Заставнівський район Чернівецької області розмістився уздовж Дністра. Тут у селі Василів є одноіменне літописне місто Василів, від якого залишилися фундаменти храму та городища. Літописне місце Онут було на місці давньоруського поселення в селі з такою ж назвою Онут. В районі є багато поселень лукашівської культури, яка представлена також і городищем в селі Горішні Шерівці. 

Археологія та стародавня історія Заставнівського району

Село Бабин

На схід від Бабина, на високому правому березі Глибокого яру, в урочищі Сукач – поселення трипільської культури. На південний схід від Бабина, на березі Яру, в урочищі Жолоби – поселення трипільської та черняхівської культур. За два кілометри на північ від села, на першій надлуговій терасі ріки Дністер, в урочищі Монастирець – поселення голіградської та слов’янської культур. На північний схід від Бабина, на високому плато, в урочищі Городище – поселення давньоруської культури. На південний схід від села, в урочищі Могила – курганна група.

Село Баламутівка

На правому висоуому березі ріки Дністер ,в урочищах Угариська, Садки та Гончарова Земля – пізньопалеолітичні знахідки. На схід від Баламутівки, в урочищі Редя – поселення трипільської культури. За три кілометри на південь від села, на високому мису правого берега Дністра, в урочищі Таборище – слов’янське городище Х століття. Його площадка розмірами 45 на 40 метрів з напільного боку обмежена глибокими урвищами та дугоподібними валами. На площадці городища виявлено напівземлянкові житла Х століття. До городища примикає синхронне селище. Ще одне селище цього ж часу виявлено на північний схід від городища, на першій надлуговій терасі Дністра, в урочищі Рудка. Тут же виступають знахідки давньоруської культури ХІІ – ХІІІ століть. За два з половиною кілометри на північний захід від Баламутівки, на високому березі Дністра, в колгоспному саду – поселення давньоруської культури ХІІ – ХІІІ століть.

Також в Баламутівці на терасі ріки Дністер – поселення трипільської та західноподільської скіфської культур. На північний схід від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Підлучя – поселення лукашівської та слов’янської культур.

Село Боянчук

В центрі села Боянчук, на лівому березі Потоку, в урочищі Гора – поселення трипільської, голіградської, лукашівської, слов’янської та давньоруської культур. За чотири кілометри на північний захід від села, в урочищі Кадуб – поселення давньоруської культури.

Село Василів

На південь від села Василів, на мису Хом – знахідки пізньопалеолітичних виробів з кременю. На південний схід від Василева, на високому березі ріки Дністер, в урочищі Городище  поселення культури лінійно-стрічкової кераміки та трипільської культури. На південь від урочища Монастир, на правому березі яру, в урочищі Ланок – поселення трипільської культури. В центрі села, біля комори колгоспу, в 1967 році розкопано поховання комарівської культури. В підніжжі мису Хом, на лівому березі ріки Млинівки, в урочищі Над Дністром та на північний захід від села, біля тракторної бригади – поселення західноподільської скіфської культури. На південь від Василева, на високому мису Хом – городище , на території якого є знахідки скіфського та давньоруського часу. До скіфського часу належить рів глибиною два і шириною до шести метрів, який виявлений в кам’яному кар’єрі. На площадці городища Р.Кайндль в 1899 – 1900 рока розкопав рештки дерев’яного храму, в якому знаходився зруйнований кам’яний саркофаг. Поряд з городищем розміщується селище ХІІ – першої половини ХІІІ століть.

На території села – рештки літописного Василева, який згадується в 1230 році. Його дитинцем є городище в північній частині села, в урочищі Замчище. Експедицією ЧКМ в 1958 – 1959 роках виявлено на площадці городища розмірами 130 на 100 метрів сліди дерев’яної церкви, біля якої розміщувалося кладовище ХІІ – ХІІІ століть. На північ від Замчища, вздовж першої надлугової тераси Дністра, за 3 кілометри простягався посад, на території якого експедицією розкопано ремісничі майстерні, фрагменти білокам’яного храму ХІІ століття, встановлено місцезнаходження торгової площі (урочище Торговиця), досліджено в чотирьох місцях давньоруські кладовища, виявлено рештки жител ХІІ – ХІІІ та ХIV – XV століть. За 1,5 на північний захід від села, в урочищі Монастир – залишки давньоруського монастирища.

Село Васловівці

В селі є поселення черняхівської культури. На лівому березі ріки в урочищі Жолоби – поселення культури ноа. У південно-східній частині села, в урочищі Грабельки – поселення голіградської культури. За два кілометри на південь від Васловівців, на лівому березі ріки Кучук, в урочищі За Прилипками – селища західноподільської скіфської та черняхівської культур. На північний захід від Васловівців, на правому березі ріки Кучур, в урочищі Герло – поселення черняхівської культури. У східній частині села, на терасі, обмеженій з трьох боків струмками – поселення слов’янської та давньоруської культури. В південно-східній частині Васловівців, на низькому мису, що в урочищі Хабайли – селище слов’янської культури. В центрі села, на території школи, на круглому пагорбі та на захід від нього, на правому березі Потоку, в урочищі Вила – поселення давньоруської культури. За два кілометри на схід від Васловівців, в лісі, в урочищі Чуркало – городище, на території якого виявлено знахідки трипільської культури, ранньозалізного віку та давньоруської культури.

Село Вербівці

В центрі Вербівців, н алівому березі ріки Кучур, в урочищах Острів, Гора, Одая – селища голіградської, західноподільської скіфської, липицької, черняхівської, слов’янської та давньоруської культур. В східній частині Вербівців, на правому березі ріки Вербівчина, в урочищі Кучур – поселення слов’янської культури. На південь від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Толока – поселення слов’янської та давньоруської культур.

Село Варенченка

На північний захід від Варенченки, біля ставу – поселення трипільської культури. На схід від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Когутівка  поселення ноа, черняхівської та давньоруської культур.В центрі Ваенчанки, на лівому березі Потоку та за два кілометри на схід від села, в урочищі Жолоби – поселеня черняхівської культури. На південний схід від села – курганна група.

Село Вікно

За три кілометри на південний схід від села Вікно, на лівому березі Потоку, в урочищі Мартинівка – поселеня трипільської, лукашівської, слов’янської та давньоруської культур. У 1960 році експедицією ЧКМ тут виявлено рештки наземних дерев’яних жител та дерев’яної церкви ХІІ – ХІІІ століть. За чотири кілометри на захід від Вікна, на високому плато – поселення типу Лука Райковецька. На південний схід від села, на вододілі – курганна група VI – V століть до нашої ери. Один курган розкопано у 1960 році експедицією ЧКМ. На давній поверхні під насипом знайдено рештки кремації покійника, бронзові наконечники стріл, уламок бронзового дзеркала та уламки кераміки VI – V століть до нашої ери. На південь від курганів, на лівому березі Потоку – поселення західноподільської скіфської культури.

Село Горішні Шерівці

На південь від Горішніх Шерівців, на лівому березі ріки Чоботарка, в урочищі Дворище – поселення трипільської культури, а також слов’янської та давньоруської культури. За 1,5 кілометрів на північ від села, на лівому березі ріки Кітросул, в урочищі Церикова – поселення трипільської та слов’янської культур. За два кілометрина північний захід від села, на лівому березі ріки Кучур, в урочищі Очерет – поселення голіградської культури. На північний схід від Горішніх Шерівців, на правому березі Потоку, в урочища Гропа і За Болотами – поселення лукашівської культури. За три кілометри на північ від села, на правому березі ріки Кучура,в урочищі Загребля – поселення черняхівської культури. В центрі села, на правому березі Потоку, в урочищі Гора – поселеня лукашівської та слов’янської культур. За два кілометри на схід від Горішніх Шерівців, на високому мису Городище, що в лісі – городище. Його площадка розмірами 180 на 170 метрів обмежена валом, з напільного боку проходить ще три вали з ровами. Розвідкові розкопки, проведені експедицією ЧКМ у 1976 році, показали, що вали були насипані в ІІ – І століттях до нашої ери племенами лукашівської культури, а в Х столітті слов’яни на головному валу поставили дерев’яні оборонні стіни зрубної конструкції, які функціонували до середини ХІІ століття. На території центральної площадки виступають знахідки трипільської культури. В підніжжі мису Городище, з його східного боку – давньоруське селище Х – ХІІ століть. На південь від села, в урочищі Дворище, на північ від села, в урочищах Чоботарка і Царикова та території села, в урочищах Циганівка та Гора – слов’янські поселення VIII – Х століть. В південно-східній частині села, на високому пагорбі, в урочищі Толока – слов’янське городище ІХ століття. На його території виявлено рештки дерев’яних обороннихстін та розкопано напівземлянкові житла з печами-кам’янками.

Село Горошівці

В центрі села, на лівому березі ріки Фундоя, в урочищі Осередок – поселення голіградської та давньоруської культур. За півтори кілометри від Горошівців, в урочищі Коропова – поселення давньоруської культури.

Село Добринівці

На лівому березі Потоку, в урочищі На Пригної, біля ставу – поселення трипільської та черняхівської культур. За 1,5 кілометри на північний захід від Добринівців, на лівому березі Потоку, в урочищі За Болотом – поселення трипільської культури. В північно-східній частині села, на правому березі Потоку – поселення лукашівської культури. В північно-західній частині Добринівців, на лівому березі Потоку, в урочищіПарина – поселення черняхівської культури. В центрі села, на лівому березі Потоку, в урочищі Царина – поселення черняхівської культури. В центрі Добринівців, на лівому березі Потоку, в урочищі Долина – поселення слов’янської та давньоруської культур. На схід від села, на високих схилах глибокого яру, в урочищі Толока – городище слов’янської культури. Його площадка розмірами 160 на 100 метрів обмежена ярами та штучними ровами. Експедиціями ЧДУ і ЧКМ в 1973 – 1975 роках розкопано 17 оборонних зрубів, що розміщувалися на певній відстані один від одного, чотири наземних довгих будинки, більше 20 напівземлянкових жител з печами-кам’янками та 11 ремісничих майстерень. Поряд з городищем Толока – поселення VIII – IX століть, на якому експедицією розкопано три напівземлянки.

Село Дорошівці

На схід від Дорошівців, на високому березі ріки Дністер, в урочищі Городище – стоянка пізнього палеоліту та поселення трипільської, голіградської та давньоруської культур. В центрі села, на першій надлуговій терасі Дністра – поселення трипільської та давньоруської культур. На захід від Дорошівців, на першій надлуговій терасі Дністра, в урочищі Лука – поселення давньоруської культури.

Село Задубрівка

На схід від Задубрівки, на мисах правого берега ріки Кучур – поселення трипільської культури. На північ від Задубрівки, на лівому березі ріки Кучура, в урочищі Купиння – поселення західноподільської скіфської та слов’янської культур. В південній частині села, на обох берегах ріки Млинівка, в урочищі Селище – поселення черняхівської та слов’янської культур. На північний схід від села, на правому березі Потоку, біля дороги Задубрівка – Горішні Ширівці, в урочищі Гропа – поселення слов’янської (VI – VII століть) культури.

Місто Заставна

За два кілометри на південний захід від міста, на лівому березі Потоку, в урочищі Сапи-Гора – поселення трипільської культури. В північно-західній частині Заставної, на обох берега Потоку, в урочищі Базар, в південній частині міста, на правому березі ріки Совиця, на території колгоспних ферм та за чотири кілометри на північний схід від міста, на перехресті доріг – поселення черняхівської культури. За три кілометри на південний схід від Заставної, на обох берегах Потоку, в урочищі Ями – поселення черняхівськох та давньоруської культур. За півтори кілометри на схід від міста, на правому березі ріки Вербівський потік, в урочищі Вацьків Горб – поселення черняхівської та давньоруської культур. В центрі міста, на правому березі Потоку, в урочищі Біля Ставку – поселення давньоруської культури.

Село Звенячин

На захід від Звенячина, на високому березі ріки Дністер – пізньопалеолітичні стоянки та поселення лінійно-стрічнкової і пізньотрипільської культур. Останні розкопувалися експедицією ІСН у 1954 році. В південній частині Звенячина, біля пам’ятника воїнам Першої світової війни та на протилежному березі яру – поселення трипільської, ноа та голіградської культур. За два кілометрина схід від села, біля дороги Чернівці – Заліщики, в урочищі Звеняцька – поселення черняхівської культури. У 1967 році експедиція ІА АН УРСР виявила тут наземні глинобитні житла.

Село Кадубівці

В центрі Кадубівців, на лівому березі Потоку, в урочищі Селище і Турецький Кут – поселення ноа, черняхівської та давньоруської культур. На південний захід від села, біля ставу, в урочищі Ладикова Долина та на захід від села, в урочищі Скали – поселення черняхівської культури. За три кілометри на південь від села, на правому березі Потоку, біля Ставу, в урочищі Кадуб – поселення черняхівської та давньоруської культур. На захід від села, на плато – курганна група.

Село Кострижівка

В західній частині Кострижівки, на першій надлуговій терасі ріки Дністер, в урочищі Лука – поселення давньоруської кульутри.

Село Кулівці

На високому березі ріки Дністер – палеолітична стоянка. На північний схід від Кулівців, на першій надлуговій терасі Дністра, в урочищі Мочула – поселення слов’янської культури.

Село Малий Кучурів

За три кілометри на захід від Малого Кучурова, на правому березі ріки Совиця – поселення трипільсокї та черняхівської культур. За чотири кілометри від села, на високому мису, в урочищі Язвени (кар’єр) – поселення трипільської культури. За два кілометри на захід від Малого Кучурова, на лівому березі ріки Совиця, в урочищі Винниця – поселення голіградської та липицької кульутр. В центрі села на правому березі ріки Кучур, в урочищах Осередок і Гора – поселення західноподільської скіфської, слов’янської та давньоруської культур. В північно-східній частині села, на правому березіріки Кучук, в урочищі Толока – поселення слов’янської культури. За два з половиною кілометри на північний схід від села, на правому березі ріки Совиця, в урочищі Ставок – поселення лукашівської, черняхівської та давньоруської культур.

Село Митків

В східній частині Миткова, на обох берегах ріки Митків та на першій надлуговій терасі ріки Дністер, в урочищі Стінка – поселення трипільської, лукашівської та давньоруської культур. В 1954 році експедицією ЧКМ тут розкопано напівземлянку Х століття. На схід від Миткова, на високому березі Дністра, в урочищі Стінка – поселення пізньотрипільської культури. На схід від Миткова, на високому березі Дністра, в урочищі Скала – пізньопалеолітична стоянка.

Село Мусорівка

В західній частині Мусорівки, на першій надлуговій терасі рікки Дністер, в урочищі Під Стінкою – поселення голіградської, слов’янської (VIII – X століть) та давньоруської культур. За два кілометри на схід від Мусорівки, на правому березі Дністра, в урочищі Вигнанка – поселення лукашівської культури. На захід від села, на першій надлуговій терасі Дністра, в урочищі Броди – поселення черняхівської культури.

Село Онут

На південь від Онута, на лівому березі ріки Онут – пізньопалеолітична стоянка. На південний схід від Онута, на першій надлуговій терасі ріки Дністер, в урочищі Турецька Гора та за 1,5 кілометри на схід від села, на лівому березі ріки Онут та на першій надлуговій терасі Дністра, в урочищах Клиння та Стрілка – поселення трипільської, комарівської, голіградської, слов’янської та давньоруської культур. Селище ХІІ – ХІІІ є рештками літописного Онута (згадується в 1219 році), так що це очевидно було городище.

Село Погорілівка

За два кілометри на південний захід від Погорілівки, в урочищі Калинівка – поселення трипільської культури. За два кілометри на північний схід (чи захід), від села на обох берегах Потоку, в урочищі Чагор – стародавнє поселення. В південній частині села, в урочищах Селище і Борщівка – поселення черняхівської, слов’янської та давньоруської культур. За 2,5 кілометри на північний схід від Погорілівки, на правому березі Потоку, біля дороги Баламутівка – Вікно – селище черняхівської культури.

Село Прилипче

На схід від Прилипчого, на плато правого боку яру – пізньопалеолітична стоянка, поселення трипільської та давньоруської культур. На захід від Прилипчого, на лівому березі ріки Вимушів – поселення трипільської, черняхівської та давньоруської культур. За 1,5 кілометри на південний захід від села, в урочищі Говди – поселення трипільської, голіградської, черняхівської та давньоруської культур. За 1,5 кілометри на північний захід від села Прилипче, на високому мису правого берега ріки Дністер – городище. Його площадка розмірами 100 на 120 метрів з напільного боку обмежена двома валами. На його території – знахідки трипільської культури. В північній частині села, на високому мису лівого берега яру, в урочищах Горбасівка і Царинка – поселення трипільської культури. На північ від села, на лівому березі яру, в урочищі Царина – поселення липицької та давньоруської культур.

Село Репужинці

За два кілометри на північ від Репужинців, на першій надлуговій терасі ріки Дністер, в урочищі Велика Долина – поселення трипільської та західноподільської скіфської культур. На цій же терасі Дністра, навпроти острова – поселення давньоруської культури. В центрі села, на лівому березі Потоку – поселення голіградської та давньоруської культур. В південній частині села, на лівому боці яру, в урочищі Клин – поселення черняхівської, слов’янської та давньоруської культур. За три кілометри на південний захід від Репужинців, в урочищі Облог (біля земляного укріплення XVII століття) – послення давньоруської культури.

Село Ржавинці

За один кілометр на південний захід від села, в урочищі Шепіт – поселення голіградської культури. За 3 кілометри на південь від Ржавинців, в урочищі Хрінова – городище скіфського часу. Його площадка розмірами 400 на 400 метрів обмежена земляним валом. На території городища, крім жител скіфського часу, розміщується поселення слов’янської культури 8 – 10 століть, біля якого досліджувалося слов’янське святилище, що складається здвох концентричних валів. На південь від городища, в урочищіЛипа – поселення липицької та давньоруської культури. На північнй схід від Ржавинців, на лівому березі Потоку, в урочищі Кадуб – поселеня черняхівської, слов’янської та давньоруської культур. За два кілометрина захід від села, на правому березі Потоку, в урочищі Мочарі (біля ставку) – поселення черняхівської культури.

Село Самушки

В південно-східній частині Самушків, на першій надлуговій терасі ріки Дністер, в урочищі Долина – поселення голіградської, черняхівської, слов’янської та давньоруської культур.

Село Товтри

На схід від Товтрів, на високому мису – поселення пізньотрипільської культури. На захід від села Товтри, в урочищі Царське Поле – поселення трипільської культури. За три кілометри на схід від села – курганна група.

Село Хрещатик

На плато, біля турбази “Буковина” – знахідки палеолітичних кременів, поселення трипільської і голіградської культур. На південь від Хрещатика, на високому мису, в урочищі Шанець – поселення трипільської культури.

Село Чорний Потік

На південь від Чорного Потоку, на високому плато, в урочищі Толоки та на південний схід від села, на високому мису лівого берега Потоку, в урочищі Верхнього Додатку – поселення трипільської культури. На лівому березі Потоку, в центрі села, та за три кілометри на схід від нього, в урочищі Левада – поселення давньоруської культури. На південь від села, в урочищі Могила – курган.

Село Чуньків

За три з половиною кілометри на південь від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Чагор – поселення трипільської, голіградської та черняхівської культур. За два кілометри на захід від Чунькова – поселення трипільської культури. В північній частині села, на лівому березі ріки Млинівка, в урочищі Горянка – поселення ХІІ – ХІІІ століть.

Село Шубранець

В західній частині Шубранця, на обох берегах Потоку, в урочищі Америка – поселення липицької культури. На південь від села Шубранець, на лівому березі ріки Совиця, в урочищі Борохово – поселення трипільської та голіградської культур, а на протилежному березі ріки, в урочищі Рогізнянське – поселення черняхівської та давньоруської культур. В південній частині села, на лівому березі Совиці – поселення ноа та слов’янської культури. На північ від села, на правому березі Совиці, в урочищі Селища – поселення черняхівської та давньоруської культур. На правому березі Совиці, за два кілометри на північний захід від села, в урочищі За Горбом та за три кілометри на південь від села, в урочищі Очерет – поселення черняхівської культури. На північний захід від Шубранця – стародавнє поселення.

Село Юрківці

В південній частині Юрківців, на лівому березі Потоку, в урочищі Солонці – поселення західноподільської скіфської, слов’янської та давньоруської культур. На південний схід від села Юрківці, на лівому березі Потоку, в урочищі Клин – поселення трипільської та голіградської культур. На території сільського цвинтаря – поселення трипільської культури. На території цегельного заводу – поселення голіградської культури. За два кілометри на північ від Юрківців, на лівому березі Потоку, в урочищі Ізвор – поселення давньоруської культури ХІІ – ХІІІ століть.

Село Яблунівка

На захід від Яблунівки, на правому березі Потоку, в урочищі Броди – поселення черняхівської культури.

Читайте схожі статті – давні слов’яни на Дністрі, Дністер в античний час.