Черняхівське язичницьке капище у Ставчанах

Розкопки у Ставчанах

Розкопки у Ставчанах

У 1963 р. експедиція Кам’янець-Подільського педагогічного інституту та історичного музею-заповідника провела розкопки в селі Ставчанах Новоушицького району Хмельницької області. До початку досліджень спричинилося повідомлення колгоспника С.Гром’яка про те, що на його садибі при земляних роботах знайдений кам’яний ідол.

Черняхівське язичницьке капище у Ставчанах

Знахідка ідола в Ставчанах

Антропоморфний ідол лежав лицевою стороною до землі. Статуя являє собою зображення бородатого чоловіка в головному уборі конічної форми. Підстрижене на рівні потилиці волосся виглядає з-під шапки. З тильного боку статуї добре модельовані спина та плечі. У нижній частині тулуба вибито зображення коня. В руках Ідола — ріг. Скульптура виготовлена з дністровського вапняку. Вона має висоту 1,9 м. Ширина основи статуй 0,52 метри, товщина — 0,28 метра.

Дністровські береги

Дністровські береги

Впритул до ідола лежала кам’яна стела-стовп конічної форми, витесаний також з брили дністровського вапняку. У верхній частині стели вибито коло — солярний знак, символ сонця. Стела лежала зображенням вниз так само, як і ідол. Обидві скульптури стикалися по прямій лінії і знаходилися на території давнього слов’янського святилища-капища.

Навколо ідола та стели на глибині 0,6—0,7 м виявлені рештки давніх кам’яних вимосток-кострищ, що розміщувалися за певною системою. Це був жертовник. Разом з попелом і деревним вугіллям на кострищах були уламки кісток тварин та черепки битого черняхівського посуду. Виявилося, що капище розташовувалося у відокремленому місці, але на території поселення, складаючи його частину. Відстань між ідолом і стелою, судячи з реконструкції, була близько 3 м. Навколо скульптур, на кам’яних вимостках, горіли ритуальні вогнища. Тут, очевидно, приносили жертви — забитих тварин та птахів. Солярний знак на стелі свідчить, що жертви призначалися, очевидно, для сонячного божества.

Ріг в руках ідола пов’язується з обрядом гадань про родючість майбутнього господарського року. А зображення коня, вибите на тильній стороні ставчанської скульптури, повинно було, очевидно, символізувати могутність божества.

Цікаві деталі вирисувались при дослідженні язичницького капища в Ставчанах. Горизонтальне положення обох скульптур вказує, що вони були покладені навмисно. Більше того, покладені ниць ідоли були потім ретельно присипані шаром землі в 70—80 см. На нашу думку, ставчанські скульптури були присипані служителями культу —- жерцями — у момент якоїсь військової небезпеки, що в умовах першої половини І тис. н. е. у лісостеповій зоні Південно-Східної Європи було звичайним явищем. Очевидно, капище було приховане, щоб вороги не змогли «опоганити» його. Цим і пояснюється хороший стан язичницьких скульптур з ставчанського святилища.

Капища Подністров’я

На території Середнього Подністров’я черняхівські язичницькі капища з антропоморфними кам’яними ідолами виявлені і в інших пунктах. В селі Іванківцях Новоушицького району експедицією Інституту археології АН УРСР було виявлено 3 антропоморфні ідоли. Один з них особливо близький за семантикою зображення до ставчанського ідола. Подібний ідол, що являє собою чоловічу постать з рогом в руках, виявлений в селі Ка- люсі Новоушицького району Хмельницької області. А з додаткових археологічних розвідок в Середньому Подністров’ї та з дожовтневої археологічної літератури стало відомо, що антропоморфні ідоли були виявлені більше як у 30-ти пунктах Середнього Подністров’я.

Типологія дністровських кам’яних антропоморфних ідолів черняхівської культури знаходить своє продовження у наступних старожитностях слов’ян VI—VII ст. н. е. Так, в селі Юрківцях Чемеровецького району Хмельницької області було знайдено кам’яного ідола, семантика та техніка виконання якого є прямим продовженням черняхівських традицій. Голова, шия та плечі цієї скульптури модельовані краще, ніж у всій серії черняхівських ідолів.

Деякі паралелі язичницьким черняхівським скульптурам Подністров’я ми знаходимо на північно-західному порубіжжі слов’янського світу (на території Польщі та Пруссії). Але найближчу типологічну та семантичну подібність черняхівські ідоли Середнього Подністров’я мають із загальновідомою скульптурою слов’янського ідола IX—X ст., що її було знайдено ще у 1848 р. на річці Збручі (на межі сучасних Хмельницької та Тернопільської областей). Збруцький чотириликий ідол — Святовид — знаходиться тепер у Краківському археологічному музеї. Характер деталей Збруцького Святовида бере свій початок від черняхівських ранньослов’янських ідолів Подністров’я. Маються на увазі такі спільні деталі, як ріг для пиття, зображення коня, конічна форма головного убору і т. п.

Антропоморфні ідоли з типологічно єдиних черняхівських святнлищ-капищ розглядаються вченими як історичні попередники, прототипи Збруцького ідола IX— X ст. Адже черняхівські ідоли і Збруцький Святовид знайдені в одній зоні Середнього Подністров’я. Крім спільної території, матеріалу (дністровський вапняк), семантики та манери зображень, необхідно мати на увазі уже згадуваний проміжний тип (Юрковецький ідол). Останній знайдений з керамічним матеріалом VI— VII ст. н. е. і є, очевидно, зв’язуючою ланкою між черняхівськими та давньоруськими скульптурами божеств.

Язичництво у черняхівській культурі

Дослідження черняхівських капищ та аналіз антропоморфних язичницьких ідолів, виявлених у Подністров’ї, дає можливість якоюсь мірою з’ясувати й питання про релігійні уявлення черняхівців і, зокрема, про верховне божество ранньослов’янських племен. Академік Б. О. Рибаков, досліджуючи слов’янське язичництво, прийшов до висновку, що верховним божеством у східнослов’янських племен до офіційного прийняття християнства міг бути Род — бог неба, творець світу і всього І живого. Серед черняхівських антропоморфних ідолів І ідея верховного божества виступає вже досить рельєфно. Типологія черняхівських антропоморфних скульптур дає можливість виділити давній та досить стійкий І сюжет — зображення чоловіка з рогом в руках (Іванківці, Ставчани, Калюс та ін.), що символізує верховне І божество. Це підтверджується матеріалами Ставчанського капища-святилища. У слов’янській міфології зображення коня і сонця пов’язані з образом бога неба.

Рибалка на Дністрі

Рибалка на Дністрі

Можна вважати, що у релігійних уявленнях черняхівських племен Подністров’я вже виділилося верховне божество неба — творець світу та всього живого — Род. Але цей верховний бог, очевидно, існував в уявленнях ранньослов’янського населення паралельно з іншими, І менш значними божествами. В релігійних обрядах існували звичаї жертвоприношень та відповідні моління, пов’язані з обожненням конкретних проявів сил природи.

Читайте також черняхівське поселення в Киселеві. Всі археологічні пам’ятки Галичини читайте тут. Відносно язичництва – пам’ятайте, що наші предки перейшли у християнство не тому, що їх примусили. Просто було з чим порівняти – язичництво для них стало темрявою, в яку не хотілося повертатися. А християнство – шлях до кращого майбутнього, як духовного так і культурного.

За матеріалами книги Тимощука і Винокура Давні слов’яни на Дністрі.