Черняхівське поселення в Киселеві Кіцманського району

Римська монета, піднята металошукачем

Римська монета, піднята металошукачем

Черняхівське поселення біля села Киселева Кіцманського району Чернівецької області розташоване приблизно за 2,5 км на південний захід від села, в урочищі Малярка, на пологому схилі лівого берега першої надзаплавної тераси Дністра. Розкопки проводила експедиція Чернівецького університету в 1959 — 1961 рр. (керівник—І. С. Винокур). Поселення займало площу приблизно 1200 на 120 м. Під час розкопок було відкрито і досліджено чотири наземних житла, а також господарські споруди. Житло № 1 було розміром 4,8X3,2 м. В розкопі виявлено рештки глиняної обмазки стін. В південній частині житла розчищено залишки овального череня печі. її основа була складена з утрамбованих черепків черняхівського посуду та каміння. В північній частині житла на рівні долівки були виявлені рештки другої аналогічної печі. 

Черняхівське поселення в Киселеві Кіцманського району

Житло №2 займало площу 8,4X6,2 м. У його північно-східній частині було вогнище, викладене каменем-плитняком. Після зачистки площі були виявлені ями від опорних стовпів, що утримували колись каркас стін. Житло № 3 займало площу 6,3X3,2 м. У північно-західній частині приміщення виявлені рештки глинобитної печі прямокутної форми, основа якої викладена каменями. В цьому ж житлі була ще одна піч, розташована у південно-східній частині приміщення.

В основі другої печі при розчистці виявлена цікава знахідка. Тут знаходився сірий кухонний гончарний горщик, прикритий уламками миски. Всередині горщика виявився уламок залізної коси. Очевидно, перед нами деталь культового характеру, пов’язана з уявленнями слов’янського населення про своє господарське благополуччя. Уламок коси було навмисно замуровано разом з посудиною в основу печі — символ достатку сім’ї давнього землероба.

Археологічна практика

Археологічна практика

Житло № 4 займало площу приблизно 6,5X4,3 м. Контури цієї наземної будови добре простежені по залишках глиняної обмазки від стін та стелі. У північно-західному та південно-східному кутах приміщення були виявлені руїни двох глинобитних печей прямокутної форми. Черені печей збереглися порівняно погано. Серед уламків знайдені й шматки обмазки склепіння печей з відбитками пруття та хмизу.

На території Киселівського черняхівського селища виявлені різноманітні речі, які характеризують побут осілого землеробського населення. Перш за все це різноманітна гончарна кераміка. За технікою виготовлення цю кераміку можна розділити на дві групи: а) посуд, виготовлений з відмуленої глини, з лощеною поверхнею; б) посуд, в глиняному тісті якого є чимало піску. Він має шорстку поверхню. Лощена кераміка представлена горщиками з відігнутими назовні вінцями, на кільцевих та плитчастих підставках, і мисками з відігнутими вінцями на кільцевих підставках. Є серед цієї групи й посуд з орнаментом, нанесеним спеціальними штампами.

До другої групи належить кухонний посуд (головним чином горщики) з сірою шорсткою поверхнею, а також великі піфосоподібні посудини для зберігання зерна та інших продуктів. Ці посудини мають, як правило, широкі горизонтальні вінця, прикрашені хвилястим орнаментом. Взагалі посуд з хвилястим орнаментом досить добре представлений в Киселеві. Цей орнамент вважається одним з типових елементів матеріальної культури слов’янських племен.

На поселенні виявлений і привозний посуд — уламки північнопричорноморських амфор (реберчасті ручки, уламки стінок, порожнисті кільцеві ніжки). Ці амфори датуються III—ІУст. н. е.

Із залізних предметів Киселівського поселення значний інтерес являє уламок коси, знайдений, як уже зазначалося, в одній з печей житла № 3. Судячи з цього уламка, коса була порівняно невеликих розмірів (довжина приблизно 22—23 см). На п’ятці коси збереглося залізне кільце, яке служило для скріплення її з дерев’яною рукояткою.

Цікава й ливарна формочка з Киселева для відливки жіночої прикраси, виготовлена з пісковина. її розміри 3,9X3,3X1,5 см.

На цьому подністровському черняхівському поселенні знайдені також кістяні вироби: лощила для обробки поверхні керамічного посуду перед його випаленням, кістяний інструмент для скручування мотузок, проколки та голка для зшивання шкіри, штамп для нанесення орнаменту на поверхню керамічних виробів і т. п.

Представлені й глиняні грузила від ткацьких верстатів, грузила-важки для веретен — пряслиця, а також грузила для рибальської сітки.

Таким чином, розкопки на черняхівському поселенні в Киселеві дали можливість з’ясувати основні напрями економіки, побуту та культури придністровського населення III—IV ст. н. е. та черняхівської культури в цілому.

За матеріалами книги Тимощука і Винокура “Давні слов’яни на Дністрі”.

Читайте також римські часи на Дністрі та Галичина і Римська імперія.