Радивилівський район Рівненської області містить пам’ятки стжижовської, городоцько-здовбицької, висоцької, давньоруської культур. Тут біля села Пляшева проходила Берестецька битва.

Археологія та стародавня історія Радивилівського району

Село Боратин

На північно-західній околиці Боратина, на лівому березі ріки Пляшівка – курган, відомий у місцевого населення під назвою Могила. Насип овальної форми розміром 20 на 22 метра, висотою 0,85 метра. Курган був розкопаний І.К.Свєшніковим у 1974 році. Під насипом виявлено яму діаметром 1,65 метра з обпаленим дном, у засипі якої знайдено багато попелу і дрібних крем’яних відщепів.

Село Гаї Лев’ятинські

У північно-східному напрямку від села на піщаній дюні, в урочищі Стара Баба – мезолітична стоянка, яка досліджувалася у 1924 році. Там само – поселення висоцької культури, виявлене у 30-х роках.

Село Добривода

На правому березі Пляшівки, в урочищі Корчаки у 1962 році знайдена пізньотрипільська посудина. Там само – поховання культури кулястих амфор у гробниці із кам’яних плит, виявлено випадково у 1962 році. Всередині були людські кістки, одна посудина і якийсь кам’яний предмет. На західній околиці середньої чаастини села, на селянських городах за 150 метрів на північний захід від будинку клубу – курган діаметром близько 25 метрів і висотою 0,7 метра, виявлений І.К.Свєшніковим у 1974 році.

Село Довгалівка (раніше Великі Жабокрики)

В околицях Довгалівки знайдено крем’яне вістря списа стжижовської культури. На хребті невисокого підвищення поблизу села, в урочищі Під Могилою – давній курган, виявлений розвідкою І.К.Свєшнікова у 1974 році.

Село Іванівка (раніше – Янівка)

У 1969 році в околицях Іванівки знайдено бронзове вістря списа. За 1,5 кілоемтра на північний схід від села і за два кілометри від залізничної станції Рудня Почаївська, на південному схилі берега потічка Млинівка, в урочищі Біля Криничок – поселення черняхівської культури, виявлене І.К.Свєшніковим у 1960 році.

Село Коритне

На території цегельні поблизу села у 1939 році було виявлене поховання, в якому біля кістяка знайдено бронзову парадну сокиру. На правому березі Пляшівки поблизу місцевої церкви – поселення комарівської культури. За два кілометри на південний захід від села, на полях поблизу хутора Зарваниця – поселення черняхівської культури, вони були виявлені І.К.Свєшніковим у 1937 і 1938 роках, останнє перевірене його ж розвідкою у 1974 році.

Село Крупець

Земляними роботами поблизу села у 1940 році виявлене поселення висоцької культури.

Село Острів

Поблизу млина, на підвищенні, оточеному майже з усіх боків заплавою правого бераг ріки Пляшівка, в урочищі Попів Горб – поселення культур Вербковіце-Костянець і стжижовської, виявлене і досліджуване у 1970, 1971 і 1974 роках. Розкрито площу 252 квадратних метра, на якій виявлено сім господарських ям поселення культури Вербковіце-Костянець. На північно-східній околиці села, на високому лівому березі ріки Пляшівки, в урочищі Полька – поселення культури Вербковіце-Костянець, виявлене і досліджуване у 1972 і 1974 роках. На досліджуваній площі виявлено частково знищене обвалом берега річки напівземлянкове житло з глинобитною піччю та розташовану поруч з ним майстерню крем’яних знарядь. Поблизу села, на території цегельні – у 1973 році знайдено фрагментовану мідну сокиру стжижовської культури. На правому березі ріки Пляшівки, між селами Острів і Пляшева, біля північно-східної околиці села Острів – поселення висоцької культури, виявлене у 1974 році.

Село Пляшева

В околицях Пляшевої – крем’яне вістря на спис стжижовської культури. На краю лісу за селом, на високому лівому березі ріки Стир, в урочищі Лівоцька Гребелька – поселення городоцько-здовбицької культури і Давньої Русі, виявлене у 1966 році. В селі є історико-меморіальний заповідник “Поле Берестецької битви”.

Село Пляшівка

За півтори кілометри на південь від Пляшівки, на лівому березі ріки Пляшівки – поселення висоцької культури та Давньої Русі, виявлене у 1974 році.

Село Полуничне

В урочищі Острівок на західній периферії Полуничного, на південному підвищенні над заболоченою низовиною – поселення висоцької культури, виявлене у 1936 році і досліджуване розвідковими розкопками З.Шверца та І.К.Свєшнікова у 1938 році. Розкрито площу 157 квадратних метрів і зібрано посуд, крем’яні вироби, кам’яні зернотерки, грузила до ткацького верстату, куски залізного шлаку. У 60-х роках поблизу села знайдено (мабуть у знищеному похованні) давньоруський залізний меч Х століття нашої ери.

Село Пустоіванне

В околицях Пустоіванного знайдено крем’яне вістря списа стжижовської культури.

Місто Радивилів (раніше – Червоноармійськ)

На неіснуючому сьогодні хуторі між містом Радивилів і селом Крупець у 1938 році знайдено посудини (мабуть, у знищеному похованні) висоцької культури.

Село Солонів

На південно-східній околиці села, на високому правому березі ріки Стир – давньоруське поселення, виявлене І.К.Свєшніковим у 1974 році. В урвищі берега річки помітні численні сліди землянок і господарських ям.

Село Стоянівка

В околицях Стоянівки у 1935 році знайдено скарб римських динаріїв, з якого вдалося врятувати 18 екземплярів.

Село Теслугів

В урочищі Чорний Ліс поблизу хутора Чорна Лоза знайдено кам’яну сокиру Фатьянівського типу, що зберігається у збірці школи села Теслугів.

Село Хотин

Між селами Хотин і Теслугів в лісі – курган городоцько-здовбицької культури близько 10 метрів діаметром і один метр заввишки. Під насипом виявлено рештки вогнища діаметром близько 1,5 метра та знайдено уламки посудини.

Дивіться також археологія Здолбунівського району, Корецького району.