Мукачівський район Закарпатської області відомий Мукачівським замком Паланок. Однак археологія району дуже цікава – в самому Мукачево є залишки кельтського міста на горбі Галіш-Ловачка. Від села Куштановиця пішла назва Куштановицької культури.

Археологія та стародавня історія Мукачівського району

Село Баркасово

На південь від Баркасового, обабіч мертвого русла безіменної річки, в урочищі Надь Мезе – багатошарове поселення епохи неоліту з алфельдською мальованою керамікою, перших століть нашої ери та давньослов’янського часу (VIII – IX століть). Досліджувалося Закарпатською експедицією ІА АН УРСР.

Село Барбово (колишня назва Бородівка)

В околицях села в 1950 році знайдено бронзовий скарб раннього залізного віку, що складався з 21 предмета.

Село Брестів

В 1832 роціна горі Деренова виявлено бронзовий скарб з шести мечів. В урочищі Баламбушки в 1891 році відкрито великий скарб – 25 золотих монет імператорів Сабіни, Марка Аврелія, Діоклетіана та інших, а також золоті збитки і ланцюжки. В урочищі Рекаст в 1936 році знайдено землеробські знаряддя праці.

Село Великі Лучки

В 1871 році в урочищі Поле знайдено великий бронзовий скарб пізньої бронзи з 41 предмета.

Село Верхня Визниця

В підніжжі гори Бордо в 1932 році виявлено скарб залізних речей, до складу якого входили меч і дві коси-горбуші ІХ – ХІ століть.

Село Вільховиця

В південно-західній частині села, біля дороги Вільховиця – Ряпідь, в 1832 році знайдено скарб з п’яти бронзових мечів.

Село Горонда

В околицях Горонди виявлено два бронзових знаряддя. З території села походить римська срібна монета Адріана.

Село Дерцен (колишня назва Дрисіна)

На південній околиці Дерцена, на похилій терасі урочища Балацо – поселення неоліту з алфельдською мальованою керамікою. Виявлено 26 житлово-господарських об’єктів. Тут же, на вершині тераси – давньослов’янське поселення VIII – IX столітть. Поселення досліджувалося Ф.М.Потушняком.

На лівому березі струмка Коропець, в урочищі Мала Гора (район кар’єру цегельно-черепичного заводу) – багатошарове поселення епох неоліту, енеоліту (культура Полгар), бронзи, раннього заліза, латену та давньоруського часу. Поселення досліджувалося в 1974, 1975 і 1978 роках. В урочищі Керекхедь – поселення епохи бронзи. З кар’єру на Малій Горі походять два бронзові браслети.

Село Домбоки

В колишньому урочищі Багно розташовувалися кургани (місцева назва – горбки). Досліджувалися в кінці ХІХ століттях Т.Легоцьким. Кургани зараховано до давньослов’янських.

Село Драгиня

В урочищі Старе Село – поселення римсько-провінційної культури.

Село Жнятино

В кінці ХІХ століття в околицях Жнятиного, в дубовому лісі, знаходилася курганна група. В 1867 році на території села знайдено срібну монету імператора Антонія Пія.

Село Завидове

В околицях Завидового зустрічаються знахідки кам’яних знарядь. В другій половині ХІХ століття Т.Лагоцький на південно-західних терасах засвідчив курганну групу.

Село Залужжя

В околицях села в 1972 році знайдено бронзовий скарб. На південь від Залужжя, на плато – три курганні групи. Перша група – два кургани, друга – шість, третя – 11 курганів. В урочищі Потік – два поселення ранньозалізного віку. В 1885 році під час ремонту дороги знайдено золотий скарб.

Село Зняцеве

На правому березі ріки Стара, в урочищі Мертвецький – давньослов’янське поселення VII – VIII століть. Обабіч берегів Старої від села Зняцеве до села Драгиня – давньослов’янська курганна група. Досліджувалася С.І.Пеняком в 1961, 1965 роках.

Село Іванівці

В околицях Іванівців, в урочищі Могилки, в кінці ХІХ століття Т.Легоцький засвідчив курганну групу.

Село Кальник

На гребні, що тягнеться біля села, в кінці ХІХ століття засвідчено курганну групу. В 1879 році на схилі одного пагорба знайдено золоту римську монету імператора Константина.

Село Клячаново

На гребневидному підвищенні, відомому у населення під назвою Обуч, що з заходу примикає до гори Галиш – багатошарове поселення (епохи неоліту, бронзи, заліза). Тут же в кінці ХІХ столітті засвідчено кургану групу. На плато Пуларське – група курганів, що датувалася гальштатським часом. Один курган розкопаний братами Затлукал. Курган, досліджений на горі Обуч, в урочищі Могилки, віднесено до куштановицької культури.

В околицях Клячанового в різні часи виявлено шість бронзових скарбів і поодиноких предетів загальною кількістю 243 екземплярів. Бронзові речі датуються добою пізньої бронзи і раннього заліза.

Село Ключарки

В околицях Ключарки в кінці ХІХ століття Т.Легоцкьий засвідчив курганну групу. В 1881 році у дворі лісника знайдено срібну монету імператора Траяна.

Селище міського типу Кольчино

На схилі гори Тупча – три мустьєрські місцезнаходження. Тут же – городище ранньозалізного віку культури Голігради. Досліджувалося експедицією УжДУ в 1971 – 1972 роках. Виявлено вали, наземні житла, господарські споруди. На території городища в різні часи знайдено два бронзових скарби та поодинокі знахідки загальною кількістю дев’ять екземплярів. Скарби датуються добою пізньої бронзи і раннього заліза. На горі Жорнина – курганний могильник куштановицької культури. В 1874 році біля залізоливарного заводу знайдено римську монету імператора Траяна.

Село Кучава

В північно-західній частині Кучави в 1935 році брати Затлукали засвідчили розорані кургани. Тут було знайденодва бронзових казани доби пізньої бронзи – раннього заліза.

Село Куштановиця

В східній частині Куштановиці, в урочищі Береги – курганна група яка в 1929 – 1931 роках досліджувалася Й.Янковичем і Я.Бемом. Кургани відносяться до куштановицької культури VI – III століть до нашої ери.

Село Лавки

В південно-західній околиці села – курган, відомий у населення під назвою Горбок. В центрі села під час риття канави для фундаменту виявлено групове поховання з тілопокладенням ІХ – ХІ століття.

Село Лохово

В центрі Лохового, на схилі підгір’я, що піднімається зі сходу на захід – поселення епохи пізньої бронзи (станівська культура ХIV – XII століть до нашої ери). Аналогічне поселення в урочищі Дубняк. На південь від Лохового, на пагорбі Шкоробабка – курганний могильник. Досліджувався Ф.М.Потушняком в 1953 році. Належить Станівській культурі епохи бронзи. В 1937 році на південь від села, ближче до села Череївці, знайдено бронзовий скарб з 20 предметів. На схід від села, на віддалі 1,5 кілометра – курганна група, відома у населення під назвою Горбки. Можливо, кургани належать до куштановицької культури.

Село Лецовиця

В околиці Лецовиці – курган куштановицької культури, що досліджувався Й.Янковичем у 1945 році.

Село Макарьово (колишня назва Макарове)

В урочищі Бреус в 1948 році знайдено бронзовий скарб з 18 предметів. На південь від села, ліворуч дороги Макарьово – Нове Село, в урочищі Романовець – курганна група з семи курганів (заповіник Мукачівського лісництва).

Село Медведівці

В урочищі Бабинка – поселення пізньобронзового і ранньозалізного часів. На поселенні в 1964 році виявлено бронзовий скарб, до складу якого входило 27 предметів. В урочищі Могилки – група курганів. в 1967 році в одному порушеному кургані знайдено бронзовий скарб з 33 предметів. Датується добою пізньої бронзи і раннього заліза.

Місто Мукачеве

На гірках, в околицях міста, виявлено багато пам’яток археології, а саме: на Чернецькій горі – мустьєрське і пізньопалеолітичне місцезнаходження; на Павловій та Великій горах – пізньопалеолітичні місцезнаходження; на горі Галиш і Ловачка – пізньопалеолітичне місцезнаходження і поселення залізоробів латенської кульутри ІІІ – І століть до нашої ери. Вважається, що тут був кельтський оппідум – місто галлів. Біля автотраси Мукачеве – Свалява, перед селом Шелестовим – пізньопалеолітичне місцезнаходження.

В урочищі Мала Гора – багатошарове поселення доби неоліку – культура алфелдської мальованої кераміки; неоліту – енеоліту – культура полгарська, баденська. Тут же – курганний могильник. В урочищі Кам’янка – енеолітичне і гальштатське поселення. Поселення гальштатського часу розташоване в прибережній смузі ріки Латориця в місцевостях Полятино і Павшино.

В околицях міста в різні роки відкрито п’ять бронзових скарбів. Перший, в 1882 році в урочщиі Велике Поле – два бронзових браслети, другий – в 1929 році в кар’єрі цегельно-черепичного заводу, що в південній частині міста – 50 предметів, третій – в 1937 році три предмети, четвертий – у 1938 році – два браслети, п’ятий бронзовий скарб виявлено на Чернечій горі, біля монастиря – 51 предмет. Скарби датуються епохою пізньої бронзи – раннього заліза.

З території Мукачевого, урочище Галиш і Ловачка походять срібні тетрадрахми Філіпа Македонського, варварські монети IV – III століть до нашої ери, римські срібні і мідні монети імператорів Антоніна Пія, Марка Аврелія, Максиміна, Константина, Гонорія.

В різних частинах міста – сліди давньослов’янських і давньоруських поселень. В міскому районі Підгорини знайдено два бронзових скарби і окремі бронзові предмети. В 1880 році в південно-західній частині Підгорян було виявлено скарб з 14 бронзових мечів епохи пізньої бронзи – раннього заліза. В міському районі Підмонастир, біля підніжжя Чернечої гори і гори Шайби – два бронзових скарби.

Село Нове Давидково

На південь від Нового Давидкового, на високому правому березі ріки Латориця – поселення пізньобронзової епохи (культура Станове). З околиць села походить залізна сокира ХІ – ХІІ століть.

Село Нижній Коропець

На східній околиці села, над глиняним кар’єром – поселення епохи неоліту. Тут же – курганна група.

Село Обава

На схилі тераси і пагорба, який перетинається новою автострадою, безпосередньо біля мосту через дорогу Чинадієве – Обава – пізньопалеолітичне місцезнаходження. На околиці Обави знайдено чотири бронзових скарби епохи пізньої бронзи. Два скарби в 1892 і 1928  роках знайдено на горі Мочовиця, до складу увійшов 61 предмет. Третій скарб з двох бронзових предметів знайдено в 1937 році на городі, в центрі села. Четвертий скарб з 23 предметів виявлено в 1965 році. В 1876 році в урочищі Тимковиця, недалеко від мінерального джерела, знайдено уламок бронзового долота.

Село Серне (колишня назва Рівне)

На південь від Серного, в уроищі Чіквейс, що на правому березі ріки Серне – поселення неоліту, культура алфельдської мальованої кераміки. В урочищі Бодовейг, з лівого боку дороги Рівне – Вузлове – поселення перших століть нашої ери та давньоруського часу. На правому березі ріки Серне, в урочищі Кіш Мезе – багатошарове посеелення епохи неоліту, бронзи, перших століть нашої ери. Неолітичне поселення досліджувалося М.Ф.Потушняком в 1977 – 1978 роках. Виявлено житла, господарські споруди культури Кріш та алфелдської мальованої кераміки.

В урочищі Лаз Сег, що на західній околиці села, серед мочаристої рівнини – двошарове поселення епохи неоліту і гальштату. В урочищі Кіш Гід, біля залізничної колії Вузлове – Мукачево – послення римсько-провінційної культури. На східній околиці Серне, за залізничним полотном, в урочищі Надь Мезе – поселення епохи неоліту.

Село Станово

В околицях села – знахідка двох шліфованих кам’яних сокир. В селі є поселення бронзової доби, біля нього, в підніжжі пагорба – курган невизначеного часу. В урочищі Галамани – грунтовий могильник культури Станове (XIV – XII століть). Досліджувався братами Затлукал в 1931 році. Тут же – два кургани куштановицької кульутри, розкопані ними же.

В околицях Станово знайдено два бронзових скарби і окремі розрізнені знахідки епохи бронзи, заліза, перших століть нашої ери. Заслуговує увагу знахідки чотирьох бронзових мечів у 1881 році в урочищі Каменистий Горб. Бронзові скарби датуються епохою пізньої бронзи – раннього заліза.

Село Чопівці

На північний захід від Чопівців, на гірці Сашалі – поселення ранньозалізного віку (культура Гава-Голігради). На південний захід від Чопівцв, на пагорбі Камінний – аналогічне поселення. На схід від села, на схилі Красної гірки – могильник з трупоспаленнями (культура Гава-Голігради).

Село Чинадієве

Обабіч залізниці Мукачево – Свалява – поселення епохи неоліту. В околицях селища в 1911 році знайдено бронзовий скарб з двох кельтів. В 1925 році знайдено бронзовий наконечник списа. В районі сільського кладовища в 1849 році знайдено золоті монети Септімія Севера і Антоніна Пія. На монетах вушка для підвішування. На території Чинадіївського середньовічного замку – давноруське поселення Х – ХІ століть.

Село Чомонин

На Новодавидківському пасовиську в урочищі Дарваш і Федьвереш – курганний могильник. Досліджувався в 1939 році Й.Якнковичем. Розкопано чотири курганні поховання з трупоспаленям в урнах ранньозалізного віку (культура Гава-Голігради). В околицях села знайдено два бронзових скарби пізньої бронзи. Один – 1941 рік з 16 предметів, другий – в 1972 році з 8 предметів.

Село Червневе

В урочищі Густяки – давньослов’янське поселення VII – IX століть. Досліджувалося С.І.Пеняком в 1963 – 1964 роках. Виявлено напівземлянкові житла, господарські споруди. Поруч, в урочищі Козуптово – курганний могильник з трупоспаленням. Досліджувався Й.Янковичем в 1932, 1938 роках та С.І.Пеняком в 1962 – 1963 роках. Основний ритуал поховання – трупоспалення з розміщенням останків трупоспалення в урнах, ямках і на давньому горизонті. В урочищі Ферма – давньоруське поселення Х – ХІ століть.

Село Щасливе

В околицях села в 1884 році знадено срібну римську монету.

Село Шенборн (колишня назва Нове Село)

На північний схід від села, на лівому березі ріки Коропець, за плато – курганна група. Праворуч від дороги Нове Село – Макарове, в урочищі Ромочавець – курган.

Село Форнош (колишня назва Ліскове)

В околицях Ліскового в кінці ХІХ століття Т.Легоцький засвідчив курганну групу і сліди неолітичного поселення. В 1886 році на підвищенні, що панує над Чорним мочарем, знайдено золоту римську монету Максиміна Фракійця. В урочищі Кандердомб – давньослов’янське поселення, яке в 1954 році досліджувалося Ф.М.Потушняком.

Читайте також археологія Рахівського району, археологія Ужгородського району.