Характерні вироби Азово-Дніпровської культури

Нео-енеолітична культура виділена В. М. Даниленком. Належить до маріупольської культурно-історичної області. Ареал: Степове Подніпров’я, Крим та прилеглі райони Приазов’я. Названа за територією поширення. Датується четвертою чвертю V — третьою чвертю IV тисячоліття до нашої ери. Існує два періоди: неолітичний (нижні шари Собачок, Вовчка, могильник Вовнизький П, Василівський V) та енеолітичний, який датується другою — третьою чвертями IV тис. до н. е. (верхні шари Собачок, Вовчка, могильники Минільський, Лисогірський). Азово-Дніпровська культура склалася внаслідок переселення у Подніпров’я та Приазов’я групи носіїв нижньодонської культури та їх мешкання у сурському та дніпро-донецькому оточенні. Читати далі →

Робота на розкопі

Пам’ятка знаходиться за 0,5 км на північний захід від села Раделичі Миколаївського району, в урочищі Пасцівники. Роботи на ній були розпочаті у 1983 р., внаслідок яких вивчено 40 кв.м площі і зібрано з культурного шару 286 артефактів з каменю (Конопля, 1985). Польовими дослідженнями 1995 р. додатково розкрито 52 кв.м її площі і здобуто значну кількість кам’яних знахідок, здебільшого виробів з туронського кременю Верхнього Подністров’я. Читати далі →

Археологи розчищають долівку розкопу для стратиграфії

Пошуковими роботами, які проведені в верхній течії ріки Вишня. відкрито ряд поселень біля міста Рудки і сіл Вишня Городоцького і Колбаєвичі Самбірського районів. Нижче наводимо їх опис. Читати далі →

Археологічні розкопки з допомогою техніки

До недавнього часу північно-східне Передкарпаття відносилось до недостатньо вивчених у археологічному відношенні регіонів, у результаті чого поширилась думка, що Карпати від найдавнішого минулого були невигідні для господарської діяльності людини, а їх заселення відбулось десь аж у середньовіччі. Зокрема, це стосується території міжріччя Верхнього Дністра та Сяну, котре на сьогодні співпадає з українсько-польським пограниччям. Читати далі →

Волейбол після розкопок на археологічній практиці

У 1995 р. продовжувались археологічні роботи на території Яворівського району Львівської області, це мальовниче Розточчя, внаслідок чого виявлено багато археологічних пам’яток. Читати далі →

Вибір місця розкопок

У 1995 р. археологічна експедиція Львівського університету проводила дослідження в зоні побудови нафтопроводу “Дружба” на території ряду районів Львівської області, у результаті чого обстежено деякі відомі та відкрито нові поселення. Читати далі →

Течія Дністра

Цікаві матеріали дали розкопки біля села Оселівки Кельменецького району Чернівецької області. Вони, як і багато інших археологічних пам’яток у Кельменецькому районі, були виявлені при допомозі невтомного шукача старовини, місцевого краєзнавця В. Ц Ковцуна. З 1971 р. на черняхівських пам’ятках Оселівки розпочалися стаціонарні дослідження, які проводяться експедиціями Інституту археології АН СРСР (керівник Г. Ф. Нікітіна) та Інституту суспільних наук АН УРСР (керівник В. М. Цигилик). Читати далі →

Заворот течії Дністра

Цікаві спостереження зроблені під час розкопок черняхівського поселення біля села Комарова Кельменецького району Чернівецької області, проведених експедицією Інституту суспільних наук АН УРСР під керівництвом М. Ю. Смішка. На території селища, крім звичайних для черняхівської культури наземних житлових та господарських споруд, відкрито склоробну майстерню, матеріали розкопок якої дають можливість по-новому підійти до висвітлення історії скляного виробництва у Південно-Східній Європі першої половини І тис. н. е., зокрема у Середньому Подністров’ї. Читати далі →

Антична амфора

Дністер — друга за величиною ріка на території України — бере свій початок на схилах Карпат­ських гір в межах Львівської області і тече з півночі на південь протягом більш ніж 1360 км. Береги Дністра були здавна заселені слов’янами. По Дністру слов’янські племена просувались на південь, в Подунав’я. Дністер служив одним з найважливіших торгових шляхів, що зв’язували більш північні слов’янські землі з Причорно­мор’ям. Читати далі →

Планування археологічних розкопок

Поселення в селі Усті Кам’янець-Подільського району Хмельницької області цікаве для археологів тим, що його матеріали дають можливість простежити зв’язок між старожитностями черняхівської культури та пам’ятками слов’ян середини І тис. н. е. Розкопки були проведені експедицією Кам’янець-Подільського педінституту та Інституту археології АН УРСР у 1968 р. Читати далі →