Вірьовкинська група

Ріка Сіверський Донець

Ріка Сіверський Донець

Вірьовкинська група – нео-енеолітична група пам’яток, що входить до маріупольської культурно-історичної області. Виділена В.М.Даниленком. Ареал – басейни річок Самара, Орель, Сіверський Дінець, Черкаське Подніпров’я. Ця група археологічних пам’яток названа за селищем Вірьовкинські хутори ХIV. Датується четвертою чвертю V – третьою чвертю IV тисячоліття до нашої ери. Сформувалася в результаті переселення на північ з південних районів окремих груп азово-дніпровськго і нижньодонського населення. Подальший розвиток ця археологічна культура відбувався під впливом місцевих дніпро-донецьких мешканців. Стоянки представлені шарами у багатошарових пам’ятках: Турова Гора, Вірьовкінський хутір ХIV, Олександрія.

Кераміку виготовлено з глини з домішками рослинності, черепашок у сполуці з піском. Переважають плоскодонні слоїки різноманітної форми та слабопрофільовані горщини. Подекуди вінця косо зрізані та потовщені зсередини. Ряд посудин має комірці, у тому числі – на косозрізаному до середини вінчику. Орнамент: гребінцеві відбитки, подекуди – «крокуючі;, ялинка, зигзаз, геометричні композиції. На Сіверському Дінці часто використовувався типовий для нижньодонської культури прокреслений зигзаг; під дніпро-донецьким впливом з’явилася лінія ямок під вінцями. Характеризувати знарядя праці неможливо через багатошаровість пам’яток.

Поховальний обряд: частина поховань Госпітального Холма, Дереївського та Осипівського могильників – грунтові поховання в індивідуальних ямах, розташованих у вигляді рядів. У середині IV тисячоліття до нашої ери в окремих групах населення з’явилися колективні поховання в індивідуальних ямах, які розташовані у вигляді рядів. У середині IV тисячоліття до нашої ери в кремих групах населення з’явилися колективні поховання у великих ямах. Обряд: трупопокладеня на спині випростано з широтною орієнтацією, застосовувалися вогонь (вогнища, вугілля), камінь (заклади), вохра. Інвентар одноманітний та нечисленний. На площі могильника, можливо, існували жертовні майданчики. Основа господарства: полювання та скотарство. Сусідні культури: азово-дніпровська, нижньодонська, донецька, києво-черкаська, сурська. Пам’ятки вірьовкинської групи змінили середньостогівську культурно-історичну область.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *