Верхній палеоліт

ЗнаряддяВерхній палеоліт – археологічна епоха, яка датуєтсья від 40 – 35 тисяч років тому до 10 тисяч років тому. Кінець верхнього палеоліту збігається з кінцем плейстоцену, льодовикового періоду.

Це епоха появи й існування людини сучасного типу – неоантропа, період первісного суспільства. Господарство – привласнювальне. Для цілої епохи є характерним подальший розвиток техніки обробки каменю. Набір знарядь ширшає. Поширюється призматична техніка розколювання каменю, з’являється свердління, розпил та шліфування каменю. Людина засвоїла практику житлобудування. Ускладнюється структура поселення. З’являються перші витвори мистецтва. Основу господарства становить спеціалізоване мисливство – полювання на різні види тварин: північного оленя, мамонта, коня, бізона.

Людина заселяє майже всю територію сучасної України. Межі мешкання неоантропів – носіїв культур верхнього палеоліту змінювалися залежно від наступу або відступу льодовика. Геологічно верхній палеоліт пов’язаний із заключною фазою Валдайського зледеніння.

Розрізняються: рання пора верхнього палеоліту (молого-шекснинський інтергляціал – 40 – 25 тисяч років тому); середня пора (осташківське зледеніння) – 24 – 17 тисяч років тому; пізня пора (післяльодовиків’я – 16 – 10 тисяч років тому). У післяльодовиковому періоді відрізняють: Дріас I (13,3 – 13 тисяч років тому); Бйоллінг (13 – 12,3 тисяч років тому); Дріас II (12,3 – 11,9 тисяч років тому); Аллеред (11,9 – 10,9 тисяч років тому); Дріас III (10,9 – 10,3 тисяч років тому).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *