Буго-дністровська культура

КерамікаБуго-дністровська культура – неолітична археологічна культура, яку виділено В.М.Даниленком. Ареал – лісостеп та північний степ у басейнах Південного бугу і Дністра. Ця археологічна культура назва на територією поширення. Датується другою половиною VI – початком IV тисячоліття до нашої ери. Сформувалася під кришським впливом на місцевій мезолітичній основі: типу Оселівка-Атаки на Дністрі та гребениківсько-анетівській на Південному Бузі.

Існує два варіанти: південнобузький і дністровський. В обох варіантах виділено декілька фаз: безкерамічна (нижній шар Заньківців), скибинецька (нижні шари Базькова і Митькова островів), соколецька (нижні шари Сокольців II, Печери), печерська (Печера), самчинська (Самчинці 1,2), савранська (Саврань, Пугач).

Поселення буго-дністровської культури складалися з 6 – 11 будинків, витягнутих вздовж річки. На Південному Бузі за сукупністю археологічного матеріалу простежено аморфні контури легких наземних будов площею від 8 до 50 квадратних метрів; на самчинській фазі з’являються окремы пыдпрямокутны будинки; на савранськый – поряд з легкими житлами, зводилися житла з кам’яним фундаментом, в якому крыпилися стовпи каркаса.

Усередині жител – кам’яні вогнища, поруч з будинками – ями для сміття.

У пам’ятках дністровського варіанта на 1 – 2 фазах з’являються напівземлянки аморфних обрисів з вогнищами; на третій фазі – напівземлянки та наземні будинки; на 4 – 5 фазах – наземні будинки аморфних та підчотирикутних форм з відкритими або кам’яними вогнищами усередині.

Поодинокі поховання – скорчені на боку – знайдені на поселенні Саврань та Цикінівка.

Специфіка матеріальної буго-дністровської культури визначається мезолітичною підосновою, значним кришським впливом на Дністрі, а з середини V тисячоліття до нашої ери – впливом маріупольського населення на південнобузьких мешканців. Дністровський варіант: кераміка з’являєтьс, ймовірно, у четвертій чверті VI тисячоліття до нашої ери під кришським впливом. Переважають горщики з округлим тубулом і невисокими вінцями, є реберчасті миски. Орнамент – прокреслені лінії, які утворюють «паркетні», ялинкові, сітчасті і хвилясті композиції; на другій фазі, синхронній сокілецькій, є насічки, пізніше – защипи та нігтьові вдавлення; на четвертій фазі, синхронній самчинській – гребінцево-прокреслений орнамент. Південнобузький варіант кераміки поширюється, вірогідно, наприкінці VI тисячоліття до нашої ери.

Під західним впливом, кий продовжувався до середини V тисячоліття до нашої ери, з’являються плоскодонні опуклобокі горщики з невисокими вінцями; на сокілецькій фазі – імпортні сіролощені келихи, на печерській фазі – впливи кришьскої та керешської культур призводять до широго вжитку столового посуду з добре відмуленої глини.

Для буго-дністровської культури є типовими: гостродонні слоїки і горщики з плавно відігнутими вінцями; на савранській фазі – плоскодонні біконічні посудини. Орнамент – прокреслений, утворює складні округло-криволнійні композиції, ялинку, пальцеві защипи. Для печерської фази характерний прокреслено-накольчастий орнамент, є наліпні вушка, пружки. На самчинській фазі – гребінцево-прокреслений орнамент, на савранській фазі – прокреслений орнамент у вигляді прямолінійно-кутових композицій, накольчастий орнамент. Під впливом нижньодонської культури на самчинській фазі з’являється гребінцевий орнамет, а під впливом азово-дніпровської археологічної культури з’являється гребінцевий зигзаг та комірцеві посудини.

Переважають крем’яні знаряддя. Нуклеуси пірамідальні, призматичні, на Бузі є олівцеподібні. Є ножі і вкладиші (на Південному Бузі – кекрекські) з пластин. Скребки на Дністрі – кінцеві на пластинах, на Південному Бузі – округлі й овальні з ретушш, трапляються трапеції й асиметричні ромби. Наконечники дротиків та рибальські гачки з кістки, на савранській фазі – підтрикутні двобічно оброблені кременеві наконечники. Долота і тесла з рогу, іклів кабана, рідше – тесла і сокири з каменю. Трапляються мотики з кістки та рогу оленя, кам’яні ромбічні та овальні зернотерки.

Основа господарства – полювання і рибальство, другорядними є землеробство і скотарство. Сусідні культури: криш, лінійно-стрічкової кераміки, києво-черкаська, азово-дніпровська. Буго-дністровська культура змінюється трипільською культурою. На південному бузі деякий час ці дві культури співіснують.

Карта

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *