Білогрудівська культура – археологічна культура доби пізньої бронзи Лісостепової України. Названа за місцем розкопок зольників у Білогрудівському лісі поблизу села Піківка на Уманщині П.П.Курінним. Територія поширення – лісостепове правобережжя Дніпра. Датується білогрудівська культура ХІІ – ІХ століттями до нашої ери.

Сформувалася на місцевій основаі під впливом Карпато-Дунайських культур. Представлена поселеннями та похованнями. Поселення (Собковка, Велика Андрусівка, Суботівське городище, Сандраки) не мали укріплень. Переважаючий тип жител – напівземлянки. Особливість білогрудівської культури – велика кількість зольників.

Поховальні пам’ятки – грунтові та курганні могильники. Частіше трапляються трупоположення у неглибоких ямах. Небіжчики скорчені, зрідка – кремація з вміщенням решток в урни.

Кераміка: слоїки, тюльпаноподібні посудни, черпаки, кружки, миски, келихи. Бронзові вироби: браслети, спіральні підвіски, шпильки. Основа господарства – землеробство та скотарство. У ІХ столітті до нашої ери білогрудівську культуру змінила чорноліська культура.