Археологічна періодизація

РозкопкиАрхеологічна періодизація – розподіл минулого людства на археологічні періоди за ознаками матеріальної культури, в основному – за матеріалами, з яких виготовлено знаряддя праці.

Нині людська історія розподіляється на: кам’яний вік: нижній палеоліт (галькова культура, шель) – 2,6 – 1,2 мільйонів років тому; середній палеоліт (ашель, клектон, мустьє) – 100 – 40 тисяч років тому; верхній палеоліт (періг’є, оріньяк, солютре) – 40 – 15 тисяч років тому; мезоліт або епіаплеоліт (мадлен, азіль) – 15 – 8 тисяч років тому; неоліт (тарденуаз) – 8 – 5,5 тисяч років тому; енеоліт (мідно-кам’яний вік) – 5,5 – 4,5 тисяч років тому; бронзовий вік – 4,5 – 3 тисячі років тому; залізний вік – з 1000 року до нашої ери. 

Наведена періодизаційна система є відображенням “системи трьох віків”, яку викладено у І столітті до нашої єри Лукрецієм Каром у “Природі речей” (а ще раніше Гесіодом у праці “Заняття і дні”. У процесі впорядкування колекцій Копенгагенсього музею Х.Ю.Томсен розробив власну “систему трьох віків”, намагаючись покласти в її основу матеріально-речочий критерій. У працях еволюціоністів Д.Леббока і Г.Мортіл’є речовий критерій доповнено технологічним – у кам’яному віці з’явилис періоди палеоліту, мезоліту, неоліту. У ролі теоретичної основи цієї археологічної періодизації виступала історична геологія, більш розвинута у порівнянні з історією.

ізніше, з поступом етнографічної науки, з’явилася можливысть трансформувати історико-порівняльний метод в археологічно-етнографічний. Завдяки цьому С.Нільсен у 1943 році на підставі способів виробництва та засобів існування виділив чотири стадії розвитку людства: 1) дикунство – час мисливсько-збиральницького та рибальського господарства; 2) номадизм – період кочового скотарства; 3) розвиток землеробства; 4) цивілізація – характеризується появою держави, розподілом праці, карбуванням монет. Тобто проблема археологічної періодизації стикається з проблемою періодизації як методу історичого дослідження.

Розрізняють три рівні виділення критеріїв періодизації: 1) філософський; 2) методологічний; 3) предметний. Добре розуміючи основні засади існуючої археологічної періодизації, сучасні дослідники зосередили свою увагу на періодизаціях більш високого рівня.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *