Археологічна культура

РозкопкиІснує біля 30 визначень археологічної культури, які відображають два підходи до тлумачення цього терміну. Частина дослідників розглядає археологічну культуру яксукупність археологічних артефактів і комплексів на певній території у певний час. Тоді історично за археологічною культурою може стояти і господарсько-культурний тип, і групи етносів. Цього напрямку дотримуються представники петербурзької школи (Л.С.Клейн, Е.М.Колпаков, В.С.Бочкарев).

Інші дослідники вважають археологічну культуру матеріальними залишками откремого етносу або етнічної спільності. Цієї точки зору дотримуються провідні українські археологи (Ю.М.Захарук, М.Ю.Брайчеський, В.Ф.Генінг).

Систематичним використання терміна “археологічна культура” зробив Р.Вірхов. Як синонімами він користувався термінами “культурне коло”, “тип культури”. Це слововживання перейшло до інших країн. Наприкінці століття у Франції найчастіше застосовувався термін “цивілізація”, у Німеччині – “тип культури”, “культурна провінція”, “культурна група”, “культурне коло”, у США – “культурний ареал”, “фаза”, “фокус”, в Англії та Росії – “культура”. 

У процесі формування археології як самостійної науки в останній чверті ХІХ століття головною категорією стає поняття “культура”. В.Ф.Генінг назвав цей період “культурархеологією”, періо – період, у який основна пізнавальная концепція грунтувалася на принципах культурно-історичного розвитку. Культура розглядається як основна риса, за якою людське суспільство відрізняється від природи.

Пізніше  вводиться поняття археологічної культури, за яким систематизувалися усі археологічні джерела, тобто на перше місце висувається емпіричне значення цього терміна. У 60 – 70-х роках ХХ століття у відчизняній археології розгортається дискусія щодо трактування цього терміна. В.Ф.Генінг вказував, що археологічна культура – найзначніша, найбільш фундаментальна категорія в системі археологічних знань.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *