Антропологія

ОбличчяАнтропологія – комплекс наук про людину. Спочатку сформувалася як наука про походження людини.

Першу теорію антропогенезу створив Жан-Батіст Ламарк (1744 – 1825). У праці “Філософія зоології він обгрунтував думку про походження людини від мавпи. Засновником антропологічної краніології (наука про будову черепа) був Й.Блуменбах (1752 – 1840). У 1871 році Чарльз Дарвын (1809 – 1882) опублікував “Походження людини і статевий добір”, у якій виклав наукову теорію антропогенезу.

У 50-х роках ХІХ століття з’являються антропологычны товариства. Найвідоміше антропологічне товариство – Пазизьке антропологічне товариство, засноване П.Броком (1824 – 1880). З’являються підручники з антропології, наприкла, “Підручник антропології у систематичному викладі”. Р.Мартіна (1864 – 1925).

У зв’язку зі знахідками кісток первісних людей (неандертальця, гейдельберзької людини) формується новий напрямок в антропології. Американським вченим А.Хрдличкою було доведено наявність неандертальського етапу у біологічній історії людства (хоча іноді можна почути думку, що неандертальці – це люди з генетичними хворобами).

У Росії перші відомості з антропології пов’язані з вивченням тубільців Сибіру С.П.Крашенинніковим у праці “Описание земли Камчатки” (1756 р.). Під керівництвом академіка К.М.Бера (1792 – 1876) у Петербурзі було зібрано значну колекцію черепів різних расових груп. У 1863 році у Москві з’являється антропологічнипй відділ.

У цей час в Росії особливо розвивається етнічна антрпологія (праці Миклухо-Маклая (1846 – 1888), Д.М.Анучина (1843 – 1923). Велику роль у формуванні антропології як науки відіграв український антрополог Ф.К.Вовк (1847 – 1918), який за антропологічні дослідження у 1901 році отримав премію Годара. Він був також членом редколегії паризького бюлетеня “Антропологія”, переклав на російську мову працю Л.Нідерле “Людство у доісторичні часи”.

Етапними у вивченні доісторичної людини стали знахідки залишків неандертальців на території Євразії: у печері Киїк-Коба в Криму в 1924 році (Г.О.Бонч-Осмоловський) та у гроті Тешик-Таш в Узбекистані в 1938 році (О.П.Окладников).

У 40 – 50-х роках з’являються фундаментальні праці з антропології (наприклад, Г.Ф.Дебеца “Палеоантропология СССР” (1948). Новий напрям в антропології – розробка методу відтворення обличчя людини за черепом, цей метод був розроблений та узагальнений у багатьох працях М.М.Герасимова.

Сучасні дослідження поховальних пам’яток неможливі без антропологічних визначень. У складі майже всіх археологічних експедицій працюють фахівці-антропологи. Розвиток антропології як науки в Україні здійснюється головним чином у відділі антропології, який існує при Інститурі археології НАН України.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *