Сурська культура – неолітична археологічна культура, що виділена В.М.Даниленком. Ареал: степове межиріччя Дніпра та Дону. Названа за стоянкою на острові Сурський на Дніпрі. Датується кінцем VI – першою чвертю IV тисячоліття до нашої ери. Розрізняють три періоди: 1 – докерамічний у Надпоріжжі та на ріці Молочній (Попов мис, урочище Собачки), кінець VI тисячоліття до нашої ери; 2 – датується першою – третьою чвертями V тисячоліття до нашої ери (Кодачок, Виноградний, другий шар Кам’яної Могили за стратиграфією Д.Я.Телегіна); 3 – четверта чверть V – перша чверть IV тисячоліття до нашої ери.
Характеризується розселенням мешканців Надпоріжжя та формуванням під іншокультурним впливом локальних груп – під азово-дніпровським впливом сформувалася сурсько-дніпровська локальна археологічна група (Семенівка, Стрільча Скеля), під дніпро-донецьким впливом сформувалися локальні археологічні групи у північних районах степу (Олександрія, Засуха), під нижньо-донським впливом сформувалася локальні археологічні групи у східних районах Українського Приазов’я (нижній шар Роздольного). Сурська культура сформувалася на основі мезоліту Степового Подніпров’я, який мав кукрекські елементи. Житла – великі підокруглі землянки.
Особливість культури: тривале використання кам’яного посуду: прямостінних слоїків з гострим і плоским дном, мисок, овальних сковорідок. З другого періоду під буго-дніпровським впливом з’являється кераміка, виготовлена з глини з домішками черепашки, рослинності, іноді у сполуці з піском. Переважають гостродонні горщики із злегка відігнутими назовні вінцями. У третьому періоді з’являються слоїки з прямими стінками або і стягнутими до середини вінцями, горщики із різко відігнутими назовні або вертикальними вінцями; під маріупольським впливом поширюються комірці, а під дніпро-донецьким впливом поширюється гофрування вінець. Орнамент: прокреслені лінії, овальні наколи, ямки та їх сполуки. Композиції: лінійні, зигзагоподібні, геометричні. Під азово-дніпровським впливом з’являється гребінцевий зигзаг, а під дніро-донецьким впливом з’являються підтрикутні наколи.
Знаряддя праці виготовлені із кременю. Нуклеуси – олівцеподібні, призматичні, сплощені; ножі – на пластинах; різці бокові та серединні; трапеції – із струганою спинкою, є сегменти та кукрекські вкладиші, скребачки на пластинах, скребачки на відщепах; на півдні степу багато мікроскребачок. Подекуди трапляються наконечники на пластинах яніславицького типу, кістяні наконечники стріл. Переважають наконечники дротиків з кістяною основою і кременевими вкладишами. Відомі кістяні рибальські гачки, грузила для сіток, сланцеві тесла, невеликі долота з кременевих відщепів та нуклеподібних уламків.
Основа господарства – мисливство та рибальство, можливі елементи раннього землеробства, на півдні степу – скотарство. Сусідні культури – буго-дністровська, дніпро-донецька, азово-дніпровська, нижньодонська, середньодонська. Змінилася пам’ятками середньостогівської культурно-історичної області.
На сайті https://eco-chistka.com.ua/divan можна замовити хімчистку диванів, крісел, матрасів, ковроліну, м’яких іграшок, дитячих колясок.