Свідерська культура – археологічна культура фінального часу верхнього палеоліту. Ареал: басейни Вісли, Неману, Верхнє Подніпров’я. Датується ХI – Х тисячоліттями тому. Епонім – Свідре Вельке (Польща).

Культура існувала в умовах прильодовикової зони, цей клімат був близьким до сучасної тундри. Економічна база – полювання на північного оленя. Основні пам’ятки: Нобель, Народичі, Березно, Тутовичі, Прибор, Раундонварис, Боровики. Велика рухомість способу життя зумовила недовготривалий характер поселень.

Речовий інвентар представлений лише виробами з каменю, в основному великі пластинчасті заготівки, верболистні вістря до стріл (так звані свідерські наконечники), кінцеві скребачки на пластинах, свердла, проколки, сокири однобічної та двобічної обробки.

Походження культури пов’язується з аренсбурзькою культурною підосновою (території півночі Центральної Європи). Є припущення щодо зв’язку з пізнім палеолітом Костьонківсько-Борщівського району. Культура брала участь у формуванні постсвідерських мезолітичних культур – неманської, кундської, бутовської.