Сарматська культура

ВоїниСарматська культура – археологічна культура сарматських племен. Пам’ятки сарматської культури розміщуються на великій території від Західного Казахстану та Уралу до Дунаю. Датується III століттям до нашої ери – IV століттям нашої ери. Виділяються три етапи існування. Ранньосарматська культура (III – I століття до нашої ери) поширена у степах від Приуралля до Дніпра.

Могили

КурганЄдиний тип пам’яток – впускні (рідше – основні) курганні поховання. Поховальная споруда – прямокутна яма, інколи у підбої та катакомби (в основному у Поволжі та Прикубанні). Кістяки покладено витягнуто на спині, орієнтовані на південь (у Північному Причорномор’ї – кістяки орієнтовані на північ, у Прикубанні – на схід, захід). У могилу поміщали частину туші вівці (напевно, з язичеською метою). Поховання одиночні або парні. Датуючі речі – мечі із серпоподібним навершям, фібули латенської схеми, плоскі з валиком по краю бронзові дзеркала, круглодонна (Приуралля) і плоскодонна ліпна кераміка, позолочені фалари з рослинним орнаментом, шоломи західноєвропейських типів.

Ранньосарматська культура

Ранньосарматські пам’ятки пам’ятки азіїської сарматської культури ідентифікуються з аорсами (А.С.Скрипкін), ранньосарматські пам’ятки Прикубання ідентифікуються з сіраками (В.Б.Виноградов), ранньосарматські пам’ятки Північного Причорномор’я ідентифікуються з роксоланами і язигами (О.В.Симоненко).

Ранньосарматський меч

 

Середньосарматська культура

Середньосарматська культура (I – середина II століття нашої ери) при збереженні широкої межі культури вздовж Уралу, на заході поширилася до Дунаю, на півдні – до передгір’їв Криму і Кавказу, на півночі заходить у лісостеп до широти Києва і Воронежа.

Відмінні риси поховального обряду порівняно з поховальним обрядом ранньосарматської культури – переважання основних (а не впускних) поховань. Могили часто групуються у великі могильники (Бережновка, Биково, Каліновка у Поволжі, Новий, Жутово, Височино у Подонні, Підгороднє, Аккермень, Усть-Кам’янка у Північному Причорномор’ї). Могильники налічують 80 – 120 насипів. З’являється новий тип поховальної споруди – квадратна яма з положенням тіла по діагоналі. Переважає орієнтація на південь (у Північному Причорномор’ї переважає орієнтація на північ).

У матеріальній культурі виникає декілька іновацій – мечі з кільцевим навершям, прикраси у поліхромному «бірюзово-золотому» стилі, бронзові казанки із зооморфними ручками, лучкові підв’язні фібули, фібули західних типів, дзеркала-підвіски із умбоном в центрі.

Ліпний посуд – плоскодонний. Гончарний посуд представлений сіроглиняною меотською та червоноглиняною античною керамікою. Різноманітні прикраси із золота, срібла, бронзи – гривні, браслети, фібули, сережки, нашивні бляшки, намисто, кулони.

Значно поширений імпорт: червонолаковий посуд, скляні посудини, срібні і бронзові італійські та провінційні римські посудини (тази, глечики, ковші), китайські вироби (дзеркала, зброя). З’являються багаті поховання (Хохлач, Садовий, Дачі, Жутово, Ногайчинський, Соколова Могила, Пороги).

Походження середньосарматської культури пов’язується із заволзько-середньоазійським, алтайським регіонами, носії середньосарматської культури ідентифікуються з аланами.

Зброя

Пізньосарматська культура

Пізньосарматська культура (друга половина II – перша половина IV століття) займає ту саму територію, що й середньосарматська. Лише на рубежі II – III століть нашої ери степи центральної частини Північного Причорномор’я і Прикубання спустошуються, а пізньосарматські пам’ятки концентруються у волго-донських степах у Північно-Західному Причорномо’ї.

Поряд із курганними похованнями з’являються грунтові могили (Холмське, Нові Бедражі, Старі Куконешти). При збереженні прямокутних ям набувають поширення підбої і катакомби (катакомби – із середини III століття до нашої ери). Переважає орієнтація небіжчиків на північ.

Між окремими регіонами з’являють відмінності у матеріальній культурі: на сході помітний вплив Північного Кавказу, на заході – римських провінцій і черняхівської культури.

Датуючі речі – довгі мечі, часто з поліхромним навершям та нефритовими скобами на піхвах, луки з кістяними накладками, двочленні лучкові та увігнуті підв’язані фібули, прикраси, виготовлені у пізньоримському «сердоліковому» стилі, фацетовані пряжки та інша ремінна гарнітура, дзеркала-підвіски з візерунком або центральною петлею, пізньоримські імпортні скляні та металеві речі.

Сарматська культура була знищена гуннами, сармати були включені до гуннської імперії.

Меч

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *