Сабатинівська культура

ЗброяСабатинівська культура – археологічна культура епохи пізньої бронзи. Тривалий час роглядалася к етап розвитку пізньозрубної культури в Україні. Термін сабатинівська культура був введений Н.М.Погребовою наприкінці 50-х років ХХ століття. Своєрідність і самостійність сабатинівської культури підкреслювали В.Д.Рибалова, І.Т.Черняков, І.М.Шарафутдінова. Зараз існування сабатинівської культури признається більшістю дослідників.

Епонімна пам’ятка – багатошарове поселення Сабатинівка на ріці Південний Буг, верхній шар якого дав назву усій культурі. Поселення досліджувалося у 30 – 40-х роках ХХ століття О.В.Добровольським, О.Ф.Лагодовською, П.В.Харламповичем. Сабатинівська культура займає степові простори від гирла Дунаю до Приазов’я, включаючи Крим (крім гірської частини). У межах сабатинівської культури виділяються декілька локальних груп, серед яких найвідомішими є східний (Придніпровський) і західний (Буго-Дністровський) варіанти.

Центр сабатинівської культури, який датується ХIV – ХII століттями до нашої ери, знаходився у Правобережжі – на ріці Інгул та Південний Буг. Походження сабатинівської культури пов’язують із попередньою місцевою культурою багатопружкової кераміки, яка є основним, але не єдиним компонентом. Поруч із сабатинівською культурою деяку роль у формуванні сабатинівської культури відводять зрубній культурі на сході і культурі монтеорі на заході.

Пам’ятки сабатинівської культури представлені поселеннями, похованнями, скарбами, бронзоливарними майстернями. Відомо декілька сотень поселень, з них на великій площі розкопані поселення Сабатинівка, Вікторівка ІІІ, Болград, Ташлик, Степове, Анатоліївка, Новорозанівка. Поселення розташовані біля річок на невисоких терасах, на краю плато. Характерна висока густота поселень, які розташовані на відстані 2 – 3 кілометрів одне від одного. Площі поселень становили від 0,5 до 4 гектарів, хоча існують і більші поселення – до 18 гектарів (Ташлик). Переважає вуличне планування із забудовою в один – два ряди. Відомі поселення з нечітким плануванням і багатокамерними будовами.

Більшість будівель споруджені із каменю та глини, житла наземні або із заглибленими основами. Житла складалися з 1 – 3 прямокутних приміщень площею від 20 до 70 квадратних метрів. Перекриття підтримувалися стовпами, ямки від яких помітні у підлозі. Дахи – односхилі та двосхилі. У приміщеннях робилися вогнища або печі у вигляді вимосток каменю, глинобитні або із склепінням.

Відмінною рисою сабатинівської культури є зольники, які мають вигляд курганоподібних насипів діаметром від 5 до 20 метрів. У заповненні – попіл, вугілля, кістки тварин, фрагменти посуду. Припускається, що зольники були язичницькими святилищами.

Поховання сабатинівської культури – впускні в уже існуючі кургани – одне, два і більше поховань в одному кургані. Характерні грунтові ями різних розмірів та глибини. Є поховання у кам’яних ящиках та ямах з підбоями. Перекриття могил робилися з дерева, каменю. В обряді поховання переважає сильно скорчене положення померлих на боку головою на схід. Відомі кремовані поховання. Інвентар складався з одного або двох горщинів, інколи трапляються залишки їжі.

У кухонній кераміці переважають слоїкоподібний посуд, горщики, сковорідки. В орнаментальних композиціях чільне місце посідають наліпні валики. Столовий посуд представлено чашами, келихами, глечиками, черпаками.

Серед кам’яних виробів необхідно назвати зернотерки, розтирачі, а також знаряддя, які пов’язані із бронзоливарним виробництвом: рудотерки, молоти, абразиви, ковадла, ливарні форми для виготовлення знарядь праці, зброї, прикрас (Вознесенська, Капулівська, Красномаяцька знахідки). Вироби із кістки представлені знаряддями для обробки шкір, вовни: тупики, лощила, коньки для вичинки шкіри, проколки, шила. Трапляються гарпуни. Особливу групу кістяних виробів становлять вістря стріл, псалії з овальними або округлими отворами.

Бронзові вироби відомі в основному зі скарбів карпато-трансільванського походження. Найпоширенішими виробами є серпи, ножі, кинджали, сокири, вістря списів та стріл, шпильки, підвіски, браслети.

У господарстві значну роль відігравали землеробство, скотарство (переважала велика рогата худоба). Із сабатинівської культури розвинулися білозерсько-тудорівські пам’ятки Північного Причорномор’я.

Карта

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *