Середньодніпровська культура

КерамікаСередньодніпровська культура – археологічна культура епохи бронзи. Виділена В.О.Городцовим. Досліджували Т.С.Пассек, С.С.Березанська, І.І.Артеменко, М.М.Бондар. Пам’ятки середньодніпровської культури відомі у Середньому та Верхньому Подніпров’ї та на території України, Білорусії та Росії. Існувала з ХХVI по ХV століття до нашої ери.

І.І.Артеменко розподілив пам’ятки середньодніпровської культури на три хронологічні етапи: ранній (ХХVI – ХХIV століття до нашої ери), середній (ХХIII – ХVII століття до нашої ери) і пізній (ХVIII – ХV століття до нашої ери). Спочатку середньодніпровські племена просунулися із правобережжя Середнього Подніпров’я на північ і на лівобережя, потім на береги рік Десна, Прип’ять, Сож і лише у другій половині середнього етапу освоїли береги Верхнього Дніпра. Середньодніпровська культура брала участь у виникненні культур шнурової кераміки. Витоки середньодніпровської кульутри різні дослідники вбачають у середньостогівській, пізньотрипільській, давньоямній пізньонеолітичних культурах.

Пам’ятки середньодніпровської культури представлені поселеннями, курганами і грунтовими могильниками. Поселення розташовані у поймах річок, на мисах терас і на високих ділянках берегів рік. Найвідоміші пам’ятки – Ісковщина, Ксьондзова Гора, Козинці, Завалля. Площа поселень від 1 до 3,5 тисяч квадратних метрів. Наземні житла складалися з двох приміщень і мали стовпову конструкцію з ямами для вогнищ та з кам’яними вогнищами.

Обряд поховання – трупоположення та трупоспалення. Кургани невеликих розмірів заввишки 0,5 – 1,5 метра. Трапляються впускні поховання у більш ранні ямні кургани (Зеленки, Бурти, Долинка). Первісних насип курганів оточувався ровом. Могильна яма, овальна чи прямокутна, перекривалася дерев’яним настилом. Відомі поховання на боку і на спині. Орієнтація померлих різна. Грунтові могильники нерідко розміщувалися у заплавах рік. Найбільшими є Стрелиця (94 поховання) і Сябровичі (132 поховання). Спалювали небіжчика на стороні, у могилу висипали перепалені кістки, перемішані з помелом.

Кухонний посуд представлений великими плоскодонними посудинами з опуклим тулубом із домішками у тісті піску, дресви, кварцу. Серед найпоширеніших візерунків – заштриховані трикутники, ялинки, горизонтальні та діагональні ряди. Столовий посуд виготовлений з добре випаленої глини з домішками піску. Виділяються горщики, амфори, кубки або келихи з високою шийкою, слоїки і чаші. Орнамент виконаний відбитками шнура, прокресленими лініями, лінійним штампом.

Металеві вироби нечисленні: шила, ножі, вислообушні та втульчасті сокири, діадеми, гривні, скроневі кільця, браслети. З кременю виготовляли різноманітні ножі, скребачки, вістря стріл, дротиків, списів, клиноподібні сокири. Кам’яні вироби – сокири, булави, мотики, зернотерки, грузила. Відомі знахідки з кістки та бурштину – молоточкоподібні шпильки, намисто, пронизки, підвіски.

Основою господарства племен середньодніпровської кульутри були скотарство та землеробство. Ремесло – обробка шкір, ткацтво, пошиття одягу. Можливо племена середньодніпровської культури брали участь у формуванні фат’янівської та східнотшинецької культур.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *