Середньодніпровська культурна спільність

ЖитлоСередньодніпровська культурна спільність – спільність археологічних культур середньої доби верхнього палеоліту. Культури середньодніпровської культурної спільноти датуються ХIV – ХVII тисячоліттями тому, розквіт припадає на ранньоосташківське зледеніння. Ареал: Середнє Подніпров’я, Подесення, Дніпровське Полісся.

У спільність входять культури: мізинська, межирічсько-добранічівська, єлісєєвицька, пушкарівська, юдиново-тимонівська, гінцівська та інші. Палеографічний фон: зони прильодоовикового степу та лісостепу, березове рідколісся. Групи культур осілих мисливців на мамонтів, які споруджували довготривалі житла із кісток та землі. Головні пам’ятки: Мізин, Межирічи, Пушкарі 1, Добранічівка, Гінці, Єлісєєвичі, Юдиново, Тимонівка. Поселення складалися з декількох жител, до конструкції яких входили кістки мамонтів. Крім жител були господарсько-побутові споруди.

Кам’яний інвентар на всіх стоянках характеризується орієнтацією на пластинчасті заготівки. Знаряддя представлені типовими пізньопалеолітичними формами: скребачками, різцями, пластинами з притупленою спинкою, долотам. Склад кам’яного інвентаря розрізняється за наявністю різних типів знарядь, що дозволяє виділити декілька археологічних культур. Кістяний інвентар представлений мотиками, клинами, молоткоподібними знаряддями, проколками, голками, вістрями для дротиків, випрямувачами (випрямляли палки для списів).

Багато прикрас та предметів мистецтва: підвіски з бивня мамонта, застібки для намист (палички з потовшеннями), браслети з платівок (виготовлялися з бивнів мамонта), жіночі статуетки, кістки, орнаментовані червоною вохрою.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *