Бердянський курган – один із кургані скіфської знаті. Розташований на східній околиці села Нововасилівка Бердянського району Запорізької області. Розкопаний під керівництвом М.М.Чередниченка (1977 – 1978).

Висота кургану – 8,4 метра, діаметр – 70 метрів. Насип з валиків оточувався крепідою. Під насипом виявлено три поховальні споруди у вигляді катакомб, які були пограбовані ще у давнину. Центральна могила глибиною 15 метрів від рівня давнього горизонту вміщувала поховання чоловіка, що супроводжувався двома “слугами”. Більша частина начиння могили була розвішана на залізних гачках, вбитих у стіни камери.

У похованні виявлені: амфори, парадний червонофігурний посуд, дерев’яні чаші, меч із золотим руків’ям, вістря до списів та дротиків, бойові пояси з підвішаними до них сагайдаками зі стрілами, золоті прикраси кінської вузи, бронзові поножі, залізний панцер, кістяні гребені; одяг вкривали золоті бляшки.

У південній могилі знайдено господарські речі, кістки тварин, два бронзові казани, залізний черпак, кістяну прикрасу від нагайки у вигляді голови вовка. У сусідній могилі – поховання жінки. У похованні знайдено деталі візка, бронзові прикраси кінських вуздечок, бронзовий і червонофігурний аттичний чорнолаковий посуд, золоті нашивні бляшки, вістря до стріл. Курган є усипальницею знатного скіфа і датується рубежем V – IV століть до нашої ери.