Укріплення у місті Зборів

Карта фон Міга 1782 року

Карта фон Міга 1782 року

Місто Зборів у Тернопільській області мало свої укріплення. Сліди цих укріплень існують донині. Збережений міський вал починається біля костелу (тепер церква Новомучеників українського народу), тягнеться на 120 метрів уздовж вулиці Гоголя, потім повертає на захід та йде вздов вулиці Козацька ще протягом 360 метрів. На території лікарні вал зруйнований. Далі вал починається за кафе “Мальви” та тягнеться вздовж вулиці Лесі Українки на 40 метрів, потім – уздовж вулиці Галицької біля 400 метрів. Вздовж берега Стрипи є ескарпований схил. З північного боку місто було захищене заболоченою долиною ріки.

Прийнято вважати, що першим поселенням на території сучасного Зборова було давньоруське містечко Верхостав, яке існувало колись на березі рік Мала і Головна Стрипа, що протікали через Зборів і з’єднувалися на південній околиці сучасного міста в одне русло. Верхостав, імовірно, припинив своє існування у 1241 році під час монголо-татарського нападу.

Карта Боплана

Карта Боплана

Можна припустити, що після погрому, який вчинили татари, старе поселення багато десятків років не відновлювалося. Невідомо, коли саме містечко відродилося. Можна припустити, що Зборів почав формуватися довкола переправи, через яку проходив шлях з боку Львова через Золочів у бік Тернополя.

На початку ХVI століття Мартин Зборовський спорудив на місці Зборова оборонний двір, тобто невеликий замок. Можливо, коли з’явилися міські укріплення, укріплення цього замку розібрали. Також можливо, що замок перебудували у палац. Можливо, на місці замку зробили бастіон, як це трапилося у Станіславській фортеці (на місці мисливського замку Потоцьких зробили бастіон, який зберігся донині біля катедрального собору).

Перша згадка – 1642 року. У цьому уроці Зборів, серед інших володінь так званого “Золочівського ключа” перейшов у власність до Якуба Собеського (1590 – 1646), батька майбутнього  короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського (1629 – 1696). В цей період Зборів був невеликим поселенням, однак при новому власникові Зборів почав швидко розвиватися завдяки отриманим привілеям, а також ярмаркам.

Зборів розвивався на підвищенні, на правому березі Стрипи. Підступи до містечка з північного сходу і південного сходу захищали води ріки і великого озера. У напрямку північний захід від Зборова було ще одне озеро. Болотиста річкова долина підсилювала оборонні можливості поселення. На південно-західній ділянці оборонного периметру як природнє укріплення використовували круті схили пагорбу, на якому розмістилося містечко. При Собеському Зборів, який перетворився з простого села у містечко, був захищений укріпленнями, які складалися із земляних валів та ровів, а також дерев’яних оборонних спору. Імовірно, вали утворювали прямокутник. У Зборів можна було потрапити через єдину браму, яка була в південній ділянці валу. Укріплення міста видно на карті фон Міга (1779 – 1782).

У 1646 році після смерті Якуба Собеського Зборів перейшов у власність до його сина Яна ІІІ Собеського.

У 1648 році, після облоги Львова, козацькі війська поверталися у Придніпров’я. Шлях війська Тимоша Хмельницького пролягав через Зборів. Місто відкупилося від козаків грошима, також віддали всіх коней.

У 1649 році місто опустіло, в містечку і передмісті було 160 порожніх будинків, господарі яких або загинули, або потрапили у татарський полон, або добровільно залишили рідні будинки, сподіваючись сховатися від війни в більш безпечних місцях.

В серпні 1649 року Богдан Хмельницький, який взяв в облогу Збараж, дізнається про підхід польського короля Яна ІІ Казимира (1609 – 1672) з військом (біля 15000 воїнів та біля 15000 слуг). Це військо рухалося на допомогу полякам, які були під Збаражем. Хмельницький відправився на зустріч полякам з більшою частиною свого війська (біля 40 тисяч козаків) та військом татар (біля 30 тисяч) під керівництвом кримського хана Іслама ІІІ Гірея (1604 – 1654). Гетьман намагався зробити так, щоб поляки під Збаражем не помітили зникнення частини військ козаків, козацькі війська продовжували штурмувати укріплення Збаражу.

План Зборова і польського табору

План Зборова і польського табору

Головний табір поляки розбили неподалік від Зборова, не підозрюючи про наближення козаків, у той самий час Хмельницький знав про пересування польських військ. Поляки вирішили переправитися через Стрипу біля Зборова і потім йти на Тернопіль та Збараж.

5 серпня козацькі і татарські війська, форсувавши ріку на північ від Зборова, несподівано атакували широким фронтом ар’єгард поляків, які хотіли організувати переправу на лівий берег Стрипи біля села Млинівці, яке розміщена у декількох кілометрах на північ від Зборова. Польські війська були знищені татарами. Король намагався допомогти воїнам, які були атаковані татарами, але підкріплення не змогли стримати атаку татарського війська, деякі польські загони були знищені практично повністю. Татари, які отримали наказ не брати полонених, гнали відступаючі війська до Зборова, де вже почалася переправа на лівий берег Стрипи. У цій битві загинуло 3000 поляків. Великий обоз із військовим спорядження, провіантом та фуражем потрапив до рук татар.

Поки на правому березі ріки польські війська намагалися стримувати атаки ворога, Ян Казимир з частиною своєї армії (понад 20 тисяч чоловік) переправився на лівий берег ріки по трьом мостам, який перед тим спорудрили поляки, і наказав влаштувати тут укріплений табір. Місце для табору вибрали вдало – з півночі його прикривало озеро (нині не існує), з півдня підходи до табору утруднювали непрохідні болота, а із заходу була ріка, на другому березі якої були укріплення Зборова. Табір почати поспішно укріплювати земляними оборонними спорудами, а також возами. Військо вишикувалося у бойові порядки біля табору. В цей час значні сили татар за підтримки козаків вдарили по поляках зі сходу. Не витримавши натиску, поляки відступили під захист табору. Бої продовжувалися до вечора, з настанням темноти татари припинили атаки.

Кадастрова карта 1830 року

Кадастрова карта 1830 року

В поляках укріплюють табір, в їх рядах поширюється паніка і страх. Король, який був занепокоєний занепадом бойового духу свого війська, вирішу розпочати переговори з Хмельницьким. Пропозиці розпочати переговори була надіслана не тільки до козаків, а й до татар.

6 серпня. До ранку королівські війська опинилися у складному становищі – за ніч табір поляків був майже повністю оточений, а його територія прострілювалась козацькою артилерією. Козаки вирішили почати наступ на табір із заходу, з боку Зборова і ріки. Перш за все, козакам потрібно було захопити Зборів, який був у руках поляків. Як гарнізон король залишив у Зборові біля 400 драгун і частину озброєних обозних слуг. Згідно з розробленим планом дій, козаки зранку переправилися через Стрипу південніше Зборова, щоби атакувати Зборів із заходу. У ході атак козаки повинні були захопити переправу, щоби відрізати поляками шлях до відступу. Форсувавши ріку, козаки, обстрілюючи місто з артилерії, пішли на штурм, одночасно намагаючись захопити переправу. Не зважаючи на численну перевагу і допомогу артилерії, перший штурм укріплень виявився невдалим. Захисники Зборова з великими втратами змогли відбити атаку. Однак наступний штурм завершився захопленням міста, польський гарнізон був знищений. Після падіння Зборова королівський табір опинився у повному оточенні.

Австрійська карта 1861 - 1864 років

Австрійська карта 1861 – 1864 років

Одночасно з атаками на Зборів козаки і татари почали штурмувати польський табір. Основний удар атакуючих був спрямований на північну ділянку табору. З боку Зборова поляків обстрілювала артилерія. Польські війська, за активної допомоги обозної челяді, ледве стримували безперервні атаки. Король особисто керував обороною. Ситуація була критичною – окремі козацькі загони декілька разів вривалися на територію табору, їх відтісняли з великими зусиллями. Але у піковий момент битви, коли табір поляків вже був готовий впасти під напором атакуючих козаків, татари раптово відмовилися продовжувати подальшу боротьбу. Можливо, полякам вдалося підкупити татарського хана, який не хотів зростання сили козаків. Богдан Хмельницький був змушений розпочати переговори з королем.

8 серпня було укладено Зборівчський мирний договір, у якому було зафіксовано декілька змін, які були вигідні козакам. Цей договір не подобався ні полякам ні козакам, тому через деякий час війна розпочалася знову.

Австрійська карта 1861 - 1864 років

Австрійська карта 1861 – 1864 років

Після укладення договору війська розійшлися. Козаки і татари відправилися на схід. Поляки провели біля Зборова ще декілька днів, ховаючи померлих, а потім відправилися на захід. Польське військо втратило від 7 до 10 тисяч чоловік убитими. Татари втратили біля 3500 чоловік, татари – біля 4 тисяч. За іншими даними козаки і татари разом втратили 10 тисяч чоловік.

У травні 1651 року у ході нового етапу козацько-польської війни Богдан Хмельницький знову опинився під Зборовом, розбив тут табір і пробув біля міста більше тижня. Після цього козацькі війська вирушили у бік Берестечка, де у Берестецькій битві козацько-татарські війська Богдана Хмельницького і кримського хана Іслама ІІІ Гірея були розбиті польськими військами Яна ІІ Казимира.

Карта фон Міга

Карта фон Міга

У 1655 році через Зборів проходили московські війська (які були союзниками Богдана Хмельницького) і деякі підрозділи козацького війська.

У листопаді 1655 року, знявши облогу Львова, козацькі та московські війська поверталися у Придніпров’я, звідки поступали численні тривожні відомості про татар. 18 листопада частина московських військ біля Зборова була атакована татарами.

У 1667 році турецько-татарські війська, союзники гетьмана Петра Дорошенка (1627 – 1698) увійшли до Галичини. Коли їх війська підійшли до Зборова, міщани добровільно відкрити міські ворота, однак турки і татари повністю пограбували і спалили місто.

У 1689 році Ян ІІІ Собеський підтвердив старі привілеї, документи, які підтверджували ці привілеї, згоріли під част турецько-татарського нападу 1667 року. Міщани були звільнені на 10 років від сплати податків. Для будівельних потреб було дозволено брати деревину у золочівських лісах. Частина міських доходів була спрямована на відновлення міста. В цей час ремонтуються старі і споруджуються нові укріплення. Всі міські жителі повинні були відпрацьовувати певні повинності на будівництві оборонних споруд. До цих робіт залучали і жителів прилеглих сіл.

15 серпня 1705 року через Зборів проходили війська гетьмана Івана Мазепи (1639 – 1709).

У 1740 році Марія Кароліна де Буйон, внучка короля Яна ІІІ Собеського, продала частину своїх володінь, включаючи Зборів та Озерну, князю Михайлу Казимиру Радзивіллу (1702 – 1762).

У 1743 році Михайло Казимир Радзивілл підтвердив права і привілеї міста.

У 1787 році зазначалося, що старе місто оточене валами і частоколом. У місто вели ворота, які були між резиденцією греко-католицького священика і храмом. У той час у Зборова було три передмістя. Усього в місті та передмістях було 423 будинки.

У 1824 році місто пережило пожеж. У 1830 році у місті було всього 12 кам’яних будинків.

Місто під час Першої світової війни

Місто під час Першої світової війни

У 1915 – 1917 роках – у ході Першої світової війни у районі Зборова були бої, під час яких міська забудова була на 80% знищена.

У 1995 році почав діяти міський музей, у якому багато експонатів були присвячені Зборівській битві.

У 2002 – 2004 роках на околицях Зборова проводилися археологічні дослідження експедиціями Тернопільської обласної комунальної інспекції і дочірнього підприємства “Подільська археологія” державного підприємства “Охоронної археологічної служби України” Інституту Археології НАН України. В ході розвідувальних розкопок був виявлений кут бастіону і лінію оборонного рову польського табору 1649 року. Це дало можливість чітко прив’язати табір до місцевості. Оскілкьи глибина і ширина залишків рову була незначною, було зроблено висновок, що свій табір поляки так і не змогли повністю підготувати до оборони навіть до кінця битви. Після битви вали були розорані (зруйновані сільськогосподарськими роботами).

У листопаді 2011 року Зборівська районна рада і районна державна адмінастрація виступили з ініціативою створення історико-культурного заповідника на місці Зборівської битви. Ця ідея була підтримана вченими з України, Польщі, США, канади та інших країн, які раніше приймали участь в науковому семінарі у Зборові. У рамках проекту, зокрема, планують реконструювати деякі ділянки поля битви (можливо, реконструювати укріплення польського табору) і покращити обзорну панораму біля Козацької могили у західному напрямку.

Заміський готельно-ресторанний комплекс “Джинтама-Бриз” http://gintama-briz.kiev.ua/ знаходиться в околицях міста Київ, на відстані 30 кілометрів від столиці. Комплекс розміщений на березі Київського моря і оточений сосновим лісом. Є обладнаний пляж площею 1000 квадратних метрів. До пірсу завдовжки 32 метри можна пришвартувати до 5 яхт.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *