Ієнівська культура

КреміньІєнівська культура – мезолітична археологічна культура. Ареал: басейни Сожу, Десни, Волго-Окське межиріччя. Датується 8,5 – 7,5 тисяч років тому. Епонімна пам’ятка: стоянка Ієнєво в Росії. Розрізняють територіальні локальні варіанти: волго-окський та деснянський (пісочноровський). Найраніші пам’ятки відомі у Подесенні та Посожжі (Гренськ, Речниця II, Коромка, Гридасове).

У волго-окському варіаті виділяються чотири етапи існування ієнівської культури. Спочатку «ієнівці» витісняють бутовське населення, але у 7 тисячолітті тому відбувається зворотний рух «бутовців» і територія єєнівської культури значно озменшується.

Ієнівська кульутра розвивалася у зоні лісів, тому господарство орієнтоване на полювання на лісових тварин; припускається сезонна спеціалізація. Є свідчення полювання на перелітних водоплаваючих птахів, а також рибальство, що доповнювалося збиральництвом. Залезно від сезону змінювалося житло: від утепленого заглибленого до легкого зназемного.

Основні риси кам’яного інвентаря: різноманітні прийоми розщеплення каменю; використання як заготівки кременевих пластин, але найчастіше – відщепів. Серед знарядь є скребачки, різці, мікроліти (трапеції, трикутники, сегменти і ромби); поширені ланцетоподібні вістря; багато наконечників стріл на відщепах, ножів, пилок, скобелів, сверл, проколок, сокир, тесел, долот. Походження деснянського варіанта ієнівської культури вбачається в аренсбурзькій підоснові. Для пізнього етапу деснянського варіанта (пам’ятки типу Студенок) є типовим інтенсивне рибальство. Ієнівська культура переростає у ямково-гребінцевий неоліт басейну Десни.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *