Бринзенський тип пам’яток трипільської культури

Городище Щовб

Городище Щовб

Бринзенський тип пам’яток трипільської культури (мідний вік). Епонімна пам’ятка – поселення Бринзен-Циганка (Молдова), досліджувалася В.С.Макаревичем. Відом 25 пам’яток бринзенського типу, що займають територію у Середньому Попрутті та Подністров’ї. Датується серединою III (серединою IV) тисячоліття до нашої ери.

Найдослідженішими є поселення Бринзень-Циганка, Костонешти IV, Жванець, урочище Щовб (керамічний центр). Поселення займають високі тераси, миси берегів річок, скелясті виходи висотою 25 – 50 метрів. Укріплення – рови та вали. Поселення невеликі за площею – до одного гектара. Деякі поселення складалися з укріпленої та неукріпленої части. Житла – «майданчики» або напівземлянки. Поховальні пам’ятки невідомі.

Знаряддя праці виготовлені з кременю – місцевого та волинського, кістки та рогу. Для пам’яток даного типу є характерними кістяні кинджали, рогові клвці, сокири, молоти. Металеві вироби нечисленні: шила, проколки, клиноподібна сокира, киндзал усатівського типу з Більча-Злотого (Вертеба). Типові прясличка з глини з орнаментом та без нього.

Керамічний комплекс представлений кухонним та розписним посудом. Кухонний – горщики з домішкою в глині товчених черепашок або шамоту. Столовий – з відмуленої глини, розписаний. Своєрідність бринзенської столової кераміки в її розписі. В ній переважає вертикальна побудова орнаменту, поширені елементи у вигляді трикутників та «вовчого зуба». Глиняна пластика представлена антропоморфними, переважно жіночими статуетками, серед яких є цілком реалістичні.

Господарство – землеробсько-скотарське. На окремих пам’ятках (Жванець-Щовб) переважає дика фауна (до 70 %), на інших – свійська. Бринзенські пам’ятки синхронні з пам’ятками вихватинського та усатівського типів, тиса-полгарській культурі. Змініюються пам’ятками гординештського типу трипільської культури.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.