Полгарська культура

КерамікаПолгарська культура – археологічна культура епохи пізнього неоліту – енеоліту. Виділена С.Шишкою. Ареал: Угорське Потисся, Східна Словаччина, Північно-Західна Румунія, Українське Закарпаття. Датується першою чвертю IІІ тисячоліття до нашої ери. Мала багатокомпонентну основу. У матеріальній культурі простежуються риси тиської культури, турдошської мальованої кераміки, лінійно-стрічкової культури, буковогірської групи.

М.Ф.Потушняк виділяє пізньонеолітичний і два енеолітичних періоди. Пізньонеолітичний період складається з двох етапів: дрісінського і берегівського; перший енеолітичний період складається з чічаровецького і чеслагомоборинського; другий енеолітичний період складається з тиса-полгарського, бодрог-керестурського и лажнянського періодів.

Поселення розміщувалися по берегах водоймищ. У третьому періоді розміри поселення збільшуються (Ково-Домб, Дяково-Киш-Мезе, Малі Гаївці). Житла – наземні чотирикутні, стовпово-каркасної конструкції. Площа жител біля 50 квадратних метрів. Біля стін у невеликих заглибленнях розміщувалися вогнища і печі.

Кераміка представлена кухонним і столовим посудом. Кухонна кераміка складається з товстостінних горщиків і слоїків, орнаментованих наліпами і двома-трьома рядами валиків. У другому періоді кухонний посуд виготовляли з великими ручками. Столовий посуд зроблений з добре відмуленої глини без помітних домішок. Кухонний посуд – чашки, чашки на піддоні, горщиків, келихів. Орнамент першого періоду складався з насічок, защипів, наліпів, врізних ліній, іноді заповнених білою пастою, з темно-червоного або чорного розпису. У другому періоді посуд прикрашається білим та жовтим розписом, який інколи поєднувався з врізним орнаментом. На початку третього періоду розпис та врізні лінії зникають, лише у середині цього періоду іноді трапляється різний орнамент, а наприкінці цього періоду зустрічається розпис. Найчастіше для орнаментації використовувалися наліпи. Крім посуду, з глини виготовляли ложки, прясличка, фігурки.

Знаряддя виготовлені з каменю, іноді – з міді. Трапляються кам’яні зернотерки, шліфовані сокири, тесла, долота. З кременю та обсидіану виготовляли ножеподібні пластини, скребачки на масивних відщепах та пластинах, вістря, проколки, свердла, трапеції. Перші мідні вироби зафіксовані у похованнях другого періоду; у пам’ятках третього періоду відомі мідні сокири, долота, мідні та золоті прикраси.

Могильники виявлені у Східній Словаччині – Чічарівці, Тибава. У другому періоді полгарської культури поховання здійснювалися у ямах, де померлих клали скорчено: чоловіків на правому боці, жінок – на лівому боці. У третьому періоді разом з трупопокладенням існувало і трупоспалення. Наприкінці третього періоду залишки кремації іноді вміщувалися в урну. Поховальний інвентар цього періоду досить багатий: посуд, кам’яні та мідні вироби, мідні прикраси.

Основа господарства – землеробство і скотарство; важливу роль відігравали мисливство та рибальство. Сусідні культури: лендельська та трипільська. Полгарська культура змінилася баденською культурою.Карта

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *