Жванецький замок в селі Жванець

Північна вежа Жванецького замку

Північна вежа Жванецького замку

Жванець – село, колишнє місто на високому річковому березі у місці впадіння ріки Жванчик в Дністер, у Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області. У місті є вірменський костел Непорочного Зачаття Діви Марії 17 століття, який у минулому виконував оборонні функції. Замок у Жванці – розміщений на високій горі, з якої відкривається краєвид на долину Дністра, Жванчика та Збруча.

Жванець, жванецька битва та жванецький замок

Жванецький замок

Вид на ріку Жванець

Вид на ріку Жванець

Жванецький замок був споруджений в 15 столітті. Кам’яних споруд було мало, можливо мурованою була північна вежа, яка і зараз стоїть на крутому схилі гори і є найкраще збереженою частиною замку. Археологічні розкопки показали, що ця вежа споруджена на місці більш давньої, яка була у вигляді відкритого з боку фортеці бастіону.

Замок в 16 столітті набув п’ятикутного виду, а на початку 17 століття був розбудований Валентином-Олександром Калиновським під оновлені військові вимоги – башти були перебудовані у бастеї, щоб мати змогу протистояти артилерії. Хоча замок пізніше декілька разів перебудовувався і укріплювався, за Валентина Калиновсього він отримав більш-менш остаточний вигляд, замок мав п’ять веж, шостою була вежа над воротами.

Вхід до кулеметного ДОТу на Жванецькому замку

Вхід до кулеметного ДОТу на Жванецькому замку

Замок зазнав у 17 столітті значних руйнувань, коли фортецю Ян ІІІ Собеський в 1673 та 1684 році відбивав від турків, він також руйнував ці укріплення. У 1768 році турки та татари востаннє захоплювали Жванець, в 1769 році фортеця стала укріпленням Барської конфедерації. Все це привело до занепаду твердині. Власники замку часто змінюються, в 1844 році російський уряд викупив замок з надією спорудити тут велику військову фортецю. План утворення фортеці був забутий і замок залишився пусткою, його поступово розбирали на будівельний матеріал.

Кулеметний ДОТ і північна вежа Жванецького замку

Кулеметний ДОТ і північна вежа Жванецького замку

Зараз Збереглася північна вежа, залишки ще однієї і набрамної вежі, прослідковуються стіни. На території замку біля північної вежі є добре збережений ДОТ, який спорудила радянська влада у 20-х роках ХХ століття. Ця кулеметна точка прострілювала долину Дністра, Жванця і Збруча на багато кілометрів. Власне цей краєвид на долину рік і становить головну особливість замку – тут надзвичайно красиво.

Жванецька облога або жванецька битва

Півострів на ріці Жванець - частина трипільського городища

Півострів на ріці Жванець – частина трипільського городища

Жванецька битва відбулася у 1653 році. Король Ян Казимир очікував тут підмогу від волоського та угорського війська у боротьбі з Богданом Хмельницьким. Угорці з волохами в той час були зайняті облогою Сучави в Молдавії, де засів із загоном козаків Тиміш Хмельницький. Після того, як Тиміш загинув, було укладено перемир’я, однак союзники надіслали допомогу лишень у розмірі три тисячі воїнів, разом угорців і волохів.

Богдан Хмельницький підійшов із козацьким військом до Жванця разом із татарським ханом Ісламом ІІІ Гіреєм, разом військ було біля 40 тисяч проти 30 тисяч поляків. Поляки укріпилися в таборі довкола міста, табір був укріплений ровами і валами. Також в межі табору було включено саме місто Жванець, яке мало міські укріплення та жванецький замок, який став резиденцією польського короля Яна Казимира.

Вірменський оборонний костел у Жванці

Вірменський оборонний костел у Жванці

Оскільки Хмельницький вів подвійну гру, він загравав з кримським ханом, турецьким султаном та московським царем, кримському хану швидко набрид такий непевний союз. Коли прийшла звістка про те, що Хмельницький зупинився на варіанті протекції з боку Московського царства (було прийнято 1 жовтня 1953 року рішення російського Земського собору про союз з Хмельницьким), Іслам ІІІ Гірей пішов на переговори з польським королем (після двомісячної облоги), згідно з яким Білоцерківська угода скасовувалась, відновлювалася Зборівська угода, поляки оплачували татарам контрибуцію у сто тисяч злотих. Відносно Білоцерківської, Зборівської угоди – хану було все рівно, все одно вони не виконувалися, йому головне було розрахуватися зі своїми підданими, щоб вони і надалі залишалися лояльними до нього.

Залишки вежі Жванецького замку, переробленої на бастею

Залишки вежі Жванецького замку, переробленої на бастею

І, звичайно, як і у всіх таких випадках, татари понабирали українців в полон на зворотній дорозі до Криму – закономірний результат союзу Хмельницького з татарами і всіх його “союзницьких” походів. Поляки платили татарам сріблом, а Богдан Хмельницький розраховувався поламаними долями українців, які мали згнити у татарсько-турецькому рабстві. Хмельницький же у Переяславі 8 січня 1954 році присягнув на вірність московському царю, зробивши таку собі антиєвропейську інтеграцію, вибір України на багато століть. Це і є результатом

Трипільське городище у Жванці

Башта, ДОТ і Лиса Гора у Жванці

Башта, ДОТ і Лиса Гора у Жванці

Західніше від Жванця поблизу ріки Дністер виявлено велике трипільське поселення. Це було трипільське городище, своєрідний замок, укріплення якого охороняли гончарні печі, що виробляли кераміку для всього Середнього Подністров’я. Це був великий енеолітичний гончарний центр на дністровському пагорбі Щовб, частиною якого була Лиса Гора. Фортифікації були досить значними – були дві лінії валів, які були облицьвані камінням, перед ними – рови. Будинки були досить багатими – вони будувалися на кам’яній основі. Все вказує на те, що тут жила багата еліта трипільського суспільства.

Погода та клімат у Жванці

Жванецький замок

Жванецький замок

Жванець знаходиться наприкінці Дністровського каньйону, саме тут впадає ріка Збруч, яка вважається найсхіднішим рубежем цієї пам’ятки Дністра. Дністровський каньйон забезпечує більш теплу погоду, ніж в околицях. Також Жванець має південне розміщення, знаходиться фактично біля теплої Молдови (по Дністру був кордон з колишнім Молдавським князівством). Завдяки цьому тут ростуть теплолюбиві рослини – абрикоси, персики, також – теплолюбиві сорти яблук, як наприклад голден (яблуко-груша). Довкола Жванця, Хотина, Кам’янця-Подільського – багато садів, як біля приватних будинків, так і таких, які комерційно вирощують фрукти, особливо багато яблунь.

Рештки надбрамної вежі замку у Жванці

Рештки надбрамної вежі замку у Жванці

Це курортна зона Дністра, тут біля ріки досить дорогі земельні ділянки, ціни майже такі, як на березі Чорного моря. Поширений пляжний відпочинок, прогулянки на човнах, катерах, рибалка. В цьому районі величні дністровські краєвиди і красива природа. Своєрідний курортний куточок, який, не зважаючи на кризу, активно розвивається. Звичайно, такий клімат гідно оцінили люди всіх часів, тому тут багато стародавніх поселень, замків, городищ. Жванецький замок серед пам’яток займає почесне місце.