Бронецький замок

План Бронецького замку та Царської замкової гори

План Бронецького замку та Царської замкової гори

Біля села Бронька Іршавського району є Бронецький замок, який має дивні угорські назви – Сухабаранка або Баранка. Очевидно, це слов’янізовані назви пасовищ, що були поблизу. Це найбільш важкодоступний замок Закарпаття – до нього не тільки не має під’їзду, але й його потрібно шукати, оскільки він дещо віддалений від населеного пункту. Тому приїхати сюди «наскоком» напевно не вдасться. Замкова гора називається Царською (у місцевих потрібно питати де Царська гора).  Ця сама гора досить стрімка, вона з трьох сторін оточена рікою Бронька. Так що, не зважаючи на те, що замок був невеликий, він був важкодоступний. Те, що бронецький замок знаходиться подалі від людських очей, використали шукачі скарбів усіх часів – замчище рите-перерите, так що археологам, які тут проводили свої розкопки в 2008 році, залишилося не так багато. Однак сліди стін і фундаментів прослідковуються непогано, тому план замчища було складено.

Бронецький замок біля села Бронька

Архітектура Бронецького замку

Бронецький замок - реконструкція

Бронецький замок – реконструкція

Архітектура замку досить цікава, вона не схожа на жоден замок Закарпаття – є центральне укріплення, потім дві лінії укріплення і можливо була в’їзна вежа на третій лінії укріплень. Такий замок є характерним для земляних укріплень, які були замінені на муровані стіни.

Розмір замкового майданчика невеликий, 35 на 15 метрів. На території замку було дві кам’яні будівлі. Кругла багатоповерхова вежа-донжон діаметром вісім метрів, товщина стін – 1 метр говорить про те, що в часи її зведення артилерії ще не було. Звичайно, вежа одночасно була дозорною. Башта стоїть на скелі зі штучною печерою, деякі стіни і будівлі також виходять на круті скелі. Мурований палац був досить великим, 14 на 8 метрів. Замок мав три тераси, кожна з яких була укріплена окремо. Стіни були кам’яними, але, можливо, замок додатково був укріплений дерев’яним палісадом.

Історія замку біля Броньки

Перші поселення на Царській замковій горі ще були п’ять тисяч років тому, залишки поселення цього часу знайшла експедиція 2008 року. Очевидно, поселення було укріпленим, однак сліди фортеці знайдені не було, оскільки або вони були знищені пізнішими стінами, або археологи не дуже ретельно шукали. Сам рельєф був оборонним, було достатньо хорошого палісаду, щоб відбити напад тогочасних легкоозброєних військ.

Перший середньовічний замок постав на горі в ХІІІ столітті, очевидно, це укріплення було споруджено через загрозу татарських нападів, від яких Закарпаття було вщент зруйновано. Перші згадки про замок датуються 1265, 1273 та 1291 роками і пов’язані з міжусобною феодальною боротьбою та династичними війнами за угорський престол. Зокрема в 1291 році останній угорський король з Арпадів Ендре ІІІ зруйнував замок за договором з Альбрехтом Австрійським, який відмовився від претензій на угорський престол і поставив умову зруйнувати прикордонні фортеці.

Відтоді замок лежав пусткою, їх зайняли місцеві розбійники, які грабували місцеве населення. Так це чи ні, однак замок найбільше на Закарпатті підходить під розповіді про таємничі озброєні ватаги, які живуть у темному лісі в таємничому замку. Замок в 1336 році згадується як руїни, можливо їх зайняли якійсь військові загони як базу для мародерських набігів. В 1454 році вперше згадується село Бронька поблизу замку.