Екскурсія в Луксор до Карнацького храму і в Долину царів

Храм цариці Хатшепсут у Луксорі

Храм цариці Хатшепсут у Луксорі

Екскурсія до Луксору важка і виснажлива – потрібно проїхати майже чотириста кілометрів в одну сторону, за день долаючи 800 кілометрів. Однак вона варта того, оскільки відвідується маса пам’яток стародавнього Єгипту, бачиш життя і побут простих Єгиптян, є можливіть переплисти Ніл. Під час подорожі бачиш практично половину всього Єгипту.

Екскурсія в Луксор до Карнацького храму і в Долину царів

Дорога до Лускору

Єгипетський недобудований будинок - традиційна споруда місцевих населених пунктів

Єгипетський недобудований будинок – традиційна споруда місцевих населених пунктів

Екскурсія в Луксор не є дешевою – вона коштує біля шестидесяти доларів, але якщо подивитися, яка вона насичена – їй немає рівних. В Україні за подібну екскурсію потрібно було б заплатити більше, Єгипет все ж рахується недорогою країною (особливо ця країна була дешевою по старому курсу долара).

Насамперед хочу сказати, що беріть в поїздку багато води, можна навіть два семилітрових бідона, оскільки напої в дорозі дорогі, в вартість обіду не входять напої, а в Луксорі клімат набагато жаркіший, ніж в Хургаді – в Луксорі починається пустеля Сахара. Хочу сказати, що Луксор поряд із містами на Червоному морі (і на Середземному) вважається курортним містом.

Пустельні гори поблизу Хургади

Пустельні гори поблизу Хургади

Дорога до Луксору триває біля трьох з половиною годин, однак насправді поїздка в одну сторону триває біля шести годин. Ситуація в Єгипті нестабільна, тут постійно ведуться якійсь сутички, і тому туристичні автобуси збирають у довгий конвой, який охороняють військові. Дорогою всюди розставлені блокпости. Не знаю, що тут робилося, про що по телевізору не говорилося, однак блокпости всі обстріляні, стіни порепані кулями. Тому укріплення тут зведені недаремно – вони захищають військових від всякого роду революціонерів, релігійних фанатиків, повстанців та просто злочинців. В Єгипті особливим життям живуть не тільки пустельні араби – бедуїни, але й південна частина країни фактично автономна – тут влада тримається на племінних вождях і центральна влада або домовляється з цими вождями, або діє силою.

Армія в Єгипті особлива – кожен повинен відслужити три роки. Причому ці три роки не просто чистиш картоплю (яку тут збирають кілька урожаїв на рік), але й постійно тренуєшся в умовах, наближених до бойових (іноді навіть в бойових умовах). Скрізь в країні блокпости, військові бази, бункери, видно, що військова справа тут поставлена дуже добре, армія в країні часто відіграє вирішальну роль в політичних процесах. Теперішній президент Сісі (дивне ім’я в нас не викликає сміху в єгиптян) теж військовий.

Проїзджаючи до Луксору можна вдосталь надивитися на Єгипет. Населені пункти тут відрізняються від курортних міст на березі Червоного моря. Клімат сприяє тому, що житла часто глинобитні, однак з міркувань безпеки вони зміцнені залізобетоном. Житла тут здебільшого недобудовані з двох причин – податок беруть із зданих будівель, тому будівлі тут, як правило офіційно, недобудовані. Також в Єгипті є правило – старші живуть знизу, а молодше покоління – на верхніх поверхах. Наприклад, якщо внук одружується, йому добудовують третій поверх, а якщо дідусь помирає, то всі переселяються поверхом нижче і так далі.

Єгипетське місто

Єгипетське місто

В Єгипті основа життя – Ніл. Так було в давнину, так і зараз. Асуанська гребля дає більшість електроенергії для країни. А країна дуже велика – населення складає 90 мільйонів (за останні десять років воно збільшилося на 30 мільйонів, тут хороший приріст жителів), в Каїрі проживає біля 30 мільйонів громадян, це одне із найбільших міст світу. Також з Нілу куди тільки можливо прокладені канали, які нагадують великі ріки. Ці канали мутні, болотисті, але вони живляють родючу землю на десятки кілометрів від Нілу. Клімат дозволяє знімати багато урожаїв на рік. Крім того, тут всюди ростуть фінікові пальми, а фініки навіть по єгипетських мірках – не дешеві, вони приносять значний дохід своїм власникам.

Карнацький храм в Луксорі

Великі пілони на вході в Карнацький храм у Луксорі

Великі пілони на вході в Карнацький храм у Луксорі

Проїхавши останні блокпости в Луксорі, опиняєшся поблизу Луксорського храму. Це вважається одним із найбільших храмових комплексів світу – його площа біля одного квадратного кілометра. Це був головний храм єгипетської столиці Фіви, це стародавнє місто налічувало до одного мільйона осіб і зараз на місці Фів споруджено Лукор. Але і це ще не все – від головного Карнацького храму до іншого великого храму ішла алея сфінксів із головами барана, від цієї алеї збереглася частина скульптур біля входу в Карацький храм. Це все входило до одного храмового комплексу. Храм, до якого вела алея сфінксів, теж зберігся, він дещо менший, на його території пізніше було споруджено християнський храм, пізніше – мечеть.

Храм у Луксорі, до якого веде алея сфінксів від Карнацького храму

Храм у Луксорі, до якого веде алея сфінксів від Карнацького храму

Карнацький храм – це ліс колон і статуй. Зустрічають туристів пілони – передбрамні стіни висотою до тридцяти метрів, вражаюче видовище. Всередині храму – багато рельєфів, які колись були кольоровими, фарби подекуди збереглися. Туристам показують найвищий у світі обеліск з одного шмашка граніту, найбільшу статую скарабея, довкола якого за наказом екскурсовода кружляють туристи. Біля скарабея збереглося озеро релігійного призначення, в якому зараз розводять рибу.

Статуя у Карнацькому храмі в місті Луксор

Статуя у Карнацькому храмі в місті Луксор

Всюди багато наглядачів і поліцейських. Наглядачі часто пропонують сфотографуватися на якійсь статуї вашим фотоапаратом – фотоапарат не віддавайте, на статуї не сідайте, оскільки це заборонено і будуть вимагати штраф, а фактично – викуп за дорогу камеру, яку ви за незнанням віддали в руки наглядача. І будуть праві, оскільки незнання правил не звільняє від відповідальності. Можна трохи відхилитися від туристичного маршруту і походити по храмовому комплексу – всюди досить цікаво. Перед храмом – організований туристичний ринок, зазивали пропонують купити сувеніри, які в декілька разів дешевші за аналогічні, які продаються в Хургаді. Так що можна поторгуватися і купити подарунки для рідних. Однак не слід забувати, що сувеніри біля колоса Мемнона та біля храму Хатшепсут ще дешевші, однак біля Карнацького храму вони хорошої якості, так що обирайте, організовуйте бюджет.

Колоси Мемнона і прогулянка Нілом

Колоси Мемнона на лівому березі Нілу

Колоси Мемнона на лівому березі Нілу

Після відвідин Карнацького храму туристів зазвичай везуть в крамничку папірусів (все досить дорого, однак трапляються художні шедеври, так що якщо є гроші, можна щось купити). Перед покупками зазвичай показують виставу, к виготовляють папірус, розповідають про історію цього єгипетського паперу. Потім – обід в ресторані (напої не входять) і на катері перевозять Ніл. За невеликі гроші можна покермувати катером. На тому боці чекає автобус, який веде до великих статуй заввишки 15 метрів (які були перед храмом, храм не зберігся). Біля цих статуй – найдешевші сувеніри, через дорогу можна купити морозиво Нестле за один долар, нормальна єгипетська ціна.

Сахара, Долина царів і могила Тутанхамона

Ріка Ніл в Лусорі

Ріка Ніл в Лусорі

Потім – подорож в Долину царів. Тут починається пустеля Сахара (як її частина – Лівійська пустеля), так що ті, хто був в Долині царів, можуть казати, що були в Сахарі. Долина царів – некрополь (кладовище) фараонів, яких ховали в глибоких і довгих тунелях під горами. Дорога далека і покручена, відразу видно, що правителі Єгипту хотіли сховати свої мумії якнайкраще. Однак їм це не вдалося – практично всі могили були пограбовані ще в стародавні часи. Зберегіся навіть давньоєгипетський папірус, в якому розповідалося, що робітники вдень будували могили, а вночі їх грабували.

Алея сфінксів біля Карнацького храму

Алея сфінксів біля Карнацького храму

Тут є могила Тутанхамона, для входу в яку потрібно купувати окремий квиток за 25 доларів, там у золотому саркофазі зберігається мумія фараона. Інші могили тягнуться на сотні метрів довжину і десятки метрів углибину довгими тунелями, які прикрашені рельєфами, фресками, все добре збереглося. Можна побачити пастки, хибні тунелі, які мали б заплутати грабіжників. Думаю в давнину могли б існувати інші засоби захисту від грабунків. Тунель в багатьох місцях перегороджувався плитами, які зараз розбиті, однак колись вони також становили серйозну перешкоду для зловмисників.

Храм цариці Хатшепсут

Туристи біля Карнацького храму

Туристи біля Карнацького храму

Після Долини царів останній пункт екскурсії – храм цариці Хатшепсут. Ця єдина жінка-фараон Єгипту поставила обеліск в Карнацькому храмі і спорудила цей величний храм посеред пустельних гір. До храму ведуть довгі сходи до приміщень, де збереглися статуї та красиві фрески. Сам храм невеликий – в гору впираєтся невелике подвір’я, оточене колонадою, Хоча, знаючи схильність єгиптян до спорудження скельних приміщень, я впевнений, що значна частина храму схована у скелі (точно не знаю, чи всі приміщення досліджені, однак деякі скельні зали відомі археологам).

Пес біля храму у Луксорі - худий, як і всі тварини в Єгипті

Пес біля храму у Луксорі – худий, як і всі тварини в Єгипті

Довкола – гори, в яких на висоті видніються печери. Це – житла стародавніх робітників та невеликі могили, зараз деякі з них зайняли місцеві жителі під власні житла. Жити у могилі – звичайна справа для бідних єгиптян. В Каїрі бідняки живуть на звичайному кладовищі, не кажучи вже про ці віддалені печери, куди протягують навіть світло і ставлять меблі. Клімат Єгипту дозволяє жити навіть у добротній картонній коробці, якщо немає грошей на житло – дощів тут практично взагалі ніколи немає, а дощ розглядається як стихійне лихо, оскільки псує будівлі, що не розраховані на вологу.

Туристи біля храму Хатшепсут

Туристи біля храму Хатшепсут

На території храмового комплексу – сувенірний ринок, де можна добре поторгуватися, п’ять статуеток можна купити за 3 – 5 доларів, продавці у відчаї щось продати беруть навіть російські рублі та гривні. Після храму Хатшепсут туристів везуть до крамнички кам’яних сувенірів, де показують процес виготовлення кам’яних чаш на прикладі алебастрової посудини, туристам навіть пропонують самостійно посверлити великим залізним буром. Як і всюди, можна торгуватися. Місцеві вироби коштують дорожче, ніж китайські, китайські ж сувеніри рятують бюджетних туристів, які хочуть привезти додому побільше сувенірів.

Потім – важка і довга дорога назад. Один привал робиться посередині дороги (як і по дорозі сюди), щоб туристи могли відпочити та поїсти у спеціально обладнаному місці.

Читайте ще про Екскурсію мото драйв сафарі у пустелі та Морську прогулянку на Райський острів.