Гірські лижі і гірськолижний спорт

Гірські лижі і гірськолижний спорт

Спорядження для гірськолижного спорту

Історія гірських лиж

Юні лижники на Буковелі

Юні лижники на Буковелі

Вперше лижами в горах почали користуватися скандинавські селяни – вони ставали на коротку лижу однією ногою, другою відштовхувалися від землі, спускаючись з гір і маневруючи між скелями і деревами. Перша наукова праця про спуск на лижах з гір належала норвезькому досліднику Фрітьйофу Нансену, який користувався лижами при спусках з гір у своїх полярних експедиціях. У Норвегії в місті Тремсеї у 1844 році відбулися перші гірськолижні змагання, які включали в себе біг по рівнині, спуски з гір та стрибки з трамплінів.

Лижний спорт у сучасному виді заснували австрійці – у 1896 році австрійський спортсмен Матіас Здарський застосував техніку спуску без зупинків з поворотами. Наприкінці ХІХ ст. він випустив перший навчальний посібник з гірськолижної техніки, де узагальнив всі досягнення, які були на той час.

У 1931 році в програму чемпіонату світу були включені слалом і швидкісний спуск, відтоді це один з найпопулярніших видів спорту.

Типи гірських лиж

Лижі поділяються на багато типів у залежності від призначення.

Снігопад на Буковелі

Снігопад на Буковелі

Для спортсменів – високотехнологічні лижі, після спортивних змагань технічні досягнення використовуються для створення любительських лиж. Цей тип лиж використовує технології, які дозволяють зберігати міцність на великих швидкосях. Також ці лижі спеціалізуються для кожного з видів змагань. Часто у спортивних цілях використовуються жорсткі лижі, які дозволяють легше проходити слалом-гігант (майже без поворотів).

Для досвічених лижників – лижі, які використовують спортсмени, однак вони розраховані на менші швидкості і більш універсальні, для катання на різноманітних трасах. В основному це лижі середньої жорсткості, на них важче вчитися кататись, однак вони вирізняються універсальністю.

Лижі для початківців зроблені так, щоб на них можна було легше вчитися кататися. Ці лижі пробачають багато помилок (на невеликих швидкостях), однак мають недолік – вони не витримують великих нагрузок, при агресивній їзді вони можуть зламатися. В основному це м’які лижі.

За шириною талії лижі використовують на підготованих трасах (до 70 мм), від 70 до 80 мм – універсальні моделі, більше 80 мм – для позатрасового катання. За типом катання лижі поділяються на спортивні, карвінгові, фан-карвінгові, фрирайд, для цілинного катання, універсальні, фристайл, скі-крос, спеціалізовані жіночі, екстрим, скай-тур, юніорські спортивні, юніорські моделі.

Лижні кріплення

Кріплення найбільшою мірою відповідають за безпеку лижника. Будова – передній вузол, який відповідає при падіннях лижника за вивільнення носка черевика; анти-фрикційний вузок – елемент кріплення, який знижує тертя, яке виникає між носком черевика і основою кріплення при боковому виході носка черевика з головки кріплення; п’ятка – задній вузол кріплення, що відповідає при падіннях лижника за вивільнення каблука черевика, забезпечує безпеку при падіннях вперед; платформа – елемент з’єднання головки і п’ятки кріплення з лижами; скі-стопи – елемент кріплення, що забезпечує за допомогою гальмівних важелів стримання лижі, що відділилася насхилі.

Зимові Карпати

Зимові Карпати

Регулювання кріплення включає встановлення сили спрацьовування (вивільнення черевика при падінні) та встановлення сили притискання черевика, ця опція відповідає за точність встановленого зусилля спрацювання при заданій ширині підошви черевика.

Кріплення є у кожного виду лиж – карвінгові кріплення, кріплення, які забезпечують вільний прогин лижі. Найбільш розповсюджені кріплення – рентальні або прокатні, у який п’ятка має збільшений діапазон переміщення під різні розміри черевика.

Зусилля спрацювання – важлива характеристика кріплення. Це індивідуальна характеристика, яка визначається практикою. Наприклад, якщо зусилля спрацювання 6, необхідно взяти лижі зі шкалою від 3 до 9. Для правильної роботи кріплень черевик повинен бути притиснутий до головки з певним зусиллям. Зусилля спрацюваня кріплень вимірюється у стандартних одиницях DIN і встановлюється гвинтами регулювання на головці та п’ятці кріплень, визначаються за таблицями або за схемою: необхідно поділити свою вагу на 10 і відняти 30 % для початківців, 20 % для досвічених лижів і 0 % для професіоналів. Цю цифру слід встановити на всіх шкалах регулювання, якщо лижі спрацьовують без потреби – можна підкрутити гвинти на одну поділку, з досвідом настройку буде робити простіше.

Вибір лижних черевик

Буковельські лижники

Буковельські лижники

Правильний вибір лижних черевик – це перш за все комфорт, також це захист від травм. Черевики складаються з двох частин – внутрішньої утеплюючої і зовнішньої пластикової, яка захищає від травм і надає нозі жорсткості. Ці дві частини можуть бути з’єднані, а також відокремлюватися. Різниця між моделями полягає у тому, що у них гомілка може повертатися як вперед-назад, так і всторони, може бути різноманітний підйом, різна ширина колодки тощо. Більш дорожчі черевики мають міцнішу зовнішню пластикову частину, а це важливо, оскільки черевики піддаються великим нагрузкам і можуть зламатися під час катання.

У лижних черевиках на першому місці комфорт, примірку потрібно робити на пару грубих шкарпеток, потрібно провірити взуття на відсутність дискомфорту – присісти, походити, відрегулювати нахил та затяжку кліпсами. Виробники розрізняють моделі черевик для початківців і любителів, дітей і дорослих, тренерів і спортсменів, навіть для жінок і чоловіків, у всякому разі ці дані необхідно спитати в магазині чи прокаті. Однак якщо Вам у черевиках зручно – підійдуть будь-які. Окремо слід відзначити, що багато сучасних внутрішніх м’яких частин черевика формуються під ногу лижника упродовж години катання. При користуванні черевиками слід врахувати, що є спеціальні лижні шкарпетки, однак підійдуть і звичайні тонкі еластичні шкарпетки, складки від яких не будуть заважати при катанні. Слід врахувати, що навіть під час недовгого катання на ногу йдуть серйозні нагрузки, їх можна відчути, походивши годину в черевиках і таким чином визначивши чи підходять вони вам, чи краще замінити на більші чи менші.

Вибір лижних палок

На гірськолижному підйомнику

На гірськолижному підйомнику

Вибір палок простіший, ніж вибір лиж, кріплень чи черевик. Довжина вимірюється наступним чином – стаєте у черевиках, стискаєте перевернуту палку за гострий виступ – лікоть повинен бути під прямим кутом, можливе відхилення довжини палки до двох сантиметрів. Ремінець потрібен, щоб не загубити палку. Кільце повинно бути широким на пухкому схилі, маленьким – при катанні на обледенілій трасі. Дорогі палки від більш дешевих відрізняються масою і пружністю, а так – всі більш-менш одинакові.

Догляд гірськолижного спорядження

Можна було б сказати декілька слів про техніку катання, однак краще на одну годину найняти інструктора щоб він поставив на лижі, а далі – вибір за вами: вдосконалюватися самостійно чи під наглядом наставника.

Лижне спорядження, як і будь-який спортивний атрибут вимагають спеціального догляду. Він не складний, однак необхідний для безпечного і комфортного катання.

Засніжений карпатський ліс

Засніжений карпатський ліс

На лижах не бажано кататися на трасах з поганим сніговим покриттям – канти затуплюються, підошва псується. Також не бажано переходити на них по ділянках, які посипані сіллю. При транспортуванні використовуйте чохли, складайте їх ковзаючими поверхнями одна до одної. Лижі можна змащувати або спеціальними кремами, або парафіном – натріть звичайною свічкою поверхню лижі і пропрасуйте ледь теплою праскою. Змащувати лижі необхідно для того, щоб на них не налипав сніг, щоб не псувалася ковзка поверхня і щоб вони краще управлялися. У випадку поломки бажано користуватися спеціалізованими майстернями, які часто відкриті при лижних прокатах. Ковзку поверхню треба циклювати (вирівнювати), канти загострювати у спеціалізованих майстернях, можна це робити самому, однак цей процес у домашніх умовах трудомісткий.

Краса українських Карпат

Краса українських Карпат

Лижні черевики не слід перетягувати застібками занадто сильно, від цього термін їх служби зменшується, а катання стає менш комфортним. Не слід ходити у гірськолижних черевиках без потреби по твердому покриттю, при пошкодженні підошви вони можуть невірно спрацьовувати при падіннях, а це вже питання безпеки. З цих міркувань слід очищати черевики від льоду і снігу перед тим, як ставати на лижі. Сушити внутрішній черевичок краще на холоді, якщо ж біля батареї – слід злегка набити всередину газет чи матерію, щоб вони не втрачали форму. Від гарячої просушки м’яка частина черевика може зіпсуватися. При тривалому зберіганні внутрішній черевичок слід промити у мильному розчині, щоб позбутися бруду, просушити і набити газетою.

Кріплення слід тримати у чистоті. У випадку їх забруднення слід промити холодною водою, не слід мити гарячою водою чи розчинником, оскільки кріплення змазані мастилом і воно буде вимиватися. Для захисту від зовнішніх впливів можна обробляти кріплення спеціальним силіконовим аерозолем. При тривалому зберіганні слід розслабити пружини, щоб вони не втрачали своїх властивостей.

Зимовий бар для гірськолижників

Зимовий бар для гірськолижників

За гірськолижними палками не потрібно особливого догляду. При виникненні тріщин у самій палці їх слід замінити, а не ремонтувати, оскільки від їх міцності значною мірою залежить безпека лижника.

Як одягатися для катання на лижах

Одяг також відноситься від гірськолижного спорядження. Гірськолижний комбінезон повинен бути спеціалізованим з наступних міркувань – тканина дихає, не промокає і не дуже ковзка, тобто при падінні на великій швидкості ви не в’їдете на спині у незапланований об’єкт і вас не відкине від лиж на велику відстань. Не слід занадто тепло одягатися – краще взяти декілька речей під куртку, які можна швидко зняти при перегріванні. Не слід забувати про рукавиці, головний убір та гірськолижні окуляри – комфорт повинен бути у всьому. При підборі окуляр слід врахувати, щоб вони не пропускали ультрафіолетове випромінювання, яке може пошкодити очі. Бажано щоб вони були дещо затемнені – в окремих випадках разюче світлий сніг на сонці може призвести навіть до тимчасової сліпоти. Через сонячне випромінювання, яке у горах досить сильне (через тонший шар озону) слід взяти сонцезахисний крем, інакше лице може серйозно обгоріти. Губи слід змастити гігієнічною помадою, інакше вони можуть завдавати сильного дискомфорту, якщо пересушаться на морозному вітрі.

Сноубординг

Гірськолижний прокат

Гірськолижний прокат

Перший сноуборд спроектував Том Сімс у 1963 році. Він був подібний на дошку для серфінгу. У 1965 році Шерман Поппен, спостерігаючи, як його донька намагається спускатися на санках стоячи, зчіпив дві дитячі лижі разом, поклав зверху гумовий коврик дав доньці на тестування. У 1966 році удосконалену дошку під назвою Snurfer Шерман Поппен почав випускати серійно. Розробка сподобалася користувачам і за декілька наступних років таких снарядів було продано декілька сотень тисяч. На основі снурфера згодом було створено дві альтернативні дошки – Джейк Бертон Карпентер заснував Burton Snowboards, Дмитрій Мілович створив у 1970 році свій оригінальний дизайн сноуборда, він заснував компанію Winterstick. Мілович у 1971 році запатентував винахід і почав виробництво сноубордів, які були максимально схожими на сучасні. У 1972 році Боб Вебер запатентував кріплення на сноуборд. Повністю сучасного вигляду сноуборд набув у 1977 році, коли почав серійно випускатися борд зі штампованого пластику. Далі були різноманітні вдосконалення і зміни, однак вони не були революційними. Сноубординг став олімпійським видом спорту в Нагано у лютому 1998 г. (гігантський слалом і халфпайп).

Підбір спорядження на лижному прокаті

Підбір спорядження на лижному прокаті

Велика олімпійська енциклопедія каже, що сноуборд “це спеціальна дошка – лижа для спуску з гір, кріплення на якії розміщуються поперек дошки, зберігаючи рухомість п’яткової частини черевика”.

Сноуборд має наступні характеристики: ростовка – довжина дошки від носа до хвоста; ефективна довжина канта – частина канта дошки, яка при русі і поворотах контактує зі схилом; радіус бокового вирізу – радіус уявного кола, частина якого ніби проходить по боковій чаастині канта дошки, чим менше радіус, тим глибший виріз; зони жорсткості – продольна (жорсткість на згин і торсіонна (жорсткість на скручення); талія – розмір найвужчої частини сноуборда; ніс – крайня передня частина дошки; хвіст – крайня задня частина дошки; закладні – ненаскрізні отвори, зроблені для кріплень.

Вибір довжини і ширини дошки, геометрії залежить від фізичних даних сноубордиста, його досвіду і стилю катання. В цілому, підбір подібний до підбору лиж.

Бугельний підйомник

Бугельний підйомник

Кріплення бувають м’які (для фристайлерів та фрірайдерів, коли потрібна свобода рухів при виконанні трюків) і жорсткі (для любителів швидкісних спусків). Також кріплення можуть тримати спереду праву чи ліву ногу, у залежності від особливостей катання сноубордиста.

Черевики можуть бути спеціальними чи довільними – головне, щоб зручними і водонепроникними. Для виконання різноманітних трюків слід брати м’яке взуття, для швидкісних спусків – спеціальне пластикове, яке надійно тримає ногу і запобігає вивихам. Розміри у спеціалізованого взуття такі самі, як і у звичайного, бажано брати черевики впритик, щоб чітко відчувати трасу.

Стилі катання подібні до гірськолижних – технічний фристайл (виконання трюків); фрірайд (вільне катання схилом); карвінг (катання з різкими поворотами); швидкісний спуск.

Із захисного спорядження слід взяти шолом, міцні рукавиці (бажано з кевларом), окуляри, спеціальні шорти для захисту основи хребта.

Фірми виробники, які виробляють найкращі сноуборди – Burton, hammer Hammer, Rossignol. На відміну від лиж, хороші сноуборди виробляють не так багато фірм, тому бажано купувати вироби відомих брендів.

Техніка безпеки у гірськолижному спорті

Крісельний підйомник для лижників

Крісельний підйомник для лижників

В гори бажано їхати з деякою попередньою підготовкою. Нагрузки на організм можна полегшити фізичними вправами та розтяжками, які можна розпочати за місяць до катання. Вже в горах новачкам бажано користуватися захисним шоломом, захист на коліна, лікті, захисне спорядження для спини та шиї можна придбати у лижних магазинах. Спеціалізований лижний костюм також має елементи захисту тіла від падіння. В горах слід ознайомитися із місцем катання. Спершу слід вибирати легші траси, на яких можна один день розімнутися. Також на початку дня потрібно спускатися у полегшеному режимі. Слід вивчити місцевість – навіть у Карпатах трапляються випадки, коли лижники з’їзджають з трас, калічаться і не можуть зорієнтуватися, де вони знаходяться. В цілому слід пам’ятати, що катання на лижах може призвести до серйозних травм чи навіть смертельних випадків.

На засніжених схилах

На засніжених схилах

Слід бути уважним щодо спорядження – на швидкості навіть невеликий дефект може призвести до падіння. Тому ретельно оглядайте лижі на прокатах. При падіннях слід падати корпусом до схилу, при виникненні екстремальної ситуації іноді краще впасти, аніж на швидкості у щось заїхати.

В цілому кожен гірськолижник повинен пам’ятати правила Міжнародної федерації гірських лиж:

  1. Поважай оточуючих. Спуск одного лижника не повинен заважати іншому. Лижник відповідальний за свою поведінку і за стан свого спорядження.
  2. Лижник зобов’язаний контролювати свою швидківсть і напрямок руху згідно метеоумов, наявності інших лижників. Не досягати швидкостей, з якими він може не справитися. Швидкість руху повинна дозволяти повертати чи зупинитися при необхідності. У небезпечних місцях і при переповненні схилу швидкість повинна бути невеликою.
  3. Лижник, який знаходиться вище за схилом повинен пропустити нижнього і не створювати перешкод його руху, оскільки лижник, який їде спереду, має перевагу.
  4. Лижник може обганяти іншого лижника зверху, знизу, справа чи зліва за умови, що він залишає достатньо вільного місця лижника, що обганяється для будь-яких рухів. Таке ж правило зберігається при обгоні лижника, що не рухається.
  5. Лижник, що йде на трасу чи починає рух, зобов’язаний бути уважним, щоб не створювати перешкод для руху інших лижників, не створювати травмонебезпечну ситуацію і не травмувати колег своїм спорядженням.
  6. Лижник повинен якомого швидше проходити вузькі місця траси і місця з поганою видимістю. При падінні він повинен як можна швидше звільнити схил. При необхідності зупинки повинні здійснюватися на краю траси.
  7. Лижник, що піднімається вверх як з лижами, так і без них повинен притримуватися краю траси, не підніматися по трасі в тумані.
  8. Лижник повинен бачити знаки, що розставлені по трасі і безумовно дотримуватися їх. Бувають знаки, які вказують напрямок, попереджують про небезпеку і про закриття траси. Траси розмічені у відповідності зі складністю чорним, червоним, синім і зеленим кольорами.
  9. При виникненні нещасного випадку на трасі лижник повинен надати першу допомогу пострадалому, попередити спасальну службу, поставити попереджувальний знак.
  10. При нещасному випадку всі лижники і свідки повинні надати свої особисті дані і при потребі дати свідчення.

Техніка безпеки у Карпатах

Смерековий ліс в Карпатах

Смерековий ліс в Карпатах

Також слід бути обережним при зимових сходженнях в гори. Погода у високогір’ї мінлива, це особливо стосується вершин вище 1500 метрів. Взимку слід остерігатися лавин. Оскільки погода часто міняється – танення змінюється приморозками, сонячна погода змінюється снігопадами, лавини можуть сходити зовсім пологими схилами – зафіксовано сходи лавин на схилах із кутом нахилу у вісім градусів. Вибратися з лавини можуть тільки ті, кому дуже пощастить – людина безсила перед тонами снігу, які несуться зі швидкістю автомобіля. Зимою у Карпатах дуже багато смертельних випадків, особливо серед самодіяльних туристів, тому при сходженням обов’язково слід реєструватися у спасателів, також бажано брати з собою досвічених інструкторів. Обов’язково слід брати змінний теплий одяг та взуття, які мають бути по можливості непромоктними та вітронепроникними.

Дитячий майданчик в Буковелі

Дитячий майданчик в Буковелі

У прикордонних зонах громадянам України слід мати з собою документ, що засвідчує особистість – паспорт, права тощо. Іноземцям потрібно мати з собою документи, що засвідчують законність їх перебування в Україні. Перебування в зоні, яка знаходиться між кордоном і прикордонними спорудами допускається тільки на основі спеціального дозволу підрозділів Прикордонних військ.

У горах людину підстерігають дві серйозні небезпеки – переохолодження і гірська хвороба.

При переохолодженні в людини спостерігається порушення дихання, уповільнення реакції, сильне зниження температури тіла, больові відчуття в суглобах, порушення мовних функцій. При цих симптомах людина вже не може зігрітися за допомогою внутрішніх резервів. Необхідно забезпечити спокій, напоїти людину гарячим чаю, дати сухий теплий одяг. Не можна розтирати тіло, давати алкоголь. Тіло слід розігрівати теплою водою або власним тілом. Категорично забороняється розтирати тіло спіртом чи снігом – якщо є ознаки обмороження, натиранням можна зняти пошкоджену шкіру. Після надання першої допомоги постраждалого бажано доставити у лікувальний заклад.

Лижники в Карпатах

Лижники в Карпатах

Гірська хвороба виникає від недостатньої кількості кисню в повітрі, ризик захворіти нею спостерігається при перебуванні вище 1000 метрів над рівнем моря. Перші симптоми – задуха, нудота і головна біль. На цьому етапі допомагають анальгетики і приймання великої кількості рідини. Якщо виникає слабкість, слід спуститися нижче. Якщо у людини хворе серце, при виникненні симптомів гірської хвороби бажано терміново спуститися якнайнижче. При не дуже сильних симптомах гірської хвороби слід робити акліматизацію і поступово збільшувати висоту.

Гірськолижний словник

Апре-скі відпочинок після катання на лижах.

Бугельний підйомник — це трос, що безупинно рухається і до якого прикріплені бугелі, на кінцях бугелів — «тарілки» або перекладини, які треба просунути між ніг або завести за спину та підніматися по трасі як на буксирі.

Біля витягу №7 в Буковелі

Біля витягу №7 в Буковелі

Високогірні поїзди – підйомники, характерні для Швейцарії, в якій їх почали споруджувати ще наприкінці ХІХ століття. В сучасному варіанті це електричний монорельс з вагонами загальною місткістю до 300 чоловік. Рух поїздів проходить в основному в прорублених в горах тунелях.

Гондольний підйомник – швидкісні кабінки на чотири-шість чоловік. Вони накопичуються на нижніх і верхніх станція, тому в них можна спокійно зайти та вийти. Довжина таких доріг -к до чотирьох кілометрів.

Жіночі моделі лиж – призначені для любительського катанн жінок, мають меншу вагу, зміщену вперед точку встановлення кріплень, спеціальне розподілення повздовжної гнучкості та зроблені у «жіночих» кольорах.

Крісельний підйомник — лижники піднімаються, сидячи на кріслах, це дуже зручно, крім того, можна відпочити і помилуватися краєвидами. Іноді називаються канатно-крісельна дорога, бувають дво- три – чотири та шестимісні, в довжину досягають двох кілометрів. На нових крісельних підйомниках спереду лижників іноді ставлять пластиковий захист, який оберігає лижника від вітру чи снігу.

Мультиліфт — маленький підйомник, розрахований переважно на дітей: на рівні поясу дорослої людини рухається трос з ручками, за які треба взятися двома руками, щоби піднятися.

Могул – техніка гірськолижного спуску по нерівній поверхні.

Карвінг – техніка керування лижами у повороті, коли дві лижі ведуться на канті у всіх фазах повороту. Ця техніка обумовлена формою лижі з глибоким боковим вирізом. У цьому виді катання виокремлюють фан-карвінг або екстремальний карвінг, коли повороти мають дуже малий радіус.

Оф-пістпозатрасове катання.

Пайп (хайпайп) – створений на сніжному схилі напівциліндричний профіль для виконання трюків на сноуборді та лижах.

Паудер – лижі для цілинного катання, розраховані на катання по пухнастому снігу, м’які, понад 100 міліметрів в талії.

Підвісні фунікульори (вагончики). Як правило, вони маятникового типу, тобто не більш як двох на одній дорозі. По рельсах рухаються вагончики на тросах – один вверх, інший вниз. Вантажопідйомність 50 – 100 чоловік.

Підйомники (витяги) – засіб доставки на вершину траси. Підйомники діляться на бугельні, крісельні, гондольні, канатні дороги з підвісними фунікульорами, високогірні поїзди.

Плуг – положення лиж з зведеними носками і розведеними п’ятками, найпростіший прийом спуску, поворотів і гальмування на похилих схилах.

Стійка для лиж біля високогірного бару

Стійка для лиж біля високогірного бару

Ратрак – сніготрамбувальна машина, широкогусеничний трактор, використовується для підготовки трас, також для підйому лижників у випадку відсутності підйомника.

Рейс – спортивне катання по жорсткому (втрамбованому) снігу на високій швидкості, змагання із слалому і слалому-гіганту.

Скай-тур – гірськолижний туризм, цей вид гірськолижного відпочинку, який передбачає катання в горах, які не обладнані підйомниками і ратраками.

Скі-крос – гірськолижний спуск одночасно кількох лижників, змагання на швидкість, хто першим прийде до фінішу. Використовуються спеціальні ускладнені траси з трамплінами, крутими поворотами, сильними перепадами висот. Новий небезпечний і видовищний вид спорту.

Скіпас – лижний абонемент на підйомники.

Слалом-гігант – вид гірськолижного спорту, спуск по спеціальній трасі протяжністю 1200 – 2500 м з передадами висот між стартом і фінішом 350 – 600 м з проходження 50 – 70 ворот. Самостійна олімпійська дисципліна з 1952 р.

Снігова пушка – пристрій для напилення снігу на трасу. Їх розставляють на певній відстані одна від одної, щоб траса напилялася рівномірно. Штучний сніг утворюється з води, яку беруть зі спеціально відведеної водойми.

Твін-тип – форма лижі із загнутим носком і п’яткою, які допускають рух і приземлення спиною.

Телемарк – стиль катання на лижах з незакріпленою п’яткою черевика.

Трамплін – спортивна споруда, яка використовується для збільшення тривалості польоту спортсмена. Застосовується в ряді зимових видів спорту. Складається з гори розгону, майданчика відриву, гори приземлення, перехідної дуги і викату.

Набережна на Буковелі

Набережна на Буковелі

Траси – спеціальні місця для гірськолижного катання. За складністю виділяють наступних чотири типа трас, які маркуються на схилах різними кольорвам: легкі – зеленим, середні – синім, складні – червоним і найскладніші – чорним. Наведена регламентація трас прийнята у всіх країнах світу, де розвинутий масовий гірськолижний спорт, з метою впорядкування катання лижників і забезпечення безпеки.

Тюбінг – катання з гори на автомобільних камерах.

Фан-парк – спеціально підготований і обладнаний майданчик для катання екстремальною і трюковою технікою. Найчастіше розрахований на сноубординг.

Фристайл – гірськолижне багатоборство, яке включає лижний балет, лижну акробатику і могул. Кубок світу по фристайлу розігрується з 1978 р.

Фристайл нової школи – вид гірськолижного катання, який включає в себе стрибки, рух спиною вперед, різні вправи в повітрі, цей тип катання здійснюється на підготованих особливим чином трасах та сніжних парках.

Засніжені Карпати

Засніжені Карпати

Фрірайд – вид позатрасового катання по дуже складних, екстремальних трасах. Використовуються широкі лижі. Підвид фрірайду – екстрим, коли катання відбувається з ризиком для життя: по лавинонебезпечних схилах, по кулуарах, можливі стрибки зі скал чи катання по крутому схилі в лісі. У випадку штучної підготовки трас створюються спеціальні перешкоди катанню – нарощування штучних горбів, надмірне вкатування трас ратраками.

Хелі-скі – катання поза трасами (як правило по цілинному снігу) за допомого вертольоту.

Цілина – незайманий сніговий покрив схилу зазвичай поза підготованими лижними трасами.