Археологічні розвідки у Львівській області в 1995 році

загрузка...

Вибір місця розкопок

Вибір місця розкопок

У 1995 р. археологічна експедиція Львівського університету проводила дослідження в зоні побудови нафтопроводу “Дружба” на території ряду районів Львівської області, у результаті чого обстежено деякі відомі та відкрито нові поселення.

Археологічні розвідки у Львівській області в 1995 році

Бродівський район

Село Теребежі

На правому березі р.Ліберки, за 0,1 від нафтопроводу, на поверхні невисокого пагорба знайдено крем’яний пошкоджений широкий серп, скребок на пластині та трикутний наконечник стріли. Вони виготовлені з темного кременю. Ці знахідки складають, ймовірно, один комплекс і відносяться до висоцької культури. Зібрано також уламки гончарної грубостінної кераміки, виготовленої з великою домішкою піску. Деякі екземпляри прикрашені заглибленими хвилястими стрічками. Можливо, ш знахідки відносяться до селища IX ст.

Село Підгірці

За 1 км на захід від Пліснеського городища, на пагорбі виявлено знахідки уламків кераміки різного часу. Серед них виділяються вінчик сірого гончарного піфоса. фрагменти ліпної грубостінної кераміки коричневого кольору з великим вмістом піску, які вказують на існування поселення початку нашої ери. Згідно з інформацією місцевого мешканця, на цьому полі було знайдено срібний римський денарій імператора Траяна.

До матеріалів другого поселення належать, фрагменти кераміки на слаборотаційному колі. Колір випалу — від сірого до коричневого. Таку кераміку можна віднести до ІХ-Х ст. Цікавим зразком є фрагмент прямокутної керамічної плитки світло-сірого кольору, подібної до тих, що використовувалися у давніх руському будівництві На горбку зібрано середньовічну кераміку з великою домішкою дрібного піску, яка виготовлена на ручному гончарному колі.

Село Лучківці

Керамічні матеріали з поселення Туркотин

Керамічні матеріали з поселення Туркотин

На південно-західній околиці Лучківців Бродівського району, в урочищі Біля митника, на поверхні орного поля знайдено майже повністю збережену крем’яну клиноподібну сокиру довжиною 18 см з овальним перетином. Подібні за формою та розмірами рубаючі знаряддя зараховують до культури шнурової кераміки. Крім того, тут знайдено відщеп із слідами ретуші та вістря на трапецієподібній у розрізі пластині.

Проведено розвідкові розкопки в урочищі Замок, за 1 км на північ від нафтопроводу, на невеликому підвищенні серед висушеного меліорацією болота. В траншеї розміром 4 х 2 м, на глибині близько 1 м від денної поверхні виявлено культурний шар селища ХІІ-ХІІ ст. Серед знахідок — сильно знищений корозією залізний наконечник дротика з втулкою довжиною 15 см та фрагменти горщиків. За усними переказами місцевих старожилів тут існував дерев’яний замок, спалений монголо-татарами.

Село Глушин

На північно-західній околиці села, на лівому пологому березі р.Стир виявлено уламки ліпної кераміки, виготовленої з глини з домішкою шамоту, а також крем яні пошкоджені скребок, ніж на пластині та кам’яний кулястий тягарець діаметром 6 см. Комплекс знахідок свідчить про існування тут поселення ранньозалізного часу.

Село Дітківці

На північно-західній околиці села, за 1 км від нафтопроводу, на гюлогаму схилі заболоченої долини (можливо, колись тут протікала річка), виявлено поселення ранньозалізного часу. Підйомний матеріал складається з фрагментів темно-сірої кераміки. Особливо виділяється фрагмент ліпної миски.

Буський район

Село Острівчик Пильний

Сліди поселення зафіксовано на північній околиці села, па правому березі р.Скварівчихи. Це невисокий продовгуватий пагорб, який на 3-4 м підноситься над долиною. Підйомний матеріал презентують фрагменти ліпної грубостінної кераміки, виготовленої з домішкою білих зерен кременю. Поселення, можливо, відноситься до тшцінецько-комарівської культури.

Жидачівський район

Село Загурщина

На північній околиці села Загурщина Жидачівського району, біля садиби п.Лялюка, над дорогою Загурища-Жидачів — селище часів ХІУ-ХУ ст. Воно знаходиться на пологому лівому березі безіменного потоку. В культурному шарі, який залягає на глибину 0,6 м від сучасної поверхні, виявлено уламки гончарної кераміки. Вона, в основному, сірого кольору і орнаментована прямими лініями. Цікавою є знахідка глиняного пряслиця діаметром 4,5 см, а також вуха від посуду. На обстеженій території знайдено крем’яний відщеп.

Село Городище

Назва села співзвучна з аналогічного типу археологічною пам’яткою, і тому було проведено розвідку з метою виявлення її залишків. Зокрема обстежено територію на північ від села, поблизу нафтопроводу. Це незначне підвищення над долиною безіменного потоку. З орного поля зібрано дрібні уламки середньовічної кераміки.

 

Золочівський район

Село Туркотин

Керамічні та крем'яні матеріали з поселення Туркотин

Керамічні та крем’яні матеріали з поселення Туркотин

Ще в 70-і роки біля села Туркотин М.А.Пелещишиним відкрито поселення ранньозалізного віку. Воно розташоване на західній околиці села, в урочищі “Висока гора”. У результаті діючого тут кар’єру культурний шар поселення був практично зруйнований. У1995 р. відкрито ще одне поселення, яке знаходиться за 1 км на південний схід від нафтоперегінної станції “Куровичі”, на південно- західному, пологому схилі “Високої гори”, за 0,2 км на захід від піщаного кар’єру. Комплекс знахідок 1976 і 1995 рр. складається з крем’яних виробів та уламків глиняного ліпного посуду. Кремінь .— волинський, темний з сивими смугами. Із знарядь праці виділяються кінцевий скребок із старанно обробленим ретушшю дугастим краєм і аналогічним виріб на покритій патиною пластинці, інші знахідки з кременю — уламки трикутних і трапецієподібних пластин. За формою заготовок комплекс крем’яних знахідок майже не піддається етнокультурному визначенню. Його можна пов’язувати з періодом енеоліту, наприклад, з культурою лійчастого посуду. Але не виключено, що він відноситься до ранньозалізного часу, коли тут існувало поселення. Про це свідчать уламки кераміки, виготовленої з домішкою шамоту та піску. Це. в основному, фрагменти горщиків з характерним потовщенням- валиком під краєм вінець та наскрізними малими отворами. Такий посуд, як і на попередньому поселенні, характерний для черепично-лагодіпської групи культури ранньоскіфського часу.

Село міського типу Глиняни

На археологічній малі Львівщини Глиняни відомі ще з початку ХХст.У 1918 р. Т.Вишневський досліджував палеолітичну стоянку, а на початку 90-х років І.Михальчишин на території селища виявив залишки пізньотрипільського поселення.

Археологічні розвідки 1995 р. дали нові відомості про історичне минуле Глинян. Дослідження проводились в урочищі Діброва. Це підвищена місцевість на південно- західнш околиці селища, яка обмежена зі сходу валом висотою до 4 м. Урочище значною мірою зруйноване кар’єром цегельного заводу. Поза кар’єром, на полі знайдено уламки тонкостінної гончарної кераміки XIII ст. і більш пізнього часу. Вони свідчать про тс, що ранньосередньовічний центр Глиняни, або ж якась його частина знаходились у межах території урочища Діброва.

Село Підлісся

На східній околиці Підлісся Золочівського району, на полі під лісом відкрито сліди двох поселень. На площі першого з них зібрано уламки тонкостінної сірої гончарної кераміки, серед якої наявні фігурні вінчики різного профілю. Характерним є те, що вони грубші від стінок, заокруглені, інколи мають внутрішній вигин для покришки, а на зовнішній поверхні — орнамент у вигляді неглибоких пролощених горизонтальних ліній. Можливо, це сліди селища, яке існувало тут у XV- XVI столітті. Виявлено також два фрагменти грубостінної кераміки давньоруського часу. На західній околиці села, у сосновому лісі, за 1 км від нафтопроводу простежено сліди поселення висоцької культури. Шурфуванням встановлено, що його культурний шар залягав на глибині 0,8-1 м від сучасної поверхні у пласті чистого білого піску.

Знайдено фрагменти мисок і горщиків, внутрішня поверхня яких загладжена, а зовнішня — шерехата. В окремих екземплярів під зрізом вінець наявні округлі отвори.

Весною 1995 р. неподалік від місця шурфування місцевими мешканцями було виявлено велику глиняну миску, горщик та два глиняних горнятка, котрі потрапили до музею в Олеському замку.

Перемишлянський район

Село Малі Ланки

На південний схід від Малих Ланок в Перемишлянському районі, в урочищі, що має назву Камінки, знайдено крем’яні скребок та ніж. Скребок виготовлений на уламку грубої пластини і належить до типу кінцевих. Його робочий край оброблений високою ретушшю, сильно затуплений. Заслуговує на увагу уламок ножа на тригранній пластині, станка якої фасетоваиа поперечними сколами, а край підправлений ретушшю. Така технологія виготовлення знарядь характерна, зокрема, для культур лійчастого посуду та шнурової кераміки.

Стрийський район

Село Семигинів

За 0,5 км на захід від Семигинова Стрийського району, в урочищах Убереж та Півлани знайдено окремі крем я ні вироби. Урочища розділені дорогою, котра зв’язує села Семигинів та Розгірче, і розміщені на правому високому березі р.Стрий. Грунт у даному місці супіщаний із значною кількістю уламків пісковина та гальки. Шурфуванням встановлено, що крем’яні знахідки залягали до глибини 0,3 м від рівня денної поверхні.

Детальним обстеженням урочища Убереж виявлено невеликий конічний нуклеус, а також два кулясті тягарці (боласи). Довжина нуклеуса становить 7 см. Діаметр тягарців — 7,3 і 3,5 см. В урочищі Півланн знайдено скребок із сірого кременю та два крем’яні відбійники. Знахідки вказують на можливість існування короткочасного поселення кінця мезоліту-неоліту.

Село Загірне

На північно-східній околиці села, на підвищенні висотою близько 10 м. над долиною р.Жижави виявлено селище часів Галицько-Волинського князівства. Шурфуванням стверджено культурний шар на глибині 0.3-0.5 м від сучасної поверхні, в якому зустрічалися уламки гончарної кераміки. Посуд виготовлений з глини зі значної домішкою дрібного піску. Орнамент — прямі заглиблені лінії. Територія селища відведена під кладовище.

Таким чином, археологічні розвідки та охоронні дослідження, які проведені експедицією Львівського університету в зоні пролягання нафтопроводу “Дружба” на Львівщині, доповнюють відомості зі стародавньої історії краю.

Автори статті – Роман Берест, Петро Довгань, Василь Рудий