Археологічні розвідки ріки Вишня

Археологи розчищають долівку розкопу для стратиграфії

Археологи розчищають долівку розкопу для стратиграфії

Пошуковими роботами, які проведені в верхній течії ріки Вишня. відкрито ряд поселень біля міста Рудки і сіл Вишня Городоцького і Колбаєвичі Самбірського районів. Нижче наводимо їх опис.

Археологічні розвідки ріки Вишня

Село Вишня

Пам’ятка Вишня 5

У північно-західній частині села, в урочищі Замчище, на північ від школи і приміщення виконкому сільської Ради народних депутатів, на південь і південний схід від будівель тваринницької ферми — двошарове поселення зубрицької групи пшеворської культури та укріплене селище або замчище періоду XIV – XVII століть. Пам’ятка площею до 1 га займає рівну ділянку лівою берега Вишні висотою 10 – 12 метрів над рівнем заплави і зафіксована поблизу впадіння в річку безіменного струмка. На її території простежені залишки земляних валів, які в минулому мали очевидно квадратну або прямокутну форму. Частково збережений східний вал сягає у довжину до 30 метрів, а південний — до 10 м. Вони сходяться під прямим кутом. Висота насипів біля 1,5 м. а ширина їх основи в межах 15-18 м. У даний час пам’ятка задернована, хоча місцями її територія пошкоджена силосними траншеями, із зрізів стінок яких підібрані уламки ліпних те гончарних посудин.

Пам’ятка Вишня-6

Організація розкопок

Організація розкопок

У північно-західній частині села, в урочищі Башта, за 0,3 км на південь від церкви, на мисоподібному, майже округлому у плані виступі лівого берега ріки Вишня діаметром до 60 м, який здіймається над заболоченою заплавою до висоти 12 – 14 метрів — городище княжої доби XII-XIII ст. Площадка дитинця дещо увігнута досередини внаслідок зсувів валів. Схили мису, де розміщена пам’ятка, круті. З напільної західної сторони проходить оборонний рів шириною 8 – 10 і глибиною до 4 – 6 метрів. В’їзд знаходиться у південній частині дитинця. З півночі та північного заходу до городища прилягає підгороддя, яке відмічене на присадибних ділянках площею 3 га. З півночі і заходу його оконтурюють безіменні лівосторонні допливи Вишні. Територія дитинця задернована. З викидів кротовин зібрано уламки гончарного посуду періоду ХІІ – ХІІІ століть та пізнього середньовіччя. Можливо, дане місце до певної міри пов’язане із згаданим вище замчищем. Не виключено, що після припинення існування городища тут могла стояти дерев’яна оборонна башта, яка і дала назву урочищу.

Село Колбаєвичі

Пам’ятка Колбаєвичі 1

На західній околиці села, в урочищі Ріписько, на схилі правого берега безіменного струмка (правосторонній доплив Вишні) висотою до 6 м над рівнем заплави, на території городів — поселення періоду ХІІ-ХІІІ ст. і пізнього середньовіччя площею до 1 га.

Пам’ятка Колбаєвичі 2

На північній околиці села, за 0.2 км на північний захід від церкви, на мисоподібному виступі правого берега Вишні висотою 10-12 м над рівнем заплави, на території городів — поселення періоду ХІІ-ХV ст. площею близько 0,5 га.

Пам’ятка Колбаєвичі 3

На північно-західній околиці села, праворуч від шосейної дороги, яка веде з м.Рудки, в урочищі Під городами, на лагідному схилі правого берега Вишні висотою 4-5 м над рівнем заплави, на території присадибних ділянок — поселення періоду ХІV – ХVІІ століть площею біля 0,5 га.

Пам’ятка Колбаєвичі 4

За 0,2 км на північний захід від села, в урочищі Загумінки. за 0,4 км на північний захід від церкви, за 0,8 км на південь від залізничної колії, на лагідному схилі правого берега Вишні висотою до 6 м над рівнем заплави — багатошарове поселення латенської, пшеворської (зубрицька група) культур і періоду ХІУ-ХУЇІ ст. площею до І га. З території городів зібрані уламки ліпної та гончарної кераміки.

Пам’ятка Колбаєвичі 5

За 1 км на північний захід від села, на мисоподібному виступі правого берега безіменного струмка (правосторонній доплив Вишні) висотою до 8 м над рівнем заплави, у місці впадіння невеликого потічка, що витікає з-під села Чайковичі (у даний час йот русло випрямлене меліоративним ровом) — поселення періоду ХІІ-ХІV ст. та пізнього середньовіччя площею до 1 га.

Місто Рудки

Пам’ятка Рудки 5

За 0,4 км на південь від міста і у цьому ж напрямку від залізничної колії та станції “Рудки”, ліворуч від шосейної дороіи, яка веде до села Колбаєвичі, на лагідному схилі лівого берега Вишні висотою до 3 м над рівнем заплави, на території городів площею біля 2 га — поселення періоду XIV-XVII ст.

Пам’ятка Рудки 6

Класифікація археологічних знахідок

Класифікація археологічних знахідок

За 0,5 км на південний захід від міста, на південь від залізничної колії, за 0,8 км на захід від шосейної дороги сполученням Рудки-Колбаєвичі, на майже округлому у плані останці лівого берега Вишні розміром 350 на 500 метрів і висотою до 3 м над рівнем заплави — багатошарове поселення зубрицької групи пшеворської культури періоду XIІ-XIV ст. і пізнього середньовіччя XV- XVII ст.

Пам’ятка оконтурена з півночі прилеглою до насипу колії заболоченою низовиною, із заходу і півдня — меліоративними ровами, а зі сходу — заплавою річки. Приблизно по діагоналі підвищення — з південного сходу на північний захід проходить лінія електропередач. Речові матеріали — уламки ліпного та гончарного посуду зібрані в південній частині останця на площі до 2 га. У минулому, до проведення меліорації, повз поселення проходило старе річище Вишні, котре зараз задерноване.

Пам’ятка Рудки 7

За 0,3 км на південний схід від міста, за 0,4 км на північний схід від мосту залізничної колії, за 0,2 км на північ від її насипу, на лагідному схилі правого берега Вишні висотою до 4-5 м над рівнем заплави, поблизу (на північ) від місця впадіння безіменного правостороннього струмка, що витікає від села Коропуж, на території городів — поселення періоду XII-XIV ст. і пізнього середньовіччя площею до 1 га.

Пам’ятка Рудки 8

За 0,5 км на південний схід від міста, за 0,3 км на північний схід від залізничного переїзду, через який проходить шосейна дорога сполученням Рудки-Підгайчики, за 0,15 км на північ від насипу колії, на лагідному схилі правого берега безіменного струмка висотою до 4-5 м над рівнем заплави, на території’ городів — поселення періоду XІV-XVII ст. площею 0,5 га.

Читайте археологія Самбірського та Городоцького районів.

Автор – Віталій Конопля, з книги Археологічні дослідження на Львівщині. – Львів, 1996.