Археологічні дослідження Яворівського Розточчя у 1995 році

Волейбол після розкопок на археологічній практиці

Волейбол після розкопок на археологічній практиці

У 1995 р. продовжувались археологічні роботи на території Яворівського району Львівської області, це мальовниче Розточчя, внаслідок чого виявлено багато археологічних пам’яток.

Археологічні дослідження Яворівського Розточчя у 1995 році

Село Страдч

Проща у Страдчі

Проща у Страдчі

Городище і печера княжної доби на горі Стрілка, на лівому березі р.Версщиця привертали увагу багатьох дослідників. На рубежі 50-60-их років грунтовно обстежив городище О.Ратич, подав опис його земляних укріплень та розглянув деякі інші питання його історії. У полі зору дослідників городище знову опинилось на рубежі 80-90-их років у зв’язку з можливою забудовою його території. Зараз тут монастир і відоме відпустове місце, відбуваються прощі.

Охоронними роботами археологічної експедиції ЛДУ у 1994-93 рр. з’ясовано, що земляні укріплення, зафіксовані О.Ратичем, збереглися без істотних змін, північна частина гори зайнята кладовищем, а південна — використовується як пасовище. Тут простежуються сучасні ями, в ряді місць знято дерновий шар. Було закладено кілька траншей і шурфів загальною площею 60 кв. м, у яких не виявлено насиченого культурного шару. Окремі знахідки залягають до глибини 0,4 м від сучасної поверхні у суглинкових відкладах. Це в основному уламки глиняних посудин середньовіччя, частина яких відноситься до XIX ст.

Привертають увагу кілька фрагментів горщиків з домішкою дрібного піску, виготовлених на гончарному крузі, Один з них був грубостінним, мав невиразний вінчик. Такий посуд є характерним для IX — початку X ст. на Прикарпатті. Інший фрагмент тонкостінного горщика прикрашений у верхній частині горизонтальною смугою з чотирьох заглиблених ліній, до якої знизу примикали підрізки дугоподібних смуг.

Таким чином, дитинець городища і зокрема ного південна частина не були щільно забудовані ні в часи функціонування городища, ні в наступні століття. Городище мало характер сторожового пункту і сховища у разі небезпеки. Крім того, тут виявлено кілька фрагментів ліпної кераміки з вигладженою поверхнею, виготовленої з домішкою шамоту. Вони відносяться до ранньозалізного часу.

Було детально обстежено високі береги р.Верещиці між селами Страдч і Поріччя, де відкрито два селища періоду IX-X ст.

Селище Страдч-1 знаходилось за 0,3 км на південь від городища, на лівому березі ріки і було зруйноване кар’єром цегельного заводу. Вздовж краю кар’єру, на селянських городах зустрічаються окремі фрагменти гончарних горщиків з косо зрізаним краєм вінчика.

Селище Страдч-2 відкрите і досліджене на правому березі ріки, навпроти кар’єру. Воно займало невеликий мис площею близько 0,1 га, який оточений з двох сторін ярами. Поверхня його досить різко понижується у сторону ріки, лише із західної, напільної сторони вона відносно рівна. Тут було закладено розкол площею близько 60 кв. м, орієнтований паралельно до русла ріки.

Керамічні матеріали з поселення Страдч 1

Керамічні матеріали з поселення Страдч 1

Культурний шар залягав під намулеивм зверху сугликом, на глибині 0,3-0,6 м від сучасної поверхні, у темному, насиченому дрібними вугликами та грудками глиняної обмазки, грунті. Досліджено залишки наземного житла, витягнутого довшою стороною вздовж лінії берега. Довжина його становить близько 7 м, ширина чітко не простежувалася. Долівка житла нерівна, західна стінка вкопана в схил приблизно на 0,8 м від рівня сучасної поверхні. Приблизно посередині будівлі знаходились залишки черіня у вигляді скупчення шматків глиняної обмазки та уламків кількох горщиків. Поруч з черінем знаходилося невелике овальне заглиблення (1,2 х 0.5 м з глибиною 0.25 від рівня долівки). У заповненні житла знайдено фрагменти близько 20 невеликих горщиків з домішкою піску, виготовлених на гончарному крузі. Посудини переважно тонкостінні, вінчик її дещо грубший з косо зрізаним краєм.

Шляхом шурування з’ясовано, що за 8-10 м на південь від житла, на глибині 0,3 – 0,4 м від сучасної поверхні, під дерновим суглинковим грунтом місцями залягав тонкий прошарок змішаної з вугликами землі, що утворився, ймовірно, від випалювання дерев при підготовці площадки для спорудження будівлі і подвір’я біля неї.

Село Молошковичі

Розкопки велись за 2 км на північ від села, на південній околиці давнього присілка Стані. У 1993 р. під час шурування тут було виявлено культурний шар селища з уламками ірубостінної гончарної кераміки кінця І тис.н.е. Крім того, на поверхні було знайдено кілька крем’яних відщепів, невелику клиноподібну, овальну у розрізі сокиру довжиною 10 см та кулястий тягарець діаметром 4 см. Виявлені речі свідчать про існування у цьому місці поселення середнього періоду доби бронзи і ранньослов янського часу.

Керамічні матеріали з поселення Молошковичі-Стині

Керамічні матеріали з поселення Молошковичі-Стині

Селище розташоване на пологому південному схилі, оточеному з півночі долиною безіменної річки (басейн р.Шкло), а зі сходу — вузькою улоговиною пересохлого струмка. У 1995 р. був закладений розкол площею 60 кв. м у незначному природному пониженні, де під верхнім орним шаром суглинку залягав давній темний грунт, насичений дрібненькими вугликами та грудками глиняної обмазки. Тут досліджено залишки великого наземного житла, орієнтованого довшою стороною по лінії приблизно північ-південь. Довжина його становила 10,8 м, ширина — 3,5 м. Вкопана у землю долівка нерівна. Вона мала вигляд трьох овальних ям, витягнутих в одну лінію і розділених між собою материковими останцями — своєрідними “коридорами” і порогами шириною близько 0,6-0,8 м.

Південно-західна яма мала злегка звужені донизу стінки та приблизно рівне дно. Розміри її становили 3 х 2,5 м, глибина — 0,8 м (1,1 від сучасної поверхні).

Середня яма мала розміри 2,7 х 2,4 м, а її нерівне дно знаходилось на глибині 0,85 м. Третя яма з прямовисними та місцями звуженими донизу стінками, була найбільшою. її діаметр становив близько 3,5 м. Глибина ями від сучасної поверхні сягала 1,2 м.

Крім того, було виявлено кілька заглибень від стовпців діаметром 0,3 м і глибиною 0,2 м від рівня долівки. Одне з них знаходилось на краю західної стінки першої ями, інше — в середній ямі і наступне — на переході до третьої

Таким чином, житло мало стовпову конструкцію. Усі ями були заповнені чорною, змішаною із сажею землею. Залишки черіню, вогнищ чи невеликих печей простої конструкції простежувалися на відстані 0,3 м від північно-західної стінки житла у вигляді плям випаленої материкової глини та грудок глиняної обмазки. Аналогічна ситуація спостерігалась біля західної стінки середньої ями. В південній ямі знаходилась значна кількість різних за розмірами кусків глиняної обмазки. Із сказаного вище випливає, що в житлі було декілька черіней для вогнищ і печей.

У споруді виявлені численні побутові залишки, насамперед уламки близько 20 горщиків, шматки залізного шлаку й криці, які знаходились поблизу вогнищ. Приблизно половина посудин — ліпні. Вони виготовлені з домішкою шамоту и піску, стінки їх злегка опуклі, вінця низькі, розхилені (рис. 2:1,5).

Друга частина горщиків сформована на простому гончарному крузі. Вони грубостінні, мають характерний косо зрізаний край вінець, прикрашені хвилястими і прямими заглибленими лініями, а їх глиняна маса містить велику домішку піску.

Виявлено і розпочато дослідження другого житла, що знаходиться у північно- західній частині селища. Уламки посуду з нього подібні до вищеописаних.

Таким чином, отримані матеріали з розкопок селища в Стинях значно доповнюють характеристику селищ на південній території Розточчя в останній чверті І тисячоліття нашої ери.

У процесі розкопок в одному з шурфів виявлено сліди вогнища та кілька уламків сивої гончарної кераміки, яка, без сумніву, виготовлена за провінціально- рямською керамічною технологією. Подальші дослідження дозволять з’ясувати їх етнокультурну приналежність на можливість існування тут поселення пшеворської чи черняхівської культур.

Село Вороблячин

Продовжувались розвідкові роботи біля відомого городища Ворота, відкритого і досліджуваного експедицією ЛДУ у попередні роки. Зокрема відкрито залишки селища, що тягнулось вздовж вузького яру із покритого лісом західного боку городища. У кількох шурфах виявлено сліди наземних жител, численні уламки гончарної кераміки Х-ХІ ст., залізні ніж, кресало, наконечник стріли, деталі кінської збруї, залишки залізоробного виробництва. Розкопки селища будуть продовжені.

Читайте також Археологічні розвідки Львівщини в 1995 році

Автори статті – Роман Берест, Володимир Касюхнич, Микола Пелещишин, Василь Рудий