Вільнянський могильник – неолітичний грунтовий могильник черкаського варіанта києво-черкаської культури дніпро-донецької культурно-історичної області. Розташовувався у 4 – 5 кілометрах на північ від міста Запоріжжя на правому березі ріки Дніпро біля балки Вільнянка. Досліджувався Д.Я.Телегіним у 1956 році. Складався з 50 поховань. Кістяки лежали випростано на спині, орієнтовані головами на північ та південь.
Простежено три етапи функціонування пам’ятки:
- 28 поховань в індивідуальних ямах, що утворили два ряди. Пізніші поховання зруйнували ранні.
- Колективні поховання у квадратних ямах.
- 7 поховань в індивідуальних ямах, що утворили два ряди.
Частина померлих пофарбована вохрою. Інвентар знайдено у 80 % усіх поховань і складається з кременевих виробів, річкових черепашок, зубів оленя та риби, кістяних вістрів.