Микитинська фортеця біля села Жовтеньке

Початковий план фортеці, були споруджена тільки внутрішня лінія валів

Початковий план фортеці, були споруджена тільки внутрішня лінія валів

У селі Жовтеньке (до 2016 року – Червоний Жовтень, Красный Октябрь) Оріхівського району Запорізької області є Микитинська фортеця (Никитинская крепость), яка входила в Дніпровську лінію. Неподалік, за рікою Конкою (притока Дніпра) починалося Кримське ханство.

Фортеця була споруджена у другій половині ХVIII століття і входила до Дніпровської оборонної лінії. Укріплення знаходиться у 30 кілометрах на південний схід від міста Запоріжжя (біля Запоріжжя була ще одна фортеця Дніпровської лінії – Олександрівська) біля села Жовтеньке, яке до 2016 року називалося Червоний Жовтень. 

Іноді вказують що фортеця знаходиться біля селища міського типу Камишеваха. Земляні укріплення добре збереглися, їх видно на супутникових фотографіях. Фортеця є на багатьох картах з другої половини ХVIII до ХХ століття.

Фортеця на карті 1775 року

Фортеця на карті 1775 року

Микитинська фортеця названа на честь князя, генерал-фельдмаршала Микити Трубецького (1699 – 1767). Він вчився за кордоном. Отримав звання генерал-майора і посаду головного інтенданта армії. Брав участь в російсько-турецькій війні, яка тривала з 1736 по 1739 рік. Був нагороджений орденом Олександра Невського. Майже 20 років був на посаді генерал-прокурора Сената.

Дорога до фортеці спускається до однієї з безіменних балок в долину ріки Кінські Води, проходить через трав’яну луку. У зв’язку з приєднанням Південної України до Росії укріплення було споруджено по більш простому плану, ніж планувалося (перед укріпленнями планували зробити ще одну лінію валів) – головний вал, вісім бастіонів з капонірами і сухий рів. Крім оборонних споруд були збудовані кам’яні будинки для коменданта та інженерів та казарма.

Солдати, які були у фортеці, стали з часом селилися за чотири кілометри від укріплення, де ще в 1770 році була заснована солдатська слобода Павлівка або Камишеватка (за назвою ріки Камишеватської). Ця слобода стала одним із перших державних поселень, які виникали поблизу від фортець Дніпровської укріпленої лінії.

Інша частина солдат оселилася на старовинному запорізькому зимівнику біля ріки Жеребець (старана назва ріки – Мечетна), в радянський час село називалося Кірове, зараз – Таврійське. Біля цього села йдуть розкопки середньовічного міста Сім Мечетей часів Золотої Орди.

Для потреб Микитинської фортеці у 1775 році було виділено понад 7 тисяч гектарів землі, У 1805 році до фортеці було приписано понад 15 тисяч гектарів землі. На початку ХІХ століття у фортеці проживало 307 чоловік, які займалися сільським господарством. 

Вали збереглися на висоту 3 – 5 метрів, огороджують площу розміром 192 на 197 метрів. Довкола валів йде неглибокий рів. В межах укріплень видно залишки фундаментів будівель, а в північно-східній частині видно ями підвалів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *