У місті Заліщики Заліщицького району Тернопільської області був замок, який пізніше перебудували на ратушу.
Заліщицький замок в місті Заліщики
Дністровський курорт Заліщики
Заліщики у минулому називалися Заліще, польська назва – Zaleszczyki. Заліщики розміщені на своєрідному півострові, який утворює ріка Дністер. Це місце добре захищене природою не тільки для оборони, а й від навколишніх вітрів та холодного повітря. Тут клімат дуже теплий, зараз ці особливості використовуються для вирощування різної садовини, насамперед огірків, помідорів та перцю. А в минулому це був знаний на всю Польщу Дністровський курорт. Поляки набудувати тут пансіонатів, багато з яких збереглося донині. Пляж на Дністрі був знаменитим – йому зробили благоустрій і навіть щороку привозили пісок.
Польща, на відміну від Австро-Угорщини не мала доступу до теплого моря, тому для неї єдина можливість пляжного відпочинку були дністровські береги, де був теплий м’який клімат, і водойма, на якій можна було порибалити і відпочити. Також поляки дуже любили історію, а Дністер асоціювався у них з їхнім героїчним минулим, коли вони відбивалися від татар та турок.
Ця сприятлива для життя місцевість була заселена з часів палеоліту і відтоді люди жили в Заліщиках постійно, їхні сліди знаходять археологи.
Заліщицький замок
Перша згадка Заліщиків – 1340 рік, наступного разу місто згадувалося у 1454 році, тоді власником був Теородик Бучацький. Заліщики виникли як хутір села Дубрівляни і в давні часи мали назву Залісся, ця назва по-різному трансформувалася упродовж наступних століть. Однак суть залишалася тією ж – поселення за лісом. У 1493 році місто згадується під назвою Заліще, у 1578 році вперше Заліщики згадуються під своєю сучасною назвою.
У 16 столітті споруджується мурований замок у вигляді прямокутника з чотирма баштами за по кутах. Також були земляні вали і рів. Місто важко пережило 17 століття, у 1672 – 1699 роках тут хазяйнували турки, причому населення практично повністю залишило ці місця. У турок існував “податок кров’ю” – дівчата забиралися у рабство, хлопці ставали яничарами. Вільнолюбиві поляки та українці, звичайно, не могли такого стерпіти.
У 18 столітті Заліщики перебувають у власності Любомирських, наприкінці століття власником стає Станіслав Понятовський, а заліщицький замок стає мисливським замком Понятовських.
На початку ХІХ століття замок перебудовують на ратушу. Причому були використані і стіни і башти замку, так що ядро цієї невеликої фортеці збереглося, на стінах проглядувалися бійнці. Периметр обріс магазинчиками, збереглися підземелля, які використовувалися для господарських потреб.
У 1750 році було затверджено герб Заліщиків, на якому центральне місце займала ратуша. Звичайно, Заліщики віддавна було містом, що було підтверджено наданням Магдебурзького права у 1766 році.
Ратуша-замок була зруйнована восени 1968 року радянською владою. На місці неї зробили клумбу із пам’ятником Леніну. Звичайно, пам’ятника зараз немає, а клумба залишилися. Під клумбою мали бути замкові підземелля. Звичайно, це пусте місце можна було б відбудувати, оскільки фундаменти заліщицького замку нікуди не ділися.
Поблизу – замок і водоспад у Червонограді, курорт Касперівці. Навпроти Заліщиків – скельний монастир у селі Хрещатик.