У Рокитнянському районі Київської області в селі Ольшаниця є городище літописної столиці торків – Торчеськ, його ще пов’язують з селом Шарки, городища – Бирюки, Бушеве, Запруддя, Рокитне, Синява.

Село Бакумівка

Поблизу села – чотири давньоруські поселення, одне з них розташоване в урочищі Лука, на острові поміж двома рукавами річки.

Село Бирюки

Біля села знайдено дві срібні римські монети Нерви та Фаустини Старшої. В 1927 році досліджено давньоруське городище. Збереглися рів та вал.

Село Бушеве (колишні Пруси)

За один кілометр на південний схід від села в гирлі ріки Гороховатки, при впадінні її в ріку Рось – давньоруське городище ХІ – ХІІ сотліття. Воно має півкруглу форму, розміром 180 на 250 метрів. Зберігся вал по периметру городища висотою 3 – 5 метрів. Поруч розташоване селище цього ж часу. На городищі зібрані також матеріали ранньозалізного часу та кінця І тисячоліття нашої ери. На північ від правого берега ріки Гороховатки, на полі – невелика могила. Тут на значній площі зібрано уламки давньоруського посуду. За відомостями ХІХ столітті ту знаходився могильник.

Село Житні гори

Неолітичне поселення дніпро-донецької культури. В півніно-східній частині села, на правому березі річки та при злитті річок Бурчак і Негода – два поселення черняхівської кульутри. На правому березі рік Негоди та Бурчаха – чотири поселення черняхівської культури. На лівому березі ріки Бурчака, проти впадіння у неї притоки Негоди розташоване, майже зовсім знищене, давньоруське гордище з прилеглими до нього поселеннями. Поселення є і по течії ріки негоди та Бурбчаку між селами Жтині гори та Мовчанівка. Поблизу городища в ХІХ сотлітті було три кургани.

Село Запруддя (до 1960 року Вінцентівка)

В селі в 1974 року досліджено сарматський курган. Є давньоруське городище. На полях – 16 кургаів, два з них називається Близнюки.

Село Йосипівка (колишня Юзефівка)

Біля села розкопано кургани доби бронзи, зокрема середньодніпровської культури. Між селами Йосипівка та Ольшаниця, на обох берегах ріки Рогозівки, в 1947 році виявлено шісьт поселень черняхівської культури.

Село Мовчанівка

На північний схід від села, на лівому березі річки – два поселення черняхівської культури. По течії ріки Негоди та Бурчак в межах сіл Мовчанівка та Житні гори – давньоруські поселення.

Село Насташки

У 1891 році на полях знайдено срібну римську монету імператора Адріана. В селі є залишки зруйнованого будівлями давньоруського городища. За переказами, на місці сучасного села існувало велике стародавнє місто Китайгород, яке зруйнували татари. На околицях – два кургани. В 1870 році знайдено 28 срібних блях від пояса та срібна ложка.

Село Ольшаниця

Біля села – скарб римських монет ІІ – ІІІ столітті нашої ери. В долині ріки Рогозівка між селами Ольшаниця та Йосипівка – шість поселень черняхівської кульутри. В 1947 році на гордищі з потужним культурним шаром пізнього середньовіччя знайдено уламки черняхівського посуду та давньоруської кераміки. На березі Гороховатки – неукріплене давньоруське поселення. За два кілометри на північ від північної околиці села (від господарського двору колгоспу «Комінтерн») поміж селами Ольшаниця та Шарки, на високому березі ріки Гороховатки – велике городище ХІ – ХІІІ століть – залишки літописного міста Торчеськ – столиці торських племен (дивіться село Шарки).

Між селами Ольшаниця та Шар досліджено давньоруські та кочівницькі кургани. Через село проходить Змійовий вал, який тягнеться на село Саварку.

Село Острів

У селі Острів в ХІХ столітті було чотири кургани.

Селище міського типу Рокитне

На лівому березі ріки Рось – чотирикутне городище. Тут в 1947 році виявлено залишки трьох поселень черняхівської кульутри, які були зруйновані при насипці пізньосередньовічних укріплень. Біля села сходяться два Змійові вали: один, що йде від села Сухоліси, а другий – починається біля лісного кордону.

Село Ромашки

Знайдено кілька срібних римських монет, в тому числі одна монета Антоніна Пія та золота монета – варварське наслідування ауреусу Гордіана ІІІ. В центрі села поблизу школи та церкви досліджувався неодноразово могильник черняхівської культури, на якому виявлено 38 поховань, з них чотири трупоспалення та 15 трупопокладення. Знайдено фібули (застібки), глиняний глек ІV століття із зображенням слов’янського календаря, який розшифрував академік Б.А.Рибаков. Тут були також розкопані курани давньоруських часів та кочовиків. В одному з поховань знайдено бойове залізне кінське наголів’я.

Село Савинці

Поблизу Савинців в ХІХ столітті був курган Гостра могила.

Село Синява

В селі біля Воскресенської церкви, збудованої в 1649 році, в літературі ХІХ століття значилося городище, яке розвідками 1972 року не виявлено. За два кілометри від села, в лісі – друге гордище, яке називається монастирище. В 1947 році тут в потужному культурному шарі пізнього середньовіччя виявлено уламки посуду черняхівського типу. В селі в 1884 року знайдено чотири римські монети: бронзова Птолемея та срібні Трояна, Марка Аврелія та Фаустини Молодшої.

Село Телешівка

В селі – шість курганів. Один з них доби бронзи досліджено в кінці ХІХ столітті. В західній частині глинища на плато, біля господарського двору колгоспу – могильник черняхівської культури. Неподалік від могильника, в урочищі Берез (на захід від села) – поселення черняхівської культури. В селі на правому березі ріки Гороховатки, біля неглибокого яру та на відносно високому березі Гороховатки – два поселення черняхівської культури. На останньому зібрано також уламки давньоруського посуду. Поблизу села – ще кілька давньоруських поселень.

Село Шарки

В 1947 році на правому березі ріки Гороховатки – поселення черняхівської культури. Знайдено срібну римську монету Антоніна Пія. В північній частині села на березі ріки Гороховатки знаходиться величезне городище ХІ – ХІІІ століття, пов’язаний з літописним містом Торчеськом – столицею осілих тюркських племен. Городище площею 90 гектарів складається з великого укріпленого загону довжиною близько 1400 метрів та двох сегментовидних внутрішніх укріплень (420 і 340 метрів). У середині північного сегмента збереглися кільцевий вал, який утворює подвійни ряд укріплень. У 1966 році досліджено складні укріплення міста, наземні житла та округлі вогнища. В центрі дитинця розкопано 20 слов’янських поховань. Між селами Шарки та Ольшаниця досліджено давньоруські та кочівницькі кургани.