Новоушицький район Хмельницької області містить декілька великих городищ – літописного міста Калюс, в Маціорську, Пижівці. Пам’ятки в основному містяться на ріці Калюс та на берегах Дністра.
Археологія та стародавня історія Новоушицького району
Зміст
- 1 Археологія та стародавня історія Новоушицького району
- 1.1 Село Бороуки
- 1.2 Село Браїлівка
- 1.3 Село Бучая
- 1.4 Село Вахнівці
- 1.5 Село Великий Берег
- 1.6 Село Вільховець
- 1.7 Село Гарячинці
- 1.8 Село Глибівка
- 1.9 Село Глибочок
- 1.10 Село Глібів
- 1.11 Село Земіхів
- 1.12 Село Зелені Курилівці
- 1.13 Село Іванківці
- 1.14 Село Калюс
- 1.15 Село Капустяни
- 1.16 Село Косиківці
- 1.17 Село Куча
- 1.18 Село Лоївці
- 1.19 Село Малий Берег
- 1.20 Село Маціорськ
- 1.21 Село Отроків
- 1.22 Село Песець
- 1.23 Село Пижівка
- 1.24 Село Пилипи-Хребтіївські
- 1.25 Хутір Покос
- 1.26 Село Рудківці
- 1.27 Село Слобідка
- 1.28 Село Соколівка (раніше Богомолівка)
- 1.29 Село Ставчани
- 1.30 Село Струга
- 1.31 Село Тимків
- 1.32 Село Хребтіїв
- 1.33 Село Цівківці
- 1.34 Село Шебутинці
Село Бороуки
Біля Бороуків – поселення трипільського часу.
Село Браїлівка
Черняхівське поселення за півтори кілометри на північний схід від Браїлівки, в урочищі Блюдо, на надзаплавній терасі лівого берега струмка Батіг.
Село Бучая
Близько чотирьох кілометрів від Бучаїв, по дорозі на село Пасець – два кургани.
Село Вахнівці
В околицях Вахнівців – сліди трипільського поселення. На південь від села, в урочищі Хоробріїв Ліс – дві скельні печери. Один курган наверху біля згаданого урочища і два – навпроти села Кривчани.
Село Великий Берег
За три кілометри від гирла ріки Калюс, на високій першій терасі – поселення розвинутого трипілля. Два поселення раннього залізного віку відкрито на перших терасах західної і південно-східної околиць Великого Берега.
Село Вільховець
На території Вільховця та його околиць – залишки поселень трипільської культури та доби бронзи.
Село Гарячинці
Давньоруське городище. Тут знайдено бронзовий хрест, квадратну бронзову іконку з емаллю, ромбовидні залізні наконечники стріл.
Село Глибівка
На лівому березі ріки Калюс – черняхівське поселення. На північний схід від Глибівки, на високому скалистому мису, в урочищі Димів – давньоруське городище. Дослідження, проведені в 1972 році С.Е.Баженовою, показали, що городище загинуло у пожежі і функціонувало в ІХ – ХІ століттях.
Село Глибочок
На околицях Глибочка – трипільське поселення.
Село Глібів
У південно-західному напрямі від Глібова, по дорозі в село Кужелева – два кургани.
Село Земіхів
На території Земіхова – сліди трипільського поселення. В урочищі Ксьонжа – чотири кургани і два – під лісом Ксьонжим.
Село Зелені Курилівці
В урочищі Площі – три насипи, які називають в народі валами. На півдвищеній місцевості, названій Городищем, за три кілометри віз Зелених Курилівців, в напрямку на село Лоївці – сліди багатьох ям.
Село Іванківці
На північній околиці Іванківців, на черняхівському поселенні, були досліджені в 1952 році В.Й.Довженком і М.Ю.Брайчевським залишки язичницького капища, де відкрито три антропоморфні кам’яні ідоли, а також залишки залізоробного виробництва.
Село Калюс
На плато, біля ріки Калюс – стоянка пізньогопалеоліту. На третій терасі лівого берега ріки Калюс, при впадінні її в Дністер – поселення розвинутого трипілля. В південно-східній околиці Калюса виявлено поселення черняхівської культури, трапилися знахідки римських монет та кам’яний ідол. На мисовидному виступі лівого берега Калюсу, у північно-східному напрямку від Калюса – сліди давньоруського городища. Калюс згадується в літописі у ХІІІ столітті. При виїзді із села, по дорозі на село Вільховець – курган, на віддалі 5 кілометрів від Вільховця – два кургани.
Село Капустяни
В околицях Капустян – поселення трипільської культури, знайдено срібні прикраси Х – ХІ століть.
Село Косиківці
На території сільської ради і під лісом, в урочищі Березина – два трипільські поселення, за повідомленням В.В.Драган. В ХІХ столітті відкрито 15 поховань в сидячому положенні, які супроводжувалися кам’яними сокирами і відносяться до часів бронзи. Біля Косиківців – чотири розораних кургани.
Село Куча
За два кілометри від Кучі, в напрямку до села Іваниківці, на терасі гори – кругле городище діаметром близько 30 метрів, оточене ровом і валом. Два кургани на захід від Кучі і один – на південь.
Село Лоївці
Поблизу уорчища Попова Яма, між селами Лоївці і Стара Ушиця – сліди пізньопалеолітичного місцезнаходження. Два трипільскі поселення: перше на мисовидній ділянці третьої тераси, в урочищі Замок, а друге – на першій терасі між селами Лоївці і Покос. За один кілометр від північно-східної околиці Лоївців, на другій терасі – поселення пізнього трипілля. Виявлено чотири поселення раннього залізного віку – за 200 метрів нижче гирла струмка Жорновка на береговій терасі, за один кілометр від північно-східного краю Лоївців на другій терасі, за два кілометри на захід від Лоївців на березі ріки Дністер, на першій терасі між селами Лоївці і Покос. Виявлено знахідки бронзових наконечників стріл і залізного списа скіфського типу. На полі, в напрямку до села Борсуки, розташований курганний могильник раннього залізного віку, де простежено біля десяти насипів, один з яких було досліджено в 1977 році Л.І.Крушельницькою. Поховання знаходилося на давньому горизонті під кам’яним насипом. Знайдено уламки чорнолощеної корчаги-урни, два залізних псалії і фрагмент вудил. В цьому ж кургані виявлено також черняхівське поховання. На першій надзаплавній терасі берега Дністра – черняхівське поселення. На другій терасі південно-західної околиці села – поселення скіфського часу.
Село Малий Берег
На лівому березі струмка, який впадає в ріку Дністер, за триста метрів від південо-західної околиці села – пізньотрипільське поселення. За триста метрів на південний захід від Малого Берега, на другій надзаплавній терасі лівого берега Дністра, між яром і струмком – давньоруське поселеня сто на сто метрів. Простежено житвові плями, скучення печии, переплавленого каміння, уламки посуду.
Село Маціорськ
В Маціорську – велике городище, оточене овальним в лані валом і ровом на мису і трапецієвидними валами на схилах. На плато, за межами згаданих укріплень, простежено ще три лінії валів і ровів, тут же виявлено сліди трипільського поселення. На території городища в ХІХ столітті знайдені наконечники стріл і списа, а також бойова сокира скіфських часів.
Село Отроків
Пізньотрипільське поселення. Був середньовічний замок.
Село Песець
Біля Песця – курган.
Село Пижівка
На високому мисовидному плато лівого берега ріки Ушиця, в урочищі Дівич Гора – городища, відокремлене з напільного боку трьома валами і ровами. Зараз два зовнішніх вали малопомітні, а основний внутрішній – знесений при спорудженні опори лінії електропередачі. На території городища знайдено кераміку часів бронзи (комарівська культура), скіфського та давньоруського часів. На межі з селом Лоївці в ХІХ столітті був кам’яний ідол.
Село Пилипи-Хребтіївські
На високому скелястому мису, обмеженому з двох сторін ярами – давньоруське городище Х століття. З напільного боку захищене валом і ровом.
Хутір Покос
На західній околиці хутора – поселення ранньозалізного віку. За три кілометри на захід від Покосу, на першій надзаплавній терасі ріки Дністер – поселення VI – VII століть нашої ери.
Село Рудківці
Трапляються епізодично палеолітичні знахідки. На високому плато корінного берега ріки Дністер, на території села і на схилі великого яру – городище VIII – VII століть до нашої ери. площею 39 гектарів. Досліджувалося в 1972 – 1976 та в 1979 роках. Частина городища розташована на схилі яру, відокремлена з напільного боку трьома лініями ровів і валів. Вал і рів оточують також з трьох сторін ділянку на плато. Там, де штучні фортифікації відсутні, городище надійно захищене дністровськими водами і кручами. Розкопками відкрито більше трьох тисяч квадратних метрів площі, виявлено рештки 22 житлових будівель, споруди господарського призначення, окремі ями, печі і вогнища. Зібраний матеріал досить виразно представлений набором посуду, серед якого найбільш поширені тюльпаноподібні горщики, миски, опуклі черпаки, корчаги з розширеним тулубом і деякі інші форми. В орнаментації кераміки розповсюджені розчленовані валики, проведені по вінцях, зустрічаються штамповані і прокреслені узори, залиші білою пастою, наліплені або видавлені горбки тощо. Знайдено декілька глиняних пряслиць, кістяні знаряддя праці, бронзові булавки, наконечники стріл і частину браслета, керамічні фігурки коней. За чотири кілометри на захід від Рудківців, на першій терасі неглибокої балки, в урочищі Сінне – сліди слов’янського поселення VI – VIII століть нашої ери та давньоруського часу розмірами біля ста метрів. Крім уламків посуду знайдено залізний наральник.
Село Слобідка
Із Слобідки походить кам’яна сокира.
Село Соколівка (раніше Богомолівка)
На північно-східному схилі неглибокої долини, вздовж берега безіменного струмка, який впадає в село Батіжок – поселення скіфського часу. Між селами Соколівка та Іванівці, за один кілометр від попередньої пам’ятки – поселення, яке відноситься до скіфської, чи, можливо, бронзової доби.
Село Ставчани
На черняхівському поселенні відкрито жертовник-капище ІІ – V століть нашої ери з двома кам’яними скульптурами – антропоморфним ідолом і конічною стелою з солярним (сонячним) знаком. Навколо скульптур розчищено чотири вогнища, основа яких викладена камінням.
Село Струга
За два з половиною кілометри на північ від Струги, за один кілометр від лівого берега ріки Калюс – трипільське поселення, на якому знайдено уламки кераміки, двох зернотерок, частково шліфовану сокиру тощо. В урочищі Велике Поле і Побите виявлено по кургану.
Село Тимків
На лівому березі річки – трипільське поселення. В селі – залишки валів городища.
Село Хребтіїв
На трикутному мису високого лівого берега ріки Дністер – городище Х століття нашої ери. З двох сторін обмежене крутими схилами, а з напільного боку – двома дуговидними валами.
Село Цівківці
Біля річки, вище Цівців, знаходять фрагменти кераміки, скла, заліза. За легендами, тут було село Савків (Савківці). За триста метрів на захід від Цівківців, в урочищі Цегельня, і за два кілометри на північний захід від Цівківців, в урочищі Штани – два трипільські поселення.
Село Шебутинці
Поблизу села – трипільське поселення. На полі – п’ять курганів. В південно-західній частині населеного пункту – поселення черняхівської культури.
Дивіться сусідні райони – Кам’янець-Подільський, Віньковецький, Дунаєвецький.
Дякую!
Бажано нанести села на карту до затоплення.
З повагою,
Олексій Трачук