Новоушицький район Хмельницької області містить декілька великих городищ – літописного міста Калюс, в Маціорську, Пижівці. Пам’ятки в основному містяться на ріці Калюс та на берегах Дністра.

Археологія та стародавня історія Новоушицького району

Село Бороуки

Біля Бороуків – поселення трипільського часу.

Село Браїлівка

Черняхівське поселення за півтори кілометри на північний схід від Браїлівки, в урочищі Блюдо, на надзаплавній терасі лівого берега струмка Батіг.

Село Бучая

Близько чотирьох кілометрів від Бучаїв, по дорозі на село Пасець – два кургани.

Село Вахнівці

В околицях Вахнівців – сліди трипільського поселення. На південь від села, в урочищі Хоробріїв Ліс – дві скельні печери. Один курган наверху біля згаданого урочища і два – навпроти села Кривчани.

Село Великий Берег

За три кілометри від гирла ріки Калюс, на високій першій терасі – поселення розвинутого трипілля. Два поселення раннього залізного віку відкрито на перших терасах західної і південно-східної околиць Великого Берега.

Село Вільховець

На території Вільховця та його околиць – залишки поселень трипільської культури та доби бронзи.

Село Гарячинці

Давньоруське городище. Тут знайдено бронзовий хрест, квадратну бронзову іконку з емаллю, ромбовидні залізні наконечники стріл.

Село Глибівка

На лівому березі ріки Калюс – черняхівське поселення. На північний схід від Глибівки, на високому скалистому мису, в урочищі Димів – давньоруське городище. Дослідження, проведені в 1972 році С.Е.Баженовою, показали, що городище загинуло у пожежі і функціонувало в ІХ – ХІ століттях.

Село Глибочок

На околицях Глибочка – трипільське поселення.

Село Глібів

У південно-західному напрямі від Глібова, по дорозі в село Кужелева – два кургани.

Село Земіхів

На території Земіхова – сліди трипільського поселення. В урочищі Ксьонжа – чотири кургани і два – під лісом Ксьонжим.

Село Зелені Курилівці

В урочищі Площі – три насипи, які називають в народі валами. На півдвищеній місцевості, названій Городищем, за три кілометри віз Зелених Курилівців, в напрямку на село Лоївці – сліди багатьох ям.

Село Іванківці

На північній околиці Іванківців, на черняхівському поселенні, були досліджені в 1952 році В.Й.Довженком і М.Ю.Брайчевським залишки язичницького капища, де відкрито три антропоморфні кам’яні ідоли, а також залишки залізоробного виробництва.

Село Калюс

На плато, біля ріки Калюс – стоянка пізньогопалеоліту. На третій терасі лівого берега ріки Калюс, при впадінні її в Дністер – поселення розвинутого трипілля. В південно-східній околиці Калюса виявлено поселення черняхівської культури, трапилися знахідки римських монет та кам’яний ідол. На мисовидному виступі лівого берега Калюсу, у північно-східному напрямку від Калюса – сліди давньоруського городища. Калюс згадується в літописі у ХІІІ столітті. При виїзді із села, по дорозі на село Вільховець – курган, на віддалі 5 кілометрів від Вільховця – два кургани.

Село Капустяни

В околицях Капустян – поселення трипільської культури, знайдено срібні прикраси Х – ХІ століть.

Село Косиківці

На території сільської ради і під лісом, в урочищі Березина – два трипільські поселення, за повідомленням В.В.Драган. В ХІХ столітті відкрито 15 поховань в сидячому положенні, які супроводжувалися кам’яними сокирами і відносяться до часів бронзи. Біля Косиківців – чотири розораних кургани.

Село Куча

За два кілометри від Кучі, в напрямку до села Іваниківці, на терасі гори – кругле городище діаметром близько 30 метрів, оточене ровом і валом. Два кургани на захід від Кучі і один – на південь.

Село Лоївці

Поблизу уорчища Попова Яма, між селами Лоївці і Стара Ушиця – сліди пізньопалеолітичного місцезнаходження. Два трипільскі поселення:  перше на мисовидній ділянці третьої тераси, в урочищі Замок, а друге – на першій терасі між селами Лоївці і Покос. За один кілометр від північно-східної околиці Лоївців, на другій терасі – поселення пізнього трипілля. Виявлено чотири поселення раннього залізного віку – за 200 метрів нижче гирла струмка Жорновка на береговій терасі, за один кілометр від північно-східного краю Лоївців на другій терасі, за два кілометри на захід від Лоївців на березі ріки Дністер, на першій терасі між селами Лоївці і Покос. Виявлено знахідки бронзових наконечників стріл і залізного списа скіфського типу. На полі, в напрямку до села Борсуки, розташований курганний могильник раннього залізного віку, де простежено біля десяти насипів, один з яких було досліджено в 1977 році Л.І.Крушельницькою. Поховання знаходилося на давньому горизонті під кам’яним насипом. Знайдено уламки чорнолощеної корчаги-урни, два залізних псалії і фрагмент вудил. В цьому ж кургані виявлено також черняхівське поховання. На першій надзаплавній терасі берега Дністра – черняхівське поселення. На другій терасі південно-західної околиці села – поселення скіфського часу.

Село Малий Берег

На лівому березі струмка, який впадає в ріку Дністер, за триста метрів від південо-західної околиці села – пізньотрипільське поселення. За триста метрів на південний захід від Малого Берега, на другій надзаплавній терасі лівого берега Дністра, між яром і струмком – давньоруське поселеня сто на сто метрів. Простежено житвові плями, скучення печии, переплавленого каміння, уламки посуду.

Село Маціорськ

В Маціорську – велике городище, оточене овальним в лані валом і ровом на мису і трапецієвидними валами на схилах. На плато, за межами згаданих укріплень, простежено ще три лінії валів і ровів, тут же виявлено сліди трипільського поселення. На території городища в ХІХ столітті знайдені наконечники стріл і списа, а також бойова сокира скіфських часів.

Село Отроків

Пізньотрипільське поселення. Був середньовічний замок.

Село Песець

Біля Песця – курган.

Село Пижівка

На високому мисовидному плато лівого берега ріки Ушиця, в урочищі Дівич Гора – городища, відокремлене з напільного боку трьома валами і ровами. Зараз два зовнішніх вали малопомітні, а основний внутрішній – знесений при спорудженні опори лінії електропередачі. На території городища знайдено кераміку часів бронзи (комарівська культура), скіфського та давньоруського часів. На межі з селом Лоївці в ХІХ столітті був кам’яний ідол.

Село Пилипи-Хребтіївські

На високому скелястому мису, обмеженому з двох сторін ярами – давньоруське городище Х століття. З напільного боку захищене валом і ровом.

Хутір Покос

На західній околиці хутора – поселення ранньозалізного віку. За три кілометри на захід від Покосу, на першій надзаплавній терасі ріки Дністер – поселення VI – VII століть нашої ери.

Село Рудківці

Трапляються епізодично палеолітичні знахідки. На високому плато корінного берега ріки Дністер, на території села і на схилі великого яру – городище VIII – VII століть до нашої ери. площею 39 гектарів. Досліджувалося в 1972 – 1976 та в 1979 роках. Частина городища розташована на схилі яру, відокремлена з напільного боку трьома лініями ровів і валів. Вал і рів оточують також з трьох сторін ділянку на плато. Там, де штучні фортифікації відсутні, городище надійно захищене дністровськими водами і кручами. Розкопками відкрито більше трьох тисяч квадратних метрів площі, виявлено рештки 22 житлових будівель, споруди господарського призначення, окремі ями, печі і вогнища. Зібраний матеріал досить виразно представлений набором посуду, серед якого найбільш поширені тюльпаноподібні горщики, миски, опуклі черпаки, корчаги з розширеним тулубом і деякі інші форми. В орнаментації кераміки розповсюджені розчленовані валики, проведені по вінцях, зустрічаються штамповані і прокреслені узори, залиші білою пастою, наліплені або видавлені горбки тощо. Знайдено декілька глиняних пряслиць, кістяні знаряддя праці, бронзові булавки, наконечники стріл і частину браслета, керамічні фігурки коней. За чотири кілометри на захід від Рудківців, на першій терасі неглибокої балки, в урочищі Сінне – сліди слов’янського поселення VI – VIII століть нашої ери та давньоруського часу розмірами біля ста метрів. Крім уламків посуду знайдено залізний наральник.

Село Слобідка

Із Слобідки походить кам’яна сокира.

Село Соколівка (раніше Богомолівка)

На північно-східному схилі неглибокої долини, вздовж берега безіменного струмка, який впадає в село Батіжок – поселення скіфського часу. Між селами Соколівка та Іванівці, за один кілометр від попередньої пам’ятки – поселення, яке відноситься до скіфської, чи, можливо, бронзової доби.

Село Ставчани

На черняхівському поселенні відкрито жертовник-капище ІІ – V століть нашої ери з двома кам’яними скульптурами – антропоморфним ідолом і конічною стелою з солярним (сонячним) знаком. Навколо скульптур розчищено чотири вогнища, основа яких викладена камінням.

Село Струга

За два з половиною кілометри на північ від Струги, за один кілометр від лівого берега ріки Калюс – трипільське поселення, на якому знайдено уламки кераміки, двох зернотерок, частково шліфовану сокиру тощо. В урочищі Велике Поле і Побите виявлено по кургану.

Село Тимків

На лівому березі річки – трипільське поселення. В селі – залишки валів городища.

Село Хребтіїв

На трикутному мису високого лівого берега ріки Дністер – городище Х століття нашої ери. З двох сторін обмежене крутими схилами, а з напільного боку – двома дуговидними валами.

Село Цівківці

Біля річки, вище Цівців, знаходять фрагменти кераміки, скла, заліза. За легендами, тут було село Савків (Савківці). За триста метрів на захід від Цівківців, в урочищі Цегельня, і за два кілометри на північний захід від Цівківців, в урочищі Штани – два трипільські поселення.

Село Шебутинці

Поблизу села – трипільське поселення. На полі – п’ять курганів. В південно-західній частині населеного пункту – поселення черняхівської культури.

Дивіться сусідні райони – Кам’янець-Подільський, Віньковецький, Дунаєвецький.