Археологія та стародавня історія Ріпкинського району

Стіна городища

Стіна городища

В Ріпкинському районі Чернігівської області городища були у населених пунктах 
Грабів, Звеничів, Любеч, Малий Листвен, Миси, Неданчичі, Новосілки, Олександрівка Друга, Редьківка, Скиток.

Село Березівка

Давньоруське поселення Березівка-Стаханово, площа – 8 гектарів.

Село Буянки

Поселення київської культури Буянки 2 – в одному кілометрі на захід від села на обидвох берегах струмка. Розміри північної частини – 650 на 80 метрів, південної – 850 на 80 метрів.

Поселення київської культури, давньоруського часу Кругле розміщене в 500 метрах на північний схід від села, на пологому правому березі ріки Замглай в урочищі Кругле, розміри – 300 на 250 метрів.

Поселення І половини І тисячоліття нашої ери Буянки 1 – за два кілометри на захід від села, розмір 200 на 100 метрів.

Поселення доби брозни Буянки 1 – за південно-західною околицею села, розмір – 250 на 50 метрів.

Поселення давньоруського часу Голубичі 3 – за два кілометри на південний захід від села, розмір – 18 гектарів.

Село Велика Весь (Велика Вісь)

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури, Київської Русі, ХІV – ХV століть «Селище» – за два кілометри на північний схід від села на північному схилі підвищення серед Замглайських боліт. Площа три гектари. В південній частині поселення – матеріали київської культури. Матеріали ХІV – ХV століть – на пагорбі розміром 180 на 160 метрів в болоті Південний Замглай.

Поселення доби бронзи та давньоруського часу Штигенки – за 1200 метрів на північ від села, в урочищі Штигентки, площа 18 гектарів.

Поселення доби бронзи, середини І тисячоліття нашої ери Велика Вісь 1 – за північно-західною околицею села, розмір – 350 на 150 метрів.

Поселення середини І тисячоліття, ХVII – ХVIII століть Велика Вісь 2 – у центральній частині села, на ділянці правого берега безіменної правої притоки ріки Замглай (права притока Десни). За 100 метрів на південь від поселення розташований господарський двір, за 300 метрів на північний схід проходить автодорога Велика Вісь – Звеничів.

Село Великий Зліїв

Поселення київської культури, ІХ – Х століть Каменка 1 розміщується біля дороги Красковське – Великий Зліїв на лівому березі ріки Білоус в місці в падіння в неї безіменного струмка в урочищі Каменка (за 3,4 кілометри на північний захід від села Малий Листвен), площа біля 1,5 гектарів.

Давньоруське селище Х – ХІІ століть біля села Зліїв розміщено біля витоків ріки Білоус, площа – 150 на 50 метрів.

Село Великі Осняки

Поселення київської культури – у 400 метрах на схід від залізничної станції Осняки по обидвох берегах висотою від двох до трьох метрів пересохлого русла ріки. Розміри – 500 на 100 метрів, також зустрічаються фрагменти черняхівського посуду.

Поселення VII – Х століть Вигін – біля південної частини села в урочищі Вигін.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Дамба – за 200 метрів на схід від східної околиці села.

Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу – на західній околиці села, площа шість гектарів.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу, ХVІІ – ХVІІІ століть Великі Осняки 1 – на південно-західній околиці села, на ділянці правобережної тераси ріки Стрижень, за 150 метрів на схід від автодороги Чернігів-Гомель.

Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу, ХVII – ХVIII століть Великі Осняки 2 – на південно-західній околиці села, простежене в глибині правобережної тераси ріки Стрижень, за 300 – 400 метрів від її русла, за адресою вулиця Перемоги, 38.

Село Вербичі

Давньоруське селище розміром 250 на 100 метрів біля села.

Давньоруське поселення в центральній частині села, площа три гектари.

Поселення ХІV – ХVІ століть Постовбиця 1 – за 250 метрів на північний схід від кладовища колишнього села Постовбиця, на мисовидному виступі правого берега Струмка.

Поселення ІІІ – V століть та ХІV – ХVIII століть Постовбиця 2 – за 100 – 400 метрів на північ від північно-східної частини колишнього села Постовбиця, на мисовидних виступах правого берега струмка.

Поселення ІІІ – V століть «Струмок – правий берег» – за 550 метрів на північ від північної околиці колишнього села Постовбиця, на мисовидному виступі правого берега струмка.

Поселення ранньозалізного віку, ІІІ – V століть Дачі – за 800 метрів на північ від північної околиці села, намисі берега Струмка, на північ від Ставка села Голубичі.

Село Вир

Поселення Вир 1 – за 1300 метрів на південний схід від села, розмір – 100 на 50 метрів.

Поселення ранньозалізного віку, V – VII століть Вир 2 – за 1100 метрів на південний схід від села, розмір – 80 на 50 метрів.

Поселення доби бронзи, ІІІ – V століть Вир 3 – за 600 метрів на південь від села, розмір – 75 на 50 метрів.

Поселення І тисячоліття до нашої ери «Хутір» – за чотири кілометри на північний схід від села.

Поселення ранньозалізного віку «Міст» – в центральній частині села.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Вир-Село – в південно-західній частині села.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Дюна 1 – за 150 метрів на північний захід від західної околиці села.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Дюна 2 – за 400 метрів на північний захід від південно-західної околиці села.

Село Високинь

Давньоруське поселення Х – ХІ століть Високинь – за 300 метрів на північний схід від пінічної околиці села, розмір – один гектар.

Село Глиненка

Поселення ранньозалізного віку Глиненка 1 – за 900 метрів на північ від півніної околиці села, на похиллому схилі низького берега болота Північний Замглай, за 2200 метрів на північний захід від північно-західної околиці селища міського типу Замглай, за два кілометри на північний схід від північно-східної околиці селища міського типу Ріпки.

Село Голубичі

Поселення доби бронзи Голубичі 1 – за 250 метрів на північний схід від села, розмір – 250 на 50 метрів.

Поселення доби бронзи Голубичі 2 – за 600 метрів на північний схід від села, розмір – 140 на 100 метрів.

Поселення ІІІ – V століть та ХVII – ХVIII століть «Струмок-лівий берег» – за один кілометр на південний схід від південно-східної околиці села Голубичі, за 700 метрів на північ від північної околиці села Вербичі, на лівому березі струмка.

Село Голубівка

Давньоруське поселення Голубівка – за 100 метрів на південний схід від села, розмір – 3 гектари.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, І тисячоліття нашо ери Голубівка 1 – за 300 метрів на північний схід від північної околиці села, за 230 метрів на схід від цегельного заводу, на корінній терасі лівого берега ріки Дніпро.

Село Грабів

Городище ранньозалізного віку милоградської культури – в урочищі Вали біля села Грабів (за 4500 метрів на північний захід від села, в урочищі Вали), розміщене в болоті Західний Замглай. Відноситься до типу низинних (болотних) городищ. Розміри 110 на 125 метрів, ромбовидне у плані, невисокі підвищення (менш як на один метр), довкола городища є поселення.

Поселення ранньозалізного віку Городок – за три кілометри на захід від села, в урочищі Городок, розмір – 100 на 80 метрів.

Давньоруське поселення Курганки – за два кілометри на захід від села, в урочищі Курганки, розмір – 350 на 250 метрів.

Село Грибова Рудня

Поселення зарубинецької культури Берег 1 – на східній околиці села, розмір – 50 на 50 метрів.

Поселення зарубинецької культури Туманська Паперня 1 – в південно-східній частині села.

Поселення доби бронзи, ранньозалізногоо віку, давньоруського часу Грибова Рудня 1 – за 1,8 кілометрів на південний захід від південної околиці села, на схилі лівого берега ріки Сухий Вир, за 1300 метрві на схід від автодороги Гомель – Чернігів, за 800 метрів на південь від автодороги Грибова Рудня – Олександрівка Друга, за 500 метрів на захід від села, в урочищі Копачів – урочищі Дніприк.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, початку І тисячоліття нашої ери Губичі 1 – в центральній частині села, розмір 300 на 100 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, початку І тисячоліття нашої ери Губичі 2 (Копачів) – за 300 метрів на південний захід від села, в урочищі Копачів, розмір – 125 на 60 метрів.

Село Гучин

Поселення Гучин 1 – за один кілометр на захід від села, в урочищі Замковище (Селище), розмір – 160 на 120 метрів.

Поселення Гучин 2 – за один кілометр на північ від села, розмір – 1,5 гектарів.

Поселення ІІІ – V століть – на південно-східній околиці села.

Село Даничі

Поселення київської культури – в 200 метрах на південь від хутору на східній околиці села на лівому березі струмка Рябинина дугою над болітцем. Довжина – 300 – 350 метрів по дузі, ширина – 30 – 40 метрів.

Село Добрянка

Давньоруське поселення Добрянка 1 (Немильня) – в районі вулиці Енгельса та ІІІ Інтернаціоналу, розмір – 2,4 гектари.

Селище міського типу Замглай

Поселення ранньозалізного віку, І половини І тисячоліття нашої ери Замглай 1 – за один кілометр на південний схід від селища, розмір – 200 на 120 метрів.

Поселення доби бронзи Замглай 2 – за 2,5 кілометрів на північний схід від селища, розмір – 1,5 гектарів.

Поселення ранньозалізного віку Замглай 3 – на південно-східній околиці селища, за 2,1 кілометр на південний схід від села Глинянка, на західній околиці урочища Болото Замглай, за 4400 метрів на схід від східної околиці селища міського типу Ріпки, за 200 метрів на захід від системи меліоративних каналів ріки Замглай (правої притоки ріки Десна).

Поселення ранньозалізнго віку Замглай 4 – за 900 метрів на північ від північно-західної околиці селища, на низькому березі між долиною замглайських боліт та схилом корінної надзаплавної тераси, за 60 метрів на захід від автодоороги Замглай – Ловинь, за 1800 метрів на північний схід від північної окоолиці села Глинянка, за 1500 метрів на північний захід від системи меліоративних каналів ріки Замглай (правої притоки ріки Десна).

Поселення доби бронзи, ХІІІ – ХІV століть Дюни – за 2500 метрів на північ від селища міського типу Замглай, площа – 0,8 гектарів.

Село Звеничів

Городище в селі Звеничів

Городище в селі Звеничів

Городище ранньозалізного віку милоградської культури – за 2,3 кілометри на схід від села в урочищі Південний Замглай, серед осушених зараз боліт (в 2,8 кілометрах на схід від городища давньоруського часу). Городище мало в плані форму, близьку до прямокутника, розмірами 60 на 50 метрів. Воно оточене валом, який місцями досягає висоти 2 метрів. Культурний шар перекритий торфом потужністю 20 – 40 сантиметрів. Довкола городища – поселення Городок 3, яке, за попередніми даними, синхронне городищу. Висота над рівнем заплави – не більш, як 50 сантиметрів, культурний шар перекритий товщиною до 50 сантиметрів, площа – 5 гектарів.

Поселення ранньозалізного віку, київської культури Городок 1 – в 6,5 кілометрах на північний схід від села Роїще, на невеликому підвищенні (висота один метр), серед болота Південний Замглай. Розміри – 80 на 175 метрів. Західна частина розділена меліоративним каналом, поверхня задернована.

Археологія села Звеничів

Археологія села Звеничів

Поселення ранньозалізного віку Городок 2 – за 6 кілометрів на схід від села Роїще, на південний схід від кладовища села Звеничева, на невеликому підвищенні (висота до одного метра), серед болота Південний Замглай, площа біля 5 гектарів. Поверхня задернована, північно-східна частина поселення пошкоджена меліоративним каналом.

Поселення ранньозалізного віку Городок 3 – за 6800 метрів на північний схід від північно-східної околиці села Роїще, на підвищенні (висота – 1 – 1,5 метрів), серед болота Південний Замглай, задерноване.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури, гордище давньоруського часу, ХVII – ХVIII століть – на північно-східній околиці на мисовидному закінченні невисокого пагорба серед боліт. Городище овальної форми розміром 65 на 45 метрів, виятгнуто в напрямку південний захід – північний схід, мало дві лінії валів і ровів. Висота внутрішнього валу сягає біля 3,5 метрів, зовнішнього – біля 2,5 емтрів, ширина відповідно 18 – 20 і 15 – 18 метрів. Рови сильно заплили, але на окремих ділянках їх глибина сягає 2,5 – 3 метри, при ширині 10 – 12 метрів. Між майданчиком городища і внутрішнім валом проходив рів глибиною біля 1,5 метрів, шириною – 10 – 12 метрів. В’їзд на городище знаходився з західного (напільного) боку. Майданчик і вали зайняті кладовищем. Внутрішній вал розрізаний у північно-західній і південній частнах. Із заходу до городища прилягає велике поселення площею 12 гектарів.

Давньоруське поселення – в одному кілометрів на південний захід від давньоруського гордища на невисокому мису, який утворений рікою і руслом струмка, який в неї впадає в урочищі Селище, розмір поселення – 120 на 130 метрів (№ 4 на карті до давньоруського городища).

Поселення зарубинецької культури – у 100 метрах на захід від курганного могильника (який розміщений на південно-західній околиці села) на березі рік Вир.

Поселення давньоруського часу, ранньозалізного віку, ІІІ – V століть Звеничів 2 – на південно-східній околиці села, площа – 2 гектари.

Поселення ранньозалізного віку Звеничів 3 – на північний схід від села Роїще, на південний схід від села Звеничева, на двох піщаних підвищеннях (висотою до одного метра) серед болота Південний Замглай, площа – 1,8 гектарів. Розрізане меліоративним каналом на дві частини. Матеріали милоградської культури.

Село Кам’янка

Неолітичне поселення – на південній околиці села Кам’янка біля садиби Блохи К.Є., у розмиві і видуві піщаної дюни. Поселення розміщене на краю борової тераси лівого берега Дніпра, безпосередньо над заплавою, яка заросла вільхами. Висота місцезнаходження над рівнем лук – 5 – 6 метрів.

Поселення доби бронзи Котоване – між селами Кам’янка і Суслівка.

Давньоруське поселення Кам’янка – на західній околиці центральної частини села, в районі вулиці Дніпровської, 15 б на схилі лівобережної тераси ріки Дніпро.

Село Кислі

Давньоруське поселення Селище – за 800 метрів на північ від села, розмір – 450 на 300 метрів.

Село Клонів

Давньоруське гордище Поруб – за два кілометри на південний захід від села, в урочищі Поруб. Вкрите густим підліском, розмір – 70 на 45 метрів на мисі, утвореному злиттям ріки Лисиці, яка є правою притокою ріки Ворзни, та її безіменної притоки.

Поселення середини І тисячоліття нашої ери та давньоруського часу Клонів – за 1300 метрів на схід від села, на обох берегах лівої притоки ріки Ворзна, розмір – 600 на 50 і 410 на 120 метрів.

Село Клубівка

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Клубівка – за 900 метрів на південний захід від села, площа – 1,5 гектарів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Насосна 1 – за 600 метрів на південний схід від південної частини села, на підвищенні в болоті Західний Замглай.

Село Коробки

Неолітичне поселення – в урочищі Пчелиця, знаходиться навпроти села Коробки в 1500 – 2000 метрах на захід від села. Воно розташовано на краю борової тераси біля невеличкого місточка через старицю Дніпра по дорозі Радуль – Любеч. Поселення значною мірою зруйноване при земляних роботах, лише ближче до стариці збереглися залишки культурного шару.

Поселення часів неоліту, доби бронзи, давньоруського часу Селище – за один кілометр на північний захід від села, в урочищі Селище і Пилипів Ріг, розмір – 1000 на 120 метрів.

Неолітичне поселення Коробки 1 – в урочищі Боррковщина, за 120 метрів на північ від села, розмір – 200 на 150 метрів.

Поселення Коробки 2 доби бронзи і ранньозалізного віку – біля південно-західної околиці села, розмір – 300 на 200 метрів.

Поселення Коробки 3 доби бронзи і ранньозалізного віку – за 250 метрів на південний захід від села, розмір – 200 на 100 метрів.

Поселення доби бронзи Мале Іванне – на південний захід від села, в урочищі Мале Іванне.

Поселення ранньозалізного віку, І тисячоліття нашої ери – за 1500 метрів на північ від села.

Село Корчів’я

Багатошарове поселення Фролово Болото 2 – на схід від ферми хутора Переділ на мисоподібному виступі тераси висотою 3 – 4 метри над рівнем заплави лівого берега ріки. Розміри – 60 на 20 метрів, культурний шар у значній мірі зруйнований.

Неолітичне поселення Кабакове – в північній частині села.

Поселення неоліту, доби бронзи Грабицьке болото – на північно-східній околиці села, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, ХVII – ХVIII століть Піски – в південній частині села, розмір – 110 на 60 метрів.

Село Красковське

Давньоруське поселення Кургання – на східній околиці села, в урочищі Кургання, площа – 5 гектарів.

Поселення ранньозалізного віку, середини І тисячоліття нашої ери Дамба – за південною околициці села, площа – 1,6 гектарів.

Поселення ранньозалізного віку та ІІІ – V століть Будницьке – за два кілометри на південний захід від південної околиці села, в урочищі Будницьке, площа – 3,8 гектарів.

Поселення доби бронзи Дубровне 1 – за 4500 метрів на захід від села, в урочищі Дурбровне, розмір – 0,6 гектарів.

Поселення доби брозни Дубровне 2 – за 4,1 кілометр на захід від села, в урочищі Дубровне, площа – 0,5 гектарів.

 

Село Кукарі

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури, давньоруського часу розміщене в 200 метрах на південь від околиці села на підвищенні в заплаві в урочищі Дворище, розміри – 200 на 150 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського часу – в 300 метрах на північний захід від села, розмір – 120 на 60 метрів.

Поселення доби бронзи Кукарі-заплава 1 – на схід та за південно-східною околицею села, за 1700 метрів на південний захід від західної околиці селища міського типу Любеч (місця розташування дальньої печери Антонія), за 700 метрів на південний схід від залишків будівель птахоферми. Розміщене на дюнній гряді лівобережної заплави ріки Дніпро, за 850 метрів від підніжжя надзаплавної тераси.

Село Лизунова Рудня

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Мис – за 400 метрів на південь від села.

Село Ловинь

Поселення доби бронзи, зарубинецької культури, давньоруського часу Ловинь 3 – в 3,3 кілометрах на південний схід від південної околиці села, на дюні розміром 40 на 30 метрів в болоті Північний Замглай.

Поселення ранньозалізного віку, київської культури Ловинь 1 – в 2,3 кілометрах на південь від південної околиці села Ловинь. Займає дюну в болоті Північний Замглай, розміри – 100 на 75 метрів. В південній частині прорізано меліоративним каналом, розорюєьтся. Матеріали милоградської культури, київської культури.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, ІІІ – V століть Ловинь 2 – за 2,6 кілометрів на південь від села, площа 1 гектар.

Поселення ранньозалізного віку Ловинь 4 – за 2,8 кілометрів на південь від села, розмір – 200 на 80 метрів.

Поселення ранньозалізного віку Ловинь 5 – за 4 кілометри на південний схід від південно-західної околиці села.

Поселення ранньозалізного віку Ловинь 6 – за 4,4 кілометри на південний схід від південно-західної околиці села.

Село Лопатні

Поселення доби бронзи Лопатні 1 – за 1 – 1,5 кілометрів на південий схід від села, розмір – 50 на 20 метрів.

Поселення ранньозалізного віку Лопатні 2 – за 2 кілометри на південь від села, розмір – 200 на 60 метрів.

Неолітичне поселення Лопатні 3 – біля північно-східної околиці села, розмір – 750 на 70 метрів.

Місто Любеч

Городище в Любечі

Городище в Любечі

Поселення раннії слов’ян, городище давньоруського часу та ХVI – ХVII століть – в межах міста, в урочищі Замкова (Мазепина) гора і довкола неї (в усті ріки Болгачі ліва притока Дніпра). Городище складається з двох укріплених частин – залишки давньоруського Любеча. Замкова гора знаходиться в центрі селища, на високому до 36 метрів над рівнем заплави та крутому останці (110 на 45 метрів) лівого берега ріки Дніпро і витягнута віссю у напрямку південний захід – північний схід, в гирлі ріки Гончарівки. Загальна укріплена площа поселення – біля 10 гектарів. Воно оточене відкритими посадами і курганними могильниками.

Реконструкція дитинця в Любечі

Реконструкція дитинця в Любечі

Поселення зарубинецької культури, давньоруське городище, яке існувало в ХVII – ХVIII століттях – в урочищі Монастирище (сучасна назва – Цвинтар) по вулиці Героїв Дніпра, овальної форми, витягнуте у напрямку схід – захід. Розташоване воно на мисовидному виступі висотою більш ніж на 30 метрів над заплавою стариці Дніпра. Майданчик городища має розміри 80 на 65 метрів. З напільного, північно-західного боку городище відрізане від мису валом та ровом. Вал дуже розсунутий, завширшки від 18 метрів на півночі та до 12 метрів на півдні, заввишки до 60 сантиметрів. Рів з північного боку замулений, з південного – переростає в яр, завширшки від 8 до 10 метрів, завглибшки від одного до трьох метрів. У центральній частині майданчика городища розташовано дві кам’яні надгробні плити, датовані 30-и роками ХІХ століття, залишки церкви Іоакима та Анни 1694 року побудови.

План княжого замку в Любечі

План княжого замку в Любечі

Поселення І тисячоліття нашої ери, давньоруського часу Високе Поле 1 – за 4 кілометри на північний захід від селища, розмір – 40 на 20 метрів.

Давньоруське поселення Високе Поле 2 – за 4,5 кілометрів від північно-західної околиці селища, в урочищі Високе Поле, розмір – 1 гектар.

Поселення неоліту, доби бронзи – за 4 кілометри на північний схід від села в зоні берега старого русла Дніправ на видувах.

Давньоруське городище у Любечі

Давньоруське городище у Любечі

Поселення неоліту, доби бронзи – між Любечом і селом Радуль в урочищі Пчелиця, за 20 метрів ліворуч від дороги, на підвщенні біля старого русла Дніпра.

Городище ранньозалізного віку та давньоруського часу Лисиця – в північно-східній частині селища, в урочищі Лисиця. На північний схід від городища, в урочищі Замок, на мису (дивіться карту до городища Замок). Кераміка давньоруського часу нечисленна. Розмір – 50 на 60 метрів, посад – 340 на 130 метрів.

Городище – за два кілометри на південь від південно-західної околиці селища, біля селища Гірки, в урочищі Кораблище, розмір – 35 на 60 метрів.

Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу, ХVII – ХVIII століть Любеч-маслозавод – на південно-західній околиці селища, в районі маслозаводу, на мисовидній ділянці лівобережної тераси ріки Дніпро.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Любеч-Південь – в південній частині села, в районі вулиці Радянської 1а, біля магазину, на лівобережній терасі ріки Дніпро.

Поселення І тисячоліття до нашої ери – І тисячоліття нашої ери, давньоруського часу, ХVII – ХVIII століть Любеч-Північ – на північній околиці селища, в районі вулиці Першотравневої, 42, на похилому схилі лівобережної тераси ріки Дніпро, в її підніжжі.

Давньоруські поселення – в урочищах Пристанище, Подольщина, Слободка.

Городище Онуфріїв Скит

Городище Онуфріїв Скит

Городище ХVII – XVIII століть Замок Онуфріївський скит – прямокутне городище на корінній терасі Дніпра висотою 25 – 30 метрів над заплавою, розмір – 85 на 60 метрів. З півнівчного і східного боку оточене валом і ровом. Вал досить добре зберігся. Із західного боку від городища – озеро Кораблище (нині болото), що являє собою старицю Дніпра.

Село Малий Зліїв

Селище Кораблище І розміщене на березі озера Кораблище за 900 метрів на північний схід від села, на площі 350 на 100 метрів. Розміщене на пологому березі озера, поверхня розорюється.

Давньоруське поселення Селища ІІ – на північному березі озера Кораблище в 600 метрах від села. Воно розміщене на перехресті доріг Любеч – Ріпки і Малий Зліїв – Зубахи, які розділяють поселення на три частини, площа – 350 на 200 метрів. Кораблище 2 – за 1 кілометр на північний схід від села Петрики.

Село Малий Листвен

Городище у селі Малий Листвен

Городище у селі Малий Листвен

Давньоруське городище літописного Листвена, яке існувало в ХVII – ХVIII століттях Городище І розміщено на мису першої надзаплавної тераси, яка утворилася ріками Білоус і Глиненка, на західній околиці села. Майданчик овальної в плані форми, розмір – 85 на 70 метрів, витягнута з північного сходу на південний захід і укріплена валом і ровом. Рів, який обмежує західний, понижений кінець мису, сильно заплив і сьогодні має ширину 8 метрів і глибину до двох метрів. Оборонні споруди зі східної та південної сторін не збереглися. Висота майданчика городища над заплавою сягає 3 – 3,5 метрів. Посади городища площею 4 гектари розміщені вздовж берегів ріки Глинянки.

Друге городище у Малому Листвені

Друге городище у Малому Листвені

Давньоруське городище ІІ розміщене на мису протилежного, правого берега ріки Білоус, навпроти Городища І, в 100 метрах від нього. Майданчик овальної в плані форми, розмір – 105 на 90 метрів, витягнутий з півночі на південь, знижується до заплави. Висота мису над заплавою – 3 – 8 метрів. Мис відокремлений від високого корінного берега ровом шириною біля 25 метрів при глибині біля трьох метрів. З напівльного боку в двох місцях збереглися залишки валу висотою 2 – 7 метрів і шириною біля основи 8 метрів. Русло ріки Білоус тут значно розширюється, утворюючи велику заплаву біля підніжжя городища. З заходу до городища прилягає велике 450 на 400 метрів селище.

Поселення ранньозалізного віку, київської культури, давньоруського часу Ліскове – в урочищі Ліскове в двох кілометрах на північний захід від села на двох берегах ріки Білоус. Правий – вищий берег (3 – 3,5 метрів від рівня води) прорізаний невеликими балками, які раніше мали струмки. Природними межами селища зі сходу та заходу є дві найглибші балки. З півдня поселення відгороджено заболоченою місцевістю (урочище Гали). Частина поселення (на правому березі) отримала назву Ліскове 1 (350 на 150 метрів). На лівому березі розташоване поселення Ліскове 2 на мисоподібному виступі ріки, який відділений від решти поселення балкою шириною 40 метрів. Друга частина пам’ятки розташована між балкою та берегом на площі 5200 квадратних метрів.

Розкопки у Малому Листвені

Розкопки у Малому Листвені

Поселення в урочищі Ліскове

Поселення в урочищі Ліскове

Давньоруське поселення – у 800 метрах на північний схід від городища 2,  на північній околиці села, поселення Листвен 1 на північній околиці центральної частини села, площа – 1,5 гектарів.

Місце Лиственської битви 1024 року – за 600 мерів на південний захід від села.

Археологія Малого Листвена

Археологія Малого Листвена

Село Малинівка

Поселення Духовщина – за 800 метрів на південь від села, в урочищі Духовщина, розмір – 2 гектари.

Село Маньки

Поселення доби бронзи Маньки – за 500 метрів на схід від села, розмір – 300 на 200 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, І тисячоліття нашої ери Маньки 1 – за 900 метрів на північ – північний схід від північної околиці села, на корінній терасі лівого берега ріки Дніпра, на східному краю старого кар’єру.

Село Мекшунівка

Поселення доби бронзи Мекшунівка 1 – за 1 кілометр на північний захід від східної околиці села, розмір – 1 гектар.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Мекшунівка 2 – на східній околиці села, розмір – три гектари.

Село Миси

Городище ранньозалізного віку – на північ від села.

Давньоруське городище Городище – в північно-західній околиці села, в урочищі Городище, розмір – 60 на 75 метрів.

Городища в урочищі Дощичі й Ульєво.

Поселення доби бронзи – в південно-східній околиці села, розмір – 100 на 50 метрів.

Поселення доби бронзи – в північній частині села, розмір – 300 на 70 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку і давньоруського часу розміром 100 на 60 метрів.

Поселення ранньозалізного віку та ХVIII століття Миси 1 – в північно-західній частині села, в районі вулиці Курманова, на північний схід від школи, на лівобережній терасі ріки Дніпро.

Поселення доби бронзи Миси 2 – у південній частині села, на підвищенні, у заплаві лівого берега ріки Дніпро, на відстані близько 700 метрів на південь від її русла. За 30 метрів від північно-західної межі поселення знаходилося озеро.

Село Мутичів

Поселення доби бронзи, давньоруського часу Мутичів 1 – за 2500 метрів на північний схід від села, площа – 3,3 гектари.

Давньоруське по селення Мутичів 2 – на південній околиці села, розмір – 500 на 60 метрів.

Село Неданчичі

Поселення ранньозалізного віку та давньоруського часу – в 500 метрах на південь від села (чи південний схід), на лівому березі Дніпра, в урочищі Городок, городище 1. Поселення містить відкладеня милоградської культури і давньоруського (ХІІ – ХІІІ століть) часу, розмір – 120 на 140 метрів.

Городище ранньозалізного віку Неданчицьке 2 (Висока Гора (Гряда)) – за два кілометри на південний захід від села, в урочищі Висока Гора (Гряда), розмір – 100 на 200 метрів.

Городище – в 4 кілометрах від села, в урочищі Заводи.

Городища – вище села Неданчич, в трьох кілометрах на північний захід, в урочищі Уборок на заході, в двох кілометрах від церкви, в урочищі Темнолуг. В трьох кілометрах від храма, на південному сході, в урочищі Вершинах, в густому лісі. Поблизу цього містечка колись брала витік ріка Видра.

Поселення доби бронзи, давньоруського чау Крива Річка – за 200 метрів на північний захід від села, розмір – 350 на 30 метрів.

Металургійний комплекс давньоруського часу Кам’яна Гора – за західною околицею села, розмір – 140 на 80 метрів.

Поселення доби бронзи «Кладовище» – в центральній частині села, розмір – 350 на 200 метрів.

Поселення доби бронзи – на захід від села, розмір – 50 на 60 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Неданчичі 1 – на південній околиці села, на ділянці лівобережної тераси ріки Дніпро, за 150 метрів на південь від автодороги ріка Дніпро – Славутич, за 300 метрів на північ від залізниці Овруч – Чернігів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Неданчичі 2 – за 150 метрів на північний захід від північної околиці села, на піщаній дюні лівобережної тераси ріки Дніпро і лівого берега ріки Кривої, за 250 метрів від її берега, на схід від лісового масиву. За 100 метрів на схід проходить автодорога Неданчичі – Губичі.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку  Неданчичі 3 – на підвищенні лівобережної заплави ріки Дніпро, при впадінні його лівої притоки ріки Кривої на її лівому березі.

Поселення ранньозалізного віку, І половини І тисячоліття нашої ери, давньоруського часу Кам’яна Гора – за 200 емтрів на північний захід від південно-західної частини села, в урочищі Кам’яна Гора, площа – 0,5 гектара.

Село Незаможне

Поселення давньоруського часу Незаможне 1 – за 1500 метрів на північний схід від села, площа три гектари.

Село Нова Папірня

Неолітичне поселення Нова Папірня 1 – на південно-західній околиці села, на підвищеній ділянці мисовидного виступу правого берега тераси ріки Немильні (лівої притоки ріки Сожу, басейн Дніпра), за два кілометри на захід від південно-західної околиці села Нові Яриловичі.

Село Нові Яриловичі

Поселення ранньозалізного віку Немильня 2 – за 500 метрів на захід південно-західної околиці села.

Поселення доби бронзи Немильня 3 – за 750 метрів на південий захід від села.

Поселення доби брозни, ІІІ – V століть, ХVI – ХVIII століть Немильня-село (Немильня 1) – у центральній частині села, на ділянці лівобережної тераси ріки Немильня, під городами, садибами.

Поселення доби бронзи, ІІІ – V століть, ХVI – ХVIII століть Немильня 4 – за 400 – 600 метрів на захід від південної околиці села Стара Папірня, на двох мисовидних виступах правобережної тераи ріки Немильня. Територія під дерном, дорогою, насадженнями.

Поселення неоліту, доби бронзи, ХVII – ХVIII століть Немильня 5 – за 300 – 500 метрів на північний захід від північно-західної частини колишнього села Стара Папірня, на правому березі ріки Немильня. Територія під городами і лісом.

Село Новосілки

Поселення доби бронзи Докудов Ліс – поблизу північно-східної околиці села.

Поселення доби бронзи соколов – біля пінічно-східної околиці села, в урочищі Соколов.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, городище ХІV – ХVI століть – за два кілометри на південний схід, в урочищі Городище, площа 1,1 гектари (урочище Боблово біля озера Людвича). Займало дюнний останець розміром 125 на 70 метрів, який здіймався над прилеглою територією на вісім метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Новосілки 1 – за один кілометр на схід від східної околиці села, на піщаному підвищенні в лівобережній заплаві ріки Дніпро.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Новосілки 2 – за північно-східною околицею села, на підвищенні лівого берега ріки Дніпра, в урочищі Докудов Ліс.

Село Новоукраїнське

Поселення давньоруського часу Ставок – за 5,5 кілометрів на схід від села, розмір – 400 на 90 метрів.

Давньоруське поселення Новоукраїнське – за північно-західною околицею села, площа – 5 гектарів.

Поселення І тисячоліття нашої ери, ХIV – ХVIII століть Новоукраїнське 2 – за 120 метрів на захід від західної околиці села, праворуч від дороги Новоукраїнське – Вербичі, на лівому березі струмка, під оранкою.

Поселення ІІІ – V століть Новоукраїнське 3 – у східній частині села, на правому березі безіменної правої притоки ріки Замглай, за один кілометр на південний схід від східної околиці села Голубичі, за 200 метрів на схід від автодороги Голубичі – Велика Вісь.

Давньоруське поселення – в урочищі Сад, площа – 5 гектарів.

Село Олександрівка

Давньоруське поселення Сухий Вир – в центральній частині села, площа 200 на 300 метрів.

Село Олександрівка Друга

Городище ранньозалізного віку милоградської культури – в урочищі Городок, за 4,5 кілометрів на схід від села, розмір – 55 на 25 метрів.

Поселення ранньозалізного віку милоградської культури І тисячоліття нашої ери, ХVII – ХVІІІ століть «Червона Пошта» – за три кілометри на південний схід від південно-східної околиці села, при повороті на село Клубівка, в болоті Північний Замглай, в урочищі Червона пошта, під дерном, розрізане дорогою.

Поселення давньоруської культури – у східній частині села, розмір – 200 на 100 і 100 на 100 метрів.

Село Павлівка

Поселення давньоруського часу Кезі 1 (Тарачина) – за 800 метрів на північ від села, розмір – 180 на 120 метрів.

Поселення давньоруського часу Кезі 2 – за 1500 метрів на північний схід від села, площа 120 на 80 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку підгорцевсько-милоградської культури, київської культури, давньоруського часу Кези 3 (Острів) – в 1800 метрах на північний схід від околиці села на островку, який утворений рукавами безіменного струмка – лівої притоки ріки Свишень в урочищі Бревенець, площа біля двох гектарів.

Село Переділ

Поселення неоліту, доби бронзи – за 2 – 3 кілометри на південний схід від хутора, на дюнах в заплаві Дніпра, зібрані знахідки на площі 600 на 700 метрів.

Село Пересаж

Археологія села Пересаж

Археологія села Пересаж

Поселення давньоруського часу та ХVII – ХІХ століть – на надзаплавній терасі ріки Муравля (заввишки до 6 – 7 метрів). Поверхня поселення рівна. Протяжність поселення із заходу на схід понад 600 метрів, з півночі на південь – до 300 метрів. Дорога до Інтернату розділяє поселення на дві частини. Культурний шар давньоруського часу поширений у західній та центральній частинах поселення.

Давньоруське поселення Займи – за один кілометр на північний захід від поселення Пересаж, на мисовидному виступі, утвореному рікою Муравля та безіменним струмком. Наразі значна його частина поросла молодим лісом, розорюється лише його північно-східна частина (станом на 2011 рік). Розміри 200 на 160 метрів. Південно-західна частина поселення знищена під час прокладання асфальтової дороги.

Село Петрики

Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу Петрики – за 800 метрів на північний захід від села, розмір – 700 на 150 і 350 на 70 метрів.

Село Петруші

Поселення Петруші 1 в урочищі Козарки

Поселення Петруші 1 в урочищі Козарки

Давньоруське поселення Петруші 1 (Козарки) – в 1500 метрах на південний схід від села, на північно-східному невисокому (1 – 1,5 метрів від рівня води) березі заболоченої низини в урочищі Козарки. Воно тягнеться вздовж берега на 450 метрів неширокої (50 – 70 метрів) смугою.

Давньоруське селище знаходиться в 1,5 кілометрах на північний захід від села на пологому (північному) схилі заболоченої низинки поблизу дороги Красновське – Петруші. Площа селища 1 гектар, датовано ІХ – ХІ століттями.

Поселення ХІV – ХVI століть Петруші 2 (Селище) – за 1,5 кілометрів на південно-східній околиці, в урочищі Селище, розмір – 12 гектарів.

Село Пізнопали

Поселення ранньозалізного віку Пізнопали 1 – на південній околиці села.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Пізнопали 2 – в північній частні села.

Село Пилипча

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Вир – за 250 метрів від села, площа – 1,5 гектарів.

Поселення ранньозалізного віку Пилипча 1 – за 300 метрів на схід від південної околиці села, розмір – 175 на 80 метрів.

Поселення доби бронзи Пилипча 2 – за один кілометр на південь від села.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Дюна 1 – за 1200 метрів на північний схід від південної околиці села.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Дюна 2 – за один кілометр на північний схід від південної околиці села.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, І тисячоліття нашої ери Дюна 2 – за 1200 метрів на північний схід від південної околиці села.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Дюна 4 – за 1100 метрів на схід від південної околиці села.

Село Присторонь

Давньоруське поселення – за південною околицею села, площа 1,8 гектарів.

Село Пушкарі

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського часу Пушкарі 1 – на південно-східній околиці села, на ріці Хохвла, розмір – 70 на 30 метрів.

Давньоруське поселення Пушкарі 2 – у південно-східній частині села, розмір – 110 на 75 метрів.

Село Пушкіне

Давньоруське поселення – за південно-західною околицею села, площа шість гектарів.

Село Радуль

Поселення часів неоліту, доби бронзи – в урочищі Круш. На південь від селища, серед болота Флорове, тягнеться дюна. На її найвищій частині (2 – 3 метри над болотом), на площі 500 на 400 метрів.

Поселення VIII – II тисячоліть до нашої ери Дальні Хатки – біля південно-східної околиці села, в урочищі Дальні Хатки, довжина – 125 метрів.

Неолітичне поселення Садиба Погорілого – в центральній частині села.

Поселення неоліту, доби бронзи Перевесище – за 1,5 – 2 кілометри на південь від села, в урочищі Перевесище.

Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу «Озеро Зарічне» – на північний схід від села, в урочищі Пуща.

Село Редьківка

Городище ранньозалізного віку та ХVI – ХVIII століть Редьківське 1 (Городок) – за 3500 метрів на південний захід від села, в урочищі Городок (Затон), площа 55 на 60 метрів.

Городище ранньозалізного віку Редьківське 2 (Круг, Городище) – на південній околиці села у напрямку до колишнього хутора Васенківщина, в урочищі Гордище (Біле). За мостом через ріку Борздну на підвищенні, яке донедавна було оточене болотом, а тепер розоране, розмір – 80 на 85 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку – на північній околиці села, довжина – 250 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку – біля північної околиці села.

Поселення давньоруського часу Селище – поміж селами, в урочищі Селище.

Селище міського типу Ріпки

Поселення неоліту, доби бронзи «Кар’єр» – за один кілометр на північний схід від північної околиці селща, майже повністю знищене кар’єром, площа – один гектар.

Неолітичне поселення – на невеликому підвищенні серед боліт.

Поселення ІІІ – V століть Ріпки 1 – за 1,8 кілометр на південний схід від південної околиці селища, площа – 2 гектари.

Поселення давньоруського часу Ріпки 2 – за 1,1 кілометр на південний схід від південної околиці селища, розмір – 250 на 100 метрів.

Давньоруське поселення Ріпки 3 – за 1,5 кілометрів на південний захід від селища, площа – 4,5 гектарів.

Поселення ХІІІ – ХІV століть Ріпки 4 – на північній околиці селища.

Поселення неоліту, ранньозалізного віку Ріпки 5 – за 1300 метрів на схід від північної околиці селища, площа 3 гектари.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Мис 1 – за 2400 метрів на схід від північної околиці селища, площа 5 гектарів.

Поселення доби бронзи Броди – за 2,1 кілометр на схід від північної околиці селища, площа – один гектар.

Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу Ріпки 6 – за 2,2 кілометри на схід від східної околиці селища, на території колишнього асфальтового заводу, обабіч залізниці, навколо озера.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського часу Ріпки-схід – на східній околиці селища, на ділянці правого берега ріки Замглай, в районі вулиці Шевченка.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Замглайчине болото 1 – за 5,4 кілометри на північ від селища, на дюнному підвищенні заплави болота масиву Замглай, за 400 метрів на схід від траси Гомель – Чернігів, за 1,2 кілометри на південний схід від східної околиці села Пилипча, за один кілометр на північний захід від урочища Перехідне, за 8,1 кілометр на північний захід від північно-західної околиці селища Замглай, на берегі промеліорованого каналу ріки Замглай (правої притоки ріки Десна).

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Замглайчине болото 2 – за 5,7 кілометрів на північ від селища, за 400 метрів на схід від траси Гомель – Чернігів, за 800 метрів на півнний схід від східної околиці села Пилипча, за 8,4 кілометри на північний захід від північно-західної околиці селища Замглай, за 1,3 кілометри на північний захід від урочища Перехідне, на березі промеліорованого каналу ріки Замглай (правої притоки ріки Десна).

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Замглайчине болото 3 – за 3,3 кілометри на північ від селища, на дюнному підвищенні заплави болота масиву Замглай, за 400 метрів на схід від траПоселення доби бронзи, ранньозалізного віку Замглайчине болото 3 – за 3,3 кілометри на північ від селища, на дюнному підвищенні заплави болота масиву Замглай, за 400 метрів на схід від траси Гомель – Чернігів, за 2100 метрів на південний схід від південно-східної околиці села Пилипча, за 6,2 кілометри на північний захід від північно-західної околиці селища міського типу Замглай, за один кілометр на північний схід від урочища Сінокіс, на березі промеліорованого каналу ріки Замглай (правої притоки ріки Десна).

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Ріпки-північ – на північно-східній околиці селища, за 150 метрів на північ від безіменного озера, за 900 метрів на схід від автодороги Чернігів – Гомель, за 1,1 кілометр на захід від залізничної колії Гомель – Чернігів.

Село Семаки

Поселення давньоруського часу та ХIV – ХV століть Семаки – в центральній частині села, площа 1,5 гектарів.

Поселення давньоруського часу Семаки 1 – за 1,7 кілометрів на північний захід від села, розмір – 180 на 50 метрів.

Давньоруське поселення Семаки 2 – ща 200 метрів від північно-східної околиці села, розмрі – 180 на 80 метрів.

Поселення давньоруського часу Вустя – за 1,35 кілометрів на північний захід від північної околиці села, площа – 2 гектарів.

Фортифікаційна лінія ХVI – ХVII століть – за 1,5 кілометрів на північний захід від села. Висота – 1 – 1,5 метрів, ширина – 4 – 8 метрів, довжина – 1,45 кілометр.

Село Сібереж

Поселення середини І тисячоліття, давньоруського часу, ХІV століття розміщене на західній околиці села Сібереж на березі ріки Каімань обширне (до 30 гектарів).

Поселення київської культури, давньоруського часу Очеретяна Гора 1 – в 2,5 – 3 кілометрах на північ від села в урочищі Очеретяна Гора. Розміщене на мисі, який витягнутий з заходу на схід між озерами Купнистим (з півдня) і Очеретяним (з півночі) біля витоків ріки Стрижень і пологий західний схил озера Очеретяне. Площа – 18 гектарів. Матеріали київської культури зустрічаються вздовж південного схилу мису.

Поселення доби бронзи, київської культури, давньоруського часу Очеретяна Гора 2 – за 2 кілометри на північ від села, площа 4 гектари.

Поселення київської культури, давньоруськог очасу Верхньостриженське 1 розміщене у двох кілометрах на північ від села і в 200 метрах на південь від озера Купнисте біля витоків ріки Стрижень. Займає пологий лівий берег ріки (чи на обох берегах ріки). Розмір – 300 на 100 метрів.

Поселення доби бронзи, київської культури, давньоруського часу Верхньостриженське 2 – за 1,4 кілометри на північний захід від села, площа – 5 гектарів, на схилах висохлого озерця в 500 – 700 метрах від Верхньостриженське 2. Матеріали київської культури – на північному та південному схилах.

Поселення доби бронзи, київської культури Верхньостриженське 3 розміщене на пологому схилі правого берега ріки Стрижень в 1 – 1,5 кілометрах на північ від села, розміри 250 на 60 метрів.

Поселення доби бронзи, київської культури Сибереж 2 займає мис висотою 2,5 метрів лівого берега ріки в 1,2 кілометрах на південний схід від околиці села, площа біля 2 гектарів.

Поселення доби бронзи, київської кульутри – в 1800 метрах на південь від села на південному схилі дюнної гряди, яка огинає заболочену впадину в урочищі Кургання. Розміри – 140 на 50 метрів.

Поселення давньоруського часу та ХVII – ХVIII століть Сибере. 3 – в північно-західній частині села, площа 2 гектари.

Село Скиток

Поселення ранньозалізного віку, давньоруське городище, яке існувало в ХVII – ХVIII століттях – за західною околицею села, розмір – 80 на 120 метрів.

Поселення ІІ тисячоліття до нашої ери – І тисячоліття нашої ери Скиток – за північною околицею села, на ділянці лівобережної тераси ріки Сож, під городами.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Причал – за 600 метрів на захід від північно-західної околиці села, на ділянці лівого берега ріки Сож, на північному березі озера Коноплянка.

Давньоруське поселення Сож – за один кілометр на захід від південно-східної околиці села, у лівобережній заплаві ріки Сож, уздовж східного лівого берега старорічища.

Село Скитьки

Давньоруське поселення Скитьки 1 – за 500 метрів на південний схід від села, площа 6 гектарів.

Село Смолигівка

Давньоруське поселення Смолигівка 1 – за 300 метрів на північний схід від села, розмір – 450 на 250 метрів.

Давньоруське поселення Смолигівка 2, підтип 1А.

Село Старі Яриловичі

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, ХVIII століття старі Яриловичі – Південь – у південній частині села, на невеликому підвищенні у лівобережній заплаві ріки Сож.

Село Строївка

Неолітичне поселення Строївка 1 – на захід від південної частини села.

Село Суличівка

Поселення давньоруського часу, ХIV століття Суличівка 1 – за один кілометр н апівдень від села, площа чотири гектари.

Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу Суличівка 2 (Равкове) – за один кілометр на південний схід від села, в урочищі Равкове, площа 1,8 гектарів.

Поселення ІІ тисячоліття до нашої ери – середини І тисячоліття нашої ери Суличівка 3 (Курганки) – за 300 метрів на схід від села, в урочищі Курганки, площа – три гектари.

Давньоруське поселення Суличівка 4 – за один кілометр на північний схід від села, площа – 6,7 гектарів.

Поселення Середини І тисячоліття нашої ери Суличівка 5 – за західною околицею села, площа 0,35 гектарів.

Поселення ІІІ – V століть Ферма – за 200 метрів на схід від МТФ.

Село Суслівка

Поселення неоліту, доби бронзи Горбаха – за 500 метрів на північний захід від села, в урочищі Горбаха.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, ХVII – ХVIII століть Суслівка – в центральній частині села, в районі вулиці Інтернаціональної, у низинній місцевості.

Село Тамарівка

Давньоруське поселення Тамарівка 1 – за 800 метрів на південний схід від села, площа 10 гектарів.

Село Трудове

Давньоруське поселення Трудове 1 – на північній околиці села, на ріці Хохвла, площа – 2,2 гектари.

Поселення середини І тисячоліття нашої ери Трудове 2 – за 100 метрів на південь від південно-західної околиці села, площа – 1 гектар.

Село Убежичі

Давньоруське поселення – в центральній частині села Убежичі, вздовж берега невеликого струмка – Убежичі 1, площа – 3,5 гектарів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, ІІІ – V століть, давньоруського часу Убіжичі 2 – за 600 метрів на південний схід від села, площа 3 гектари.

Давньоруське поселення Убіжичі 3 – за 1 кілометр на південний схід від тракторного стану, площа – 3 гектари.

Село Углова Рудня

Поселення неоліту, доби бронзи – за 2 кілометри на північ від села, на північно-західному схилі 5 – 6 метрового підвищення у заплаві Дніпра, серед боліт і лісів.

Село Шумани

Поселення давньоруського часу, ХІV століття.

Село Ямище

Поселення давньоруського часу Ямище 1 – за 1,5 кілометрів на південний захід від південної околиці села, площа – 4,8 гектарів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Ямище 2 – за 1500 метрів на південь від села, розмір – 50 на 60 метрів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *