Середньовічна історія міста Чауси

КостелПолковим містом Білоруського полку за часів Хмельниччини було місто Чауси. Це білоруське місто, яке до 1655 року належало до Мстиславського воєводства Великого князівства Литовського. Розташований на правому березі ріки Бася, лівій притоці ріки Проня. Чауси були полковим містом козацької держави протягом 1655 – 59 років.

Чауси були відомі з середини ХVI століття як село Чаусовичі. У 1604 році Чауси набули статусу міста, а у 1634 році отримали від польського короля Володислава Вази право самоуправління за Магдебурзьким статутом.

Під час українсько-польської війни 1652 – 58 років Чауси, внаслідок походу у 1655 році Івана Золотаренка на Могилів, у травні 1655 року були зайняті українським військом і сюди з Гомеля було перенесено уряд Білоруського полку.

До вересня 1656 року московський уряд не визнавав права України на Чауси, але під тиском обставин був змушений був погодитися з перебування українського війська у Чаусах.

Боротьба за володіння Білоруссю між Україною та Московським царством з новою силою спалахнула в 1658 році, коли розпочалася україно-московска війна 1658 – 1659 років. Після поразки у Мстиславській битві 1659 року Білоруський полковник Іван Нечай залишив Чауси та замкнувся у Старому Бихові, а Чауси невдовзі були зайняті московським військом.

Тепер Чауси – районне місто Могилівської області Білорусі.

У межах Білоруського полку знаходилися такі головні міста і містечка: Акулиці, Гірки, Гомель, Гори, Заболоття, Кричів, Могилів, Новий Бихів, Пропойськ, Рясна, Святозеро, Смолка, Старий Бихів, Уланове, Чериків, Чечерськ.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *