Пізньопалеолітичний комплекс Амвросіївка

ЗубрПізньопалеолітичний комплекс Авмросіївка складався зі стоянки і кістковища (місце, куди складали кістки тварин) бізонів (зубрів) біля міста Амвросіївка Донецької області. Розміщений на водороздільному плато у верхів’ях балки Казенної, що впадає у ріки Кринку, приток Міуса.

Археологічний комплекс досліджувався у 1935 році В.М.Євсєєвим, в 1940 році – І.Г.Підоплічком, в 1949 році – П.Й.Борисковским і І.Г.Підоплічком, в 1950 році – П.Й.Борисковським, з 1986 по 1993 роки – О.О.Кротовою. Відкрито площу 450 квадратних метрів, у тому числі стоянки – 130 квадратних метрів, кістковища – 320 квадратних метрів.

Стоянка розміщена на південній частині мису. Культурній залишки розсіяні по вертикалі – від поверхні до глибини 1 – 1,55 метра. Основний горизонт знахоідок з кременевими виробами, фрагментами кісток бізонів і слідами червоної і жовтої вохри залягає у сірувато-бурому суглинук на глибині 35 – 65 сантиметрів. Колекція кременевих виробів (понад 100 тисяч екземплярів) складається з нуклеусів (призматичних, торцевих, пірамідальних, конічних, аморфних), знарядь (серединних і бокових різців, кінцевих скребків, мікровістрів з притупленим краєм), відщепів, пластин, уламків. Знайдено два фрагменти кістяних вістрів до списів і п’ять підвісок (одна підвіска – кам’яна, чотири з викопних морських лілій), черепашку.

Кістище бізонів розташоване у 200 метрах на захід від стоянки у давній промоїні. Основна частина шару залягає у яскраво-бурому делювіальному суглинку (дофінівський поховальний грунт), верхівка вкрита світло-палевим лесоподібним суглинком (причорноморський горизонт). Протсежено два “епізоди” накопичення шару. Радіовуглецеві дати: 15250, 20620, 21500.

Культурній залишки складаються з розрізнених кісток бізонів (понад 500 осіб). Серед кісток – кременеві вироби, кістяні вістря до списів, декілька шматків червоної вохри, черепашка ceritium. Колекція кременевих виборів (понад 2500 екземплярів) включає ножеподібні пластини, відщепи, мікровістря з притупленим краєм (вкладиші), нуклеуси, різці. За даними трасологічного аналізу, більшість кременів використовували як ножі для розробки м’яса, є вироби для обробки кістки, рогу, дерева. Кістяні вістря до списів веретеноподібної форми, овальні чи округлі у перетині.

Стоянка і кістковище інтерпретуються як одночасові різнофункціональні пам’ятки багаторазового виокристання. Стоянка – базовий (сезонний) табір, кістковище – місце загонного полювання на бізонів та їх розбирання. Комплекс датується початком середнього періоду пізнього палеоліту і відноситься до причорноморської культурно-історичної області середземноморської зони розвитку пізнього палеоліту.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *