Східнотшинецька культура

КерамікаСхіднотшинецька культура – археологічна культура епохи бронзи. Виділена С.С.Березанською. Займає північну частину Правобережної України, Подніпров’я, а також частину Лівобережжя у межиріччі Дніпра та Десни. Назва вказує, з одного боку, на близькість з тшинецькою культурою Польщі, з другого – на те, що ці дві культури не тотожні, хоч і відносяться до єдиної культурної і, можливо, етнічної спільноти. Датується східнотшинецька культура ХVI – ХI століттями до нашої ери.

Цю археологічну культуру вважають місцевою, вона склалася на грунті культур шнурової кераміки: городсько-здовбицькій, середньодніпровській та стжижовській. Виділяється чотири локальні варіанти: рівненський, прип’ятський, київський, сосницький. Більшість археологів та лінгвістів вважають, що східнотшинецька культура є ядром найдавнішої слов’янської спільноти.

Серед пам’яток переважають поселення (біля 200). Поселення розташовані поблизу води: у заплавах, на дюнних підвищеннях (Костянець, Мошни, Пустинка, Соловей).  Поселення складалися з 15 – 20 жител, які витягнуті у 1 – 2 ряди вздовж водоймища. Основний тип жител – неглибокі землянки. Існували споруди на палях. Вони призначалися для господарських цілей. Із середини стіни обшивалися дерев’яними колодами або плетінням, зверху присипалися землею. Дах – двосхилий, накритий очеретом. Підлоги на окремих ділянках вимощувалися глиняними валиками, а зверху обмазувалися глиною.

Для поховальних пам’яток є характерною різноманітність у поховальному обряді. Відомі кургани з тілоспаленням і тілопокладенням (Войцехівка, Кустовці, Дитиничі), декілька могил з обрядом тілоспалення (Вишеньки, Воропаєво, Білгородка, Таценки). Кургани невеликі за розмірами (висота до одного метра, діаметр – 12 – 15 метрів). Поховання здійснювалися на рівні горизонту або у неглибоких ямах. Часті колективні поховання. Кістяки скорчені на боку, головою на схід чи захід. Безкурганні могильники розташовані у заплавах рік, поблизу води. Спалення відбувалося на стороні. Перепалені кістки складалися до урни або зсипалися у ямки глибиною 25 – 30 сантиметрів. Разом з кістками трапляються уламки посуду.

Найяскравішим елементом є кераміка: тюльпаноподібні горщики, миски, келихи, чаші, друшляки. Орнамент складається з відбитків мотузочки, прокреслених ліній, трикутників, овалів, наліпних шишочок. Трапляються накривки, глиняні ложки, пряслиця.

З кременю виготовлялися серпи, черешкові вістря стріл та списів. Добре відомі кам’яні плоскі сокири з широким отвором для сокирища. Бронзові виробі представлені знаряддями праці (шила, ножі), зброєю (кинджал), прикрасами (шпильки, фібули, браслети, кільця).

У господарстві племен східнотшинецької культури переважало скотарство, допоміжним було землеробство. Розвинене мисливство та рибальство.

На сайті https://kvantum.com.ua/ ви можете придбати системи опалення, водопостачання кондиціонери, терморегулятори.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *