Городище і замок у Звенигороді

Приблизно так виглядали укріплення давньоруського звенигорода

Приблизно так виглядали укріплення давньоруського звенигорода

Звенигород поблизу Львова – невелике село, однак у минулому це був центр Звенигородського князівства з великим городищем, на місці дитинця пізніше був споруджений бастіонний замок. Зараз у Звенигороді історико-археологічний заповідник з музеєм. Від стародавнього міста і звенигородського замку залишився пустир, однак залишки давнини добре видимі і оглядати їх цікаво. Цікавий факт – тут досить болотиста місцевість, тому були знайдені давньоруські дерев’яні, шкіряні речі та берестяні грамоти.

Городище і замок у Звенигороді

Давньоруська княжа столиця Звенигород

Реконструкція давньоруської битви

Реконструкція давньоруської битви

Звенигород, який вперше згадуєтья в 1087 році, розміщений на заболоченій місцевості, вологість утворюється завдяки ріки Білка та її приток. Колись місцевість була сухішою, однак ліси, які вирубали, щоб спорудити цю давньогалицьку столицю, перестали затримувати воду і вона підійшла під саму поверхню. Повітря тут досить вогке, це відчувається одразу.

Однак багато водяних потоків захищали місто від ворогів. Хоча це не вберегло цю фортецю від руйнування монголо-татарами в 1241 році. Давньоруська фортеця була споруджена на невеликому пагорбі, на найвищій частині якого містився невеликий князівський замок – дитинець.

Місто не відновлювалося, оскільки розвивалася друга столиця Галичини – Львів, який був неподалік. Замок і підзамче у Львові було укріплено набагато краще, ніж звенигородська фортеця, тому Львову надавалась перевага.

Відновлений дитинець у Звенигороді як замок

Уламок стіни на Високому Замку у Львові - конкуренті Звенигорода

Уламок стіни на Високому Замку у Львові – конкуренті Звенигорода

З середини 14 століття цю територію захоплюють поляки, Звенигород перетворюється в село, яке переходить від одного польського власника до іншого. Цікаво, що в Звенигороді був давньоруський кам’яний замок, який поглинув насипний пагорб Звенигородського замку, це твердження можна підтвердити, проводячи археологічні розкопки.

У 1360 році польський король Казимир ІІІ, який захопив галицькі землі (маловідомий факт, він отримав ці землі внаслідок унії з останнім галицьким князем) хотів відновити Звенигород, однак згодом від цієї ідеї відмовилися, надавши перевагу місту Львів.

Власники Звенигорода часто міняються – ним володіли рід Цебровських, Завіша Чорний, Ходороставські. У 16 столітті звенигородським замком володіли Бартоломей Коритка, Хотівські, Сенявські. Замок в цей час представляв собою просто відновлений давньоруський дитинець, він не відповідав реаліям нових методів війни, але від татарських набігів рятував.

В середині 17 столітті орендатор Станіслав Глосковський розібрав замок, який, очевидно, на той час дуже занепав (от і здавай нерухомість в оренду). Адам Сенявський планував спорудити новий замок, однак війна з козаками не дали цим планам здійснитися, тим більше що в 1649 році Звенигород спалили татари. У 1658 році знову на Звенигород напали татари і знову спорудження замку було відкладено. У 1676 році Звенигород спалили турки.

Спорудження бастіонного замку у Звенигороді

У 1716 році на місці дитинця почалось спорудження за наказом Адама Сенявського замку бастінного типу. Інженером був Ян Кампенгаузен. Будівництво супроводжувалось численними археологічними знахідками княжих часів, що викликало інтерес в Сенявського.

Дитинець був значною мірою підсипаний, майданчик вирівняний. На місці укріплень посаду було споруджено додаткову лінію земляних укріплень. Цитадель була квадратною, земляні бастіони та рови доповнювалися земляними укріпленнями. Давньоруські вали посаду були перероблені під бастіони. Таким чином були знищені тисячолітні вали, причому фактично даремно, оскільки політична ситуація змінилася, на ці території ніхто не нападав і новозбудований звенигородський замок швидко занепав (ну хто ж знав, що так буде).

Замок у Звенигороді добре видно на карті фон Міга кінця 18 століття – у цитаделі позначено три прямокутних споруди, на сході була брама, багато споруд були на території Нижнього замку.

Наприкінці 18 століття новими власниками стають спершу Любомирські, потім – Потоцькі, які перетворили замок у фільварок із фермою. Замок ніякої ролі як фортеця не відігравав, хоча тут проходив фронт в часи Першої світової війни і очевидно це підвищення мало стратегічне значення.

Звенигородський замок в наші дні

Замок у Старому Селі поблизу Звенигорода

Замок у Старому Селі поблизу Звенигорода

Цитадель замку збереглася добре, видно чотири бастіону і вали, допоміжна лінія укріплень досить заплила на місцевості, на цій території є руїни колгоспної ферми, очевидно вона була спадкоємцем фільварку Потоцьких.

Це історико-археологічний заповідник з досить хорошим музеєм, про те, що це була столиця Звенигородського князівства, говорить пам’ятний знак у вигляді давньоруських воїнів. Зовсім неподалік – замок у Старому Селі, цю королівську фортецю потрібно обов’язково відвідати. Хто любить археологію, може прочитати про стародавню історію Пустомитівського району та археологію Львова.