Замок у селі Верхівка

Палац Собанських

Палац Собанських

В селі Верхівка Тростянецького району Вінницької області був замок та міські укріплення. У “Списку руських міст далеких і близьких” кінця ХIV століття фігурує поселення “Новий городок”, яке відноситься до “Подільських міст” (“польових міст”). Історик Сергій Царенко пов’язує Новий городок з Верхівкою.

Ян Лешек Адамчик у своїй книзі “Постійні фортифікації на польскому прикордонні вд половини ХV до кінця ХVII століття” (видана у 2004 році) повідомляє, що на карті Боплана міські укріплення із замком розміщувалися біля села Ободовки, над рікою Бернардинкою, на карті позначені як “Новогород”, однак цієї назви на місцевості зараз не існує. Цей Новогород (чи Новоград) був на місці села Верхівка.

Укріплення на картіУ “Географічному словнику Королівства Польського”, у статті Верхівка (том, у якій є ця стаття, виданий у 1893 році) зазначається, що це містечко знаходится на місці впадіння Дохни до Бернадинки (Бережанки), є 358 будинків, 2467 мешканців, з них 28 відсотків євреїв. У 1857 році було 415 будинків, 2973 мешканці (з ни 722 євреї). Є церква святої Трійці, яка споруджена у 1884 році, синагога, однокласна школа з 50 учнями, пивоварня, млин, 65 ремісників. Ярмарок відбувався кожні два тижні. Також зазначається, що в околиці містечка є залишки фортеці, яка була споруджена після початку війни з Богданом Хмельницьким у 1654 році.

В Археологічній карті Подільської губернії Сіцінського знаходимо відомості – на північний схід від містечка, в 182 метрах від нього, поблиз кладовища – городище, яке оточене великими валами, займає площу майже три гектари. Народ називає цю місцевість Замчиськом і приписує його заснування до часів Богдана Хмельницького. Розміщено на рівному місці. Форма чотирикутна з напівкруглими виступами по чотирьох кутах, довжина і ширина 118 метрів. Поверхня площі рівна, оточена з усіх боків валом шириною в 17 метрів. В’їзд з півночі і півдня. Вали дещо знищені видобутком глини. Також повідомляється, що 250 метрів від містечка – курган, якій розорюється під посіви поміщиком.

ГородищеУ довідці з “Парафій і храмів Подільської єпархії” (1901) Сіцинського пише, що Верхівка знаходилася “на великій дорозі до Чорного моря”, а також те, що містечком володіли Потоцькі. Про наявність укріплень часів Богдана Хмельницького у Верхівці згадується в “Енциклопедичному словнику Брокгауза та Ефрона”.

У виданні “Археологічні дослідження на Україні”, виданому у 1972 році зазначається, що на північний сід від Верхівки на рівному місці території свиноферми збереглися залишки великого (130 на 130 метрів) і досить складного фортифікаційного укріплення чотирикутної форми з трикутними бастіонами по кутках. Південно-західна частина пам’ятки зараз знищена. Підйомного матеріалу не знайдено, але, судячи з форми укріплень, його слід віднести до ХVIII століття.

У книзі О.Мальченка “Укріплені поселення Брацлавського, Київського і Подільського воєводств (ХV – середина ХVII століть) (2001) зазначається, що Новгород (Верхівка) знаходився у Брацлавському воєводстві на лівому березі лівого притоку ріки Бережанки, притоки ріки Дохни. У 1646 році за проектом інженера Боплана були побудовані, а можливо лише модифіковані укріплення бастейового типу. За формою фортифікації утворювали квадрат 118 на 118 метрів, були обнесені великим валом шириною 17 метрів з двома в’їздами – з півдня і півночі. Нарогах укріплення знаходилися бастеї.

Опис україни Гійома де Боплана. У червні 1646 року, два тижні перебуваючи у місті Новгород, де як Бопан вказував, він споруджував фортецю, він бачив дуже багато сарани. Історик З.Вуйцік утотожнює це мітечко з містом Новгород (Верхове) біля Бару на Поділлі, але всеж найімовірніше йдеться саме про Новгород, на місці якого розміщена сьогодні Верхівка.

На старих картах можна є оборонний об’єк у вигляді “зірочки”, який можна вписати у квадрат розмірами 300 на 300 метрів. Укріплення досить велике, більшість замків ХVII століття вписувалися у квадрат 200 на 200 метрів чи навіть 150 на 150 метрів. Залишки укріплень знаходяться на місці якихось господарських споруд, можливо, колгоспного двору.

Селом і містечком в різний час володіли Короткі, Збаразькі, Вишневецькі, Потоцькі. Останні власники Собанські спорудили в другій половині ХІХ століття в селі садибу яку називають садибою Собанських. Садиба знаходиться на протилежному, правому березі ріки, тобто напроти старого містечка.

Зараз багато уваги надається житлу, яке не тільки відповідає певним нормам, має певний архітектурний стиль чи зовнішній вигляд, а ще й комфортне для проживання. Зараз комфорт забезпечується не лишень великим вибором побутових приладів, а й озелененням території, створенням зелених насаджень на терасах будинків. Серед цегли, скла і бетону створюється маленький куточок природи, зокрема облаштовуються зелені алеї, зелені дворики, відпочинкова зона на даху житлових комплексів, власний парк для мешканців будинку. Greenville Park – житловий комплекс у центрі Києва, в якому повинен бути великий парк для мешканців та їх гостей площею понад 6000 квадратних метрів. В цьому парку буде виділено місця для занять спорту, прогулянок з маленькими дітьми. Біля житлового комплексу буде зручна транспортна розв’язка.На даху будинку буде міні-парк із зимовим садом і живими деревами, оглядовий майданчик та басейн.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *