В Могилів-Подільському районі Вінницької області городища були в населених пунктах Григорівка, Козлів, Ломазів, Лядава, Нижній Ольчедаїв, Серебринці.
Село Бандишівка
На південь від Бандишівки – трипільське поселення.
На лівому березі ріки, безпосередньо біля місця спорудження греблі ГЕС на понижені ділянці другої тераси – скіфське поселення. Серед різночасного матеріалу є кераміка періоду раннього заліза.
На 9 пункті ГЕС – поселення трипільської та скіфської культури, воно знаходиться безпосередньо біля греблі ГЕС, займає ділянку другої тераси, обмежену з півдня яром.
Біля 10 пункту ГЕС, за один кілометр на захід від пункту 9 – трипільське поселення, яке займає край високої, від 15 до 20 метрів другої тераси лівого берега Дністра.
Біля 11 пункту ГЕС, за 500 метрів на північний захід від пункту 10 – трипільське поселення, яке займає край другої тераси лівого берега Дністра.
Біля 12 пункту ГЕС, за 500 метрів від пункту 9 вище за течією Дністра, між двома ярами – трипільське поселення, займає край другої тераси лівого берега Дністра.
На південно-західній околиці Бернашівки, трохи нижче гирла ріки Жван, в урочищі Верхня Долина – трипільське, черняхівське та давньослов’янське поселення, яке займає західний схил та вершину горбоподібної ділянки першої дністровської тераси. Вздовж берега тягнеться на 110 метрів, ширина його (від краю тераси до зворотнього схилу пагорба) – 130 метрів.
Село Бернашівка
Трипільське поселення
Село Борщівці
На схід від села Борщівці, в урочищі Казенний Горб – трипільське поселення.
Село Бронниця
На другій терасі правого берега ріки Котлубанки на північ від села Бронниці – черняхівське поселення. Розміри поселення не перевищують в довжину 150 – 200 метрів при ширині 50 метрів.
Село Вендичани
В Вендичанах – два трипільских поселення.
Село Воєводинці
На схід від села Воєводинці – трипільське поселення.
Село Грабарівка
На північ від Грабарівки – скіфське поселення.
На захід від Грабарівки – черняхівське поселення.
В Грабарівці – трипільське поселення.
Село Григорівка
На південний схід від Григорівки, в урочищі Щовб – скіфське городище. Поросло лісом, знаходиться на високому лівому березі ріки Котлубанки, в 7 кілометрах від її впадіння. Розташовано воно між двома глибокими ярами на крутому схилі берега і частково прилягаючому до схила плато. Центральна частина городища, яка знаходиться на схилі мису, має форму неправильного круга площею біля чотирьох гектарів. Вона обведена потужним валом, яка досягає вісім метрів висоти, і глибоким сухим ровом. Нижче по крутому схилу берега – підступи до городища захищені дугоподібним валом, який також підсилений із зовнішнього боку ровом. Кінці його прилягають до валу центрального укріплення.
На південний схід від Григорівки, в урочищі Щовб – городище зарубинецької, черняхівської, давньослов’янської культур. Слов’янські матеріали займають центральну частину круглого городища і розповсюджуються у східному напрямку, приблизна на 600 метрів від валу городища південного похилого урвища, та переходять у його північний бік, займаючи підурвищну частину плато ширино біля 200 та довжиною 600 – 700 метрів.
На південь від Григорівки, на березі ріки Котлубань – трипільське поселення.
Село Івонівка
На захід від Івонівки – черняхівське поселення.
Село Козлів
В Козлові – поселення чорноліської культури.
В Козлові – скіфське поселення.
В селі Козлів – трипільське поселення.
Скіфсьске поселення площею 400 на 150 метрів за один кілометр від північної околиці села, на краю першої тераси висотою до трьох метрів.
В 150 метрів від північної околиці села Козлів на краю першої надзаплавної тераси лівого берега Дністра в урочищі Вільховець – поселення VI –VII століть розмірами 300 на 70 метрів.
В околицях села, біля ріки Кираєць, на урочищі Татарисько – є вал городища.
Село Кричанівка
На південь від Кричанівки в урочищі кругляк – трипільське поселення.
Село Кукавка
В Кукавці – трипільське поселення.
В урочищі Фурсалівка – черняхівське поселення.
Село Липчани
На південь від Липчан, в урочищі Татарка – трипільське поселення.
Поблизу села в урочищі Сад – трипільське поселення, яке займає лівий берег ріки Караєц правої притоки ріки Дністер.
На схід від Липчан у колгоспному садку – поселення трипільської культури, скіфського часу та черняхівське, площа – 500 на 100 метрів.
За три кілометри на південь від Липчан, в березі заплави до 5 метрів висотою – скіфське поселення, тягнеться на 400 метрів вздовж берега.
В Липчанах – поселення чорноліської культури.
Село Ломазів
В трьох кілометрах від села, на селянських городах – городище, яке називається Вали. Поміщається воно на високому місці, форма у вигляді кола, обведене високим валом довжиною 1566 метрів, шириною – 13 метрів.
Село Лядава
Біля гирла ріки Лядава – черняхівське городище.
В Лядовій – городище давньоруського часу площею понад два гектари.
Нижче гирла ріки Лядова в урчоищі Над стіною (Лядова ІІІ) – трипільське поселення, займає високе плато над печерною церквою.
Село Матвіївка
На правому боці ріки Котлубанки на північний захід від села на західному березі яру, який впадає в ріку Котлубанку – черняхівське поселення. Площа його з північного заходу на південний схід протягається на 400 метрів, з південного заходу на північний схід – на 100 – 150 метрів.
Село Мервинці
В центрів Мервинців, в урочищі Селисько- трипільське поселення.
На південний захід від села – поселення скіфської культури.
Село Нижчий Ольчедаїв
На північній околиці Нижчого Ольчедаєва – трипільське поселення і скіфське городище, розташоване на мисі і займає широку площу, на якій тепер уміщується значна частина селища і яка обмежена з напільного боку дугою валу з ровом, фортеця названа Мистиськом. Розміщується на високому місці, при ріці Лядаві і в яру «Жовничі». Форма кола, фортеця обнесена валом довжиною 1088 метрів і ровом. Поверхня горбиста. За легендою тут було місто Надлугай, або Забугай-місто.
Село Озаринці
На західній околиці Озаринців – трипільське, скіфське та черняхівське поселення.
На мису біля крутого повороту ріки – черняхівське поселення. У 200 – 300 метрах від поселення в південній частині села – могильник.
На околиці Озаринців в урочищі Попів Городок – трипільське поселення. Місце селища зайняте колгоспним двором.
Село Оленівка
На північ від Оленівки – поселення бронзового віку.
Село Садова
На південно-західній околиці Садової в урочищі Дубина – трипільське поселення.
В Садовій – поселення трипільської культури.
Село Серебрія
В урочищі Горби (Бужей) – трипільське поселення.
На схід від Серебрії, в урочищі Костів Яр – поселення бронзової доби.
Село Серебринці
На південь від Серебринців є ділянка, яка називається Шанці, і має на східній стороні земляний вал городища.
Село Суботівка
На північно-західній околиці Суботівки в урочищі Деренівка в одному кілометрів від Дністра – поселення палеоліту, бронзової доби, скіфської кульутри. Займає рівну ділянку першої надзаплавної тераси ріки Дністер.
Село Тропове
В троповому – трипільське поселення і ще одне трипільське поселення з залишками черняхівської культури.
Село Юрківці
В урочищі Костів Яр – черняхівське поселення.
Село Яришів
На східній околиці Яришева – трипільське та скіфське поселення.
На південний схід від Яришева – поселення бронзової доби.
Село Яруга
На захід від Яруги – трипільське поселення.
В урочищі Фігура – поселення білогрудівської культури.
На південь від Яруги, в урочищі Патлаївська Одая – поселення скіфської культури.
За 3,5 кілометрів на схід від Яруги, в урочищі Попова Долина на півдорозі між Яругою і Дорошівкою – трипільське та черняхівське поселення. Займає схили улоговини біля верхів’я струмка, на лівому березі ріки при впадінні в неї струмка.
Село Яструбна
В селі Яструбна – трипільське поселення.