Археологія та стародавня історія Могилів-Подільського району

Бернашівка трипілля

Трипільські статуетки з Бернашівки

В Могилів-Подільському районі Вінницької області городища були в населених пунктах Григорівка, Козлів, Ломазів, Лядава, Нижній Ольчедаїв, Серебринці.

Село Бандишівка

На південь від Бандишівки – трипільське поселення.

На лівому березі ріки, безпосередньо біля місця спорудження греблі ГЕС на понижені ділянці другої тераси – скіфське поселення. Серед різночасного матеріалу є кераміка періоду раннього заліза.

На 9 пункті ГЕС – поселення трипільської та скіфської культури, воно знаходиться безпосередньо біля греблі ГЕС, займає ділянку другої тераси, обмежену з півдня яром.

Біля 10 пункту ГЕС, за один кілометр на захід від пункту 9 – трипільське поселення, яке займає край високої, від 15 до 20 метрів другої тераси лівого берега Дністра.

Біля 11 пункту ГЕС, за 500 метрів на північний захід від пункту 10 – трипільське поселення, яке займає край другої тераси лівого берега Дністра.

Біля 12 пункту ГЕС, за 500 метрів від пункту 9 вище за течією Дністра, між двома ярами – трипільське поселення, займає край другої тераси лівого берега Дністра.

На південно-західній околиці Бернашівки, трохи нижче гирла ріки Жван, в урочищі Верхня Долина – трипільське, черняхівське та давньослов’янське поселення, яке займає західний схил та вершину горбоподібної ділянки першої дністровської тераси. Вздовж берега тягнеться на 110 метрів, ширина його (від краю тераси до зворотнього схилу пагорба) – 130 метрів.

Село Бернашівка

Трипільське поселення

Село Борщівці

На схід від села Борщівці, в урочищі Казенний Горб – трипільське поселення.

Село Бронниця

На другій терасі правого берега ріки Котлубанки на північ від села Бронниці – черняхівське поселення. Розміри поселення не перевищують в довжину 150 – 200 метрів при ширині 50 метрів.

Село Вендичани

В Вендичанах – два трипільских поселення.

Село Воєводинці

На схід від села Воєводинці – трипільське поселення.

Село Грабарівка

На північ від Грабарівки – скіфське поселення.

На захід від Грабарівки – черняхівське поселення.

В Грабарівці – трипільське поселення.

Село Григорівка

Григорівка городище

Городище у Григорівці

На південний схід від Григорівки, в урочищі Щовб – скіфське городище. Поросло лісом, знаходиться на високому лівому березі ріки Котлубанки, в 7 кілометрах від її впадіння. Розташовано воно між двома глибокими ярами на крутому схилі берега і частково прилягаючому до схила плато. Центральна частина городища, яка знаходиться на схилі мису, має форму неправильного круга площею біля чотирьох гектарів. Вона обведена потужним валом, яка досягає вісім метрів висоти, і глибоким сухим ровом. Нижче по крутому схилу берега – підступи до городища захищені дугоподібним валом, який також підсилений із зовнішнього боку ровом. Кінці його прилягають до валу центрального укріплення.

Городище Щовб Григорівка

Городище в урочищі Щовб в Григорівці

На південний схід від Григорівки, в урочищі Щовб – городище зарубинецької, черняхівської, давньослов’янської культур. Слов’янські матеріали займають центральну частину круглого городища і розповсюджуються у східному напрямку, приблизна на 600 метрів від валу городища південного похилого урвища, та переходять у його північний бік, займаючи підурвищну частину плато ширино біля 200 та довжиною 600 – 700 метрів.

На південь від Григорівки, на березі ріки Котлубань – трипільське поселення.

Село Івонівка

На захід від Івонівки – черняхівське поселення.

Село Козлів

В Козлові – поселення чорноліської культури.

В Козлові – скіфське поселення.

В селі Козлів – трипільське поселення.

Скіфсьске поселення площею 400 на 150 метрів за один кілометр від північної околиці села, на краю першої тераси висотою до трьох метрів.

В 150 метрів від північної околиці села Козлів на краю першої надзаплавної тераси лівого берега Дністра в урочищі Вільховець – поселення VI –VII століть розмірами 300 на 70 метрів.

В околицях села, біля ріки Кираєць, на урочищі Татарисько – є вал городища.

Село Кричанівка

На південь від Кричанівки в урочищі кругляк – трипільське поселення.

Село Кукавка

В Кукавці – трипільське поселення.

В урочищі Фурсалівка – черняхівське поселення.

Село Липчани

На південь від Липчан, в урочищі Татарка – трипільське поселення.

Поблизу села в урочищі Сад – трипільське поселення, яке займає лівий берег ріки Караєц правої притоки ріки Дністер.

На схід від Липчан у колгоспному садку – поселення трипільської культури, скіфського часу та черняхівське, площа – 500 на 100 метрів.

За три кілометри на південь від Липчан, в березі заплави до 5 метрів висотою – скіфське поселення, тягнеться на 400 метрів вздовж берега.

В Липчанах – поселення чорноліської культури.

Село Ломазів

В трьох кілометрах від села, на селянських городах – городище, яке називається Вали. Поміщається воно на високому місці, форма у вигляді кола, обведене високим валом довжиною 1566 метрів, шириною – 13 метрів.

Село Лядава

Біля гирла ріки Лядава – черняхівське городище.

В Лядовій – городище давньоруського часу площею понад два гектари.

Нижче гирла ріки Лядова в урчоищі Над стіною (Лядова ІІІ) – трипільське поселення, займає високе плато над печерною церквою.

Село Матвіївка

На правому боці ріки Котлубанки на північний захід від села на західному березі яру, який впадає в ріку Котлубанку – черняхівське поселення. Площа його з північного заходу на південний схід протягається на 400 метрів, з південного заходу на північний схід – на 100 – 150 метрів.

Село Мервинці

В центрів Мервинців, в урочищі Селисько- трипільське поселення.

На південний захід від села – поселення скіфської культури.

Село Нижчий Ольчедаїв

На північній околиці Нижчого Ольчедаєва – трипільське поселення і скіфське городище, розташоване на мисі і займає широку площу, на якій тепер уміщується значна частина селища і яка обмежена з напільного боку дугою валу з ровом, фортеця названа Мистиськом. Розміщується на високому місці, при ріці Лядаві і в яру «Жовничі». Форма кола, фортеця обнесена валом довжиною 1088 метрів і ровом. Поверхня горбиста. За легендою тут було місто Надлугай, або Забугай-місто.

Село Озаринці

На західній околиці Озаринців – трипільське, скіфське та черняхівське поселення.

На мису біля крутого повороту ріки – черняхівське поселення. У 200 – 300 метрах від поселення в південній частині села – могильник.

На околиці Озаринців в урочищі Попів Городок – трипільське поселення. Місце селища зайняте колгоспним двором.

Село Оленівка

На північ від Оленівки – поселення бронзового віку.

Село Садова

На південно-західній околиці Садової в урочищі Дубина – трипільське поселення.

В Садовій – поселення трипільської культури.

Село Серебрія

В урочищі Горби (Бужей) – трипільське поселення.

На схід від Серебрії, в урочищі Костів Яр – поселення бронзової доби.

Село Серебринці

На південь від Серебринців є ділянка, яка називається Шанці, і має на східній стороні земляний вал городища.

Село Суботівка

На північно-західній околиці Суботівки в урочищі Деренівка в одному кілометрів від Дністра – поселення палеоліту, бронзової доби, скіфської кульутри. Займає рівну ділянку першої надзаплавної тераси ріки Дністер.

Село Тропове

В троповому – трипільське поселення і ще одне трипільське поселення з залишками черняхівської культури.

Село Юрківці

В урочищі Костів Яр – черняхівське поселення.

Село Яришів

На східній околиці Яришева – трипільське та скіфське поселення.

На південний схід від Яришева – поселення бронзової доби.

Село Яруга

На захід від Яруги – трипільське поселення.

В урочищі Фігура – поселення білогрудівської культури.

На південь від Яруги, в урочищі Патлаївська Одая – поселення скіфської культури.

За 3,5 кілометрів на схід від Яруги, в урочищі Попова Долина на півдорозі між Яругою і Дорошівкою – трипільське та черняхівське поселення. Займає схили улоговини біля верхів’я струмка, на лівому березі ріки при впадінні в неї струмка.

Село Яструбна

В селі Яструбна – трипільське поселення.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *