Середньовічна історія білоруського міста Старий Бихів

Бихівський замок

Бихівський замок

Старий Бихів – білоруське місто у Мстиславському воєводстві Великого князівства Литовського. Певний час Старий Бихів був сотенним козацьким містечком Білоруського козацького полку. Місто розміщується на правому березі Дніпра.

Під час польсько-козацької війни 1596 року Старий Бихів на деякий час був зайнятий українським козацьким військом, яке очолював Семерій Наливайко та козацький гетьман Матвій Шаула.

Старобихівські укріплення були споруджені у другій половині 20-х років ХVII століття, ця фортеця вважалася найбільш укріпленою у Білорусії.

Власником міста був великий литовський гетьман Іван-Павло Сапіга. Кам’яні стіни були споруджені на валу, який мав висоту до 8 метрів, ширина валу в основі – 30 метрів. Довжина вала – 800 метрів, перед валом був рів.

Фортеця міста Бихів

Фортеця міста Бихів

Ядром оборони замку була замково-двірцева споруда. Вона містилася на береговому узвишші в вигляді неправильного прямокутника розміром 77 на 100 метрів. Від сходу її захищала ріка Дніпро, а з трьох інших боків – вал і рів шириною біля 25 метрів. Замково-двірцева споруда була відокремлена від міста ровом, через який було перекинуто підйомний міст, а також валом. Житлові та господарські споруди стояли по колу замкового двору. Із західного боку розташовувалися три кам’яні 8-гранні двоярусні вежі, які мали по 7 – 8 бійниць, також із західного боку була в’їзна брама. В’їзна брама була двоярусною зі склепінчатим перекриттям і гербом Сапіг над аркою воріт. Брама захищалася гратами. Посередині дерев’яного моста, були грати, які у мирний час піднімалися. За брамою був палац. На замковому дворі була пивниця.

До складу гарнізону входило ополчення, яке складалося з міщан та жителів Бихівської волості. Ополчення було поділено на десятки і сотні, мало холодну і вогнепальну зброю, ополченці мали свої прапори. Також до складу гарнізону входила місцева шляхта.

Замок у Бихові

Замок у Бихові

Було три кам’яні брами: Подільська з боку Дніпра, Моогилівська з півночі та Рогачівська (Новобихівська) з півдня. Через рів перед Могилівською та Новобихівською брамами було перекинуто підйомні мости.

В замку було багато гармат, пороху та ядер. В місті була ливарна майстерня, в якій виготовляли гармати, а також іншу вогнепальну і холодну зброю.

Козацьке військо намагалося взяти захопити місто під час походу 1648 – 1649 років Филона Гаркуші на Старий Бихів, але місто витримало козацький напад і місто залишилося під контролем Речі Посполитої.

У 1654 році козаки здійснили другу спробу захопити Старий Бихів у 1654 році під час походу наказного козацького гетьмана Івана Золотаренка. Старобихівська облога 1654 – 1655 років виявилася невдалою і її було припинено після загибелі Івана Золотаренка під стінами Старого Бихова у листопаді 1655 року. Третя спроба захопити Старий Бихів відбулася під час Старобихівської облоги 1656 – 1657 років. У серпні козаки оточили місто, у лютому війська Білоруського козацького полку захопили Старий Бихів.

Козаки за наказом Богдана Хмельницького влаштували у Старому Бихові торгову пристань для торгівлі з країнами Прибалтики, цю гавань козаки.

Під час московсько-козацької війни 1658 – 1659 років після поразки у Мстиславській битві 1659 року у Старий Бихів втік полковник Іван Нечай. У грудні 1659 році московське військо захопило місто, яке обороняло козаки. Росіяни взяли в полон Івана Нечая та його брата Юрія Нечая і відправили їх у заслання до Сибіру. Коли припинила існувати Білоруський козацький полк, припинила існувати і Старобихівська козацька сотня.

У грудні 1661 року Старий Бихів (в ньому був російський гарнізон) захопило польське і союзне йому козацьке військо під керівництвом руського воєводи Степана Чарнецького та українського полковника Дениса Мурашка, Старий Бихів став частиною Великого князівства литовського (у складі Речі Посполитої).

Тепер Старий Бихів – районне місто Бихів Могилівської області Білорусії.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *