Збаразький замок у місті Збараж

ЗамокУ місті Збараж Збаразького району є замок, біля якого в 1649 році відбулася Збаразька битва між козаками та військами Речі Посполитої.

Спорудження

Протягом ХІІ – ХVI століть на територія сучасного села Старий Збараж існували укріплення давньоруського, а згодом і пізньосередньовічного Збаража. У трьох кілометрах на схід цієї фортеці було село, на місці якого пізніше виросте місто. Перша згадка про це село – 1570 рік.

У 1583 році вперше у писемних джерелах згадується Новий Збараж, де споруджується замок. Село переростає у поселення міського типу і розвивається паралельно зі Старим Збаражем.

УкріпленняУ 1589 році сильне татарське війського взяло в облогу Старий Збараж. Татари мали з собою артилерію і під впливом артилерійського обстрілу місто капітулювало. Нападники зруйнували всі укріплення. Після цього Старий Збараж не відновлювався, до тепер на його місці городище, яке складається з невиразних слідів стін замку та міських укріплень. 

У 1598 році Криштоф Збразький під час перебування у Венеції заказав архітектору-фортифікатору Вінченцо Скамоцці проект укріпленого палацу-резиденції, який міг би виконувати функції фортеці. Ця подія згадується в трактаті Скамоцці “Про ідею універсальної архітектури”, який був написаний у 1615 році. Згідно з цим проектом, Збаразький комплекс повинен був представляти собою палац розмірами 50 на 33,5 метра, укріплений по кутах бастіонами, які були безпосередньо зв’язані з палацовими стінами. Очевидно, в ході подальшого спорудження Збаразького замку ідея Скамоцці враховувалася, однак замковий комплекс в кінцевій стадії будівництва все ж значно відрізнявся від проекту італійця.

Проект майбутнього замку було створено біля 1612 року. Місце для спорудження укріплень вибрали на підвищеному лівому берегі ріки Гнізна, яка розділяла Збараж на дві частини. Таким чином, замок, який виконував роль цитаделі, розмістився на одному березі ріки, а основна міська забудова – на іншому. Замок був домінуючою спорудою в силуеті та плануванні міста. Між місто і територією, яка належала замку (приблизно в 100 – 150 метрів на захід від замку) був крутий обрив глубиною біля 20 метрів. Замкову гору колись оточували болота, забезпечуючи штучні укріплення додатковим природнім захистом.

У 1620-і роки формується основний замковий ансамбль. У період 1620 – 1627 роки спорудженням замку займався Криштов Збаразький, а з 1627 по 1631 роки – Юрій Збаразький. Обидва князі отримували освіту в Італії, що дало їм можливість використовувати європейський досвід спорудження фортифікаційних споруд у ході побудови своєї резиденції. Хоча до цих часів точно невідомо, хто був архітектором замку – голандський архітектор Генріх ван Пеен, Андреа дель Аква чи хтось інший.

У 1631 році після смерті Юрія Збаразького недобудований замок переходить у власність Януша Вишневецького, який замок добудував і протягом 1636 – 1682 років це була його резиденція.

Архітектура

Архітектура замку періоду ХVII століття відображала нові тенденції європейського фортифікаційного мистецтва. У плані замок був прямокутником, оточений куртинами з 4 бастіонами на кутах. Укріплення твердині складалися з валів (всередині були каземати) з ескарпами, бастіонів, одноярусної надбрамної вежі, рову і земляних бастіонів, які оточували замок. До одної із куртин був прибудований палац, у середині протилежної куртини була споруджена надбрамна вежа.

ГравюраБастіони і куртини. Спершу у квадратного в плані замку були не дуже масивні стіни, укріплені 4 зовнішніми вежами. Але в 1630 – 1670 роках були проведені значні роботи по удосконаленню укріплень. Тоді по периметру старих стін із внутрішнього боку двору (на відстані десяти метрів від попередніх укріплень) споруджують каземати, а проміжки між казематами і стінами засипають землею. В цей період вежі перетворюються у бастіони. Таким чином, замок підготували до оборони, враховуючи появу потужної стінобитної артилерії. П’ятигранні бастіони були поставлені по чотирьох кутах замку. Бастіонні бійниці були призначені для стрільби із зброї невеликого і легкого середнього калібру. На кутах бастіонів були невеликі оборонні вежі – кавальєри. У кожному з бастіонів були зроблені тунелі, які з’єднували їх з казематами і замковим двором. Ескарповані галереї влаштовані в валах по периметру двору між воротами і палацом. Довжина стін біля 88 метрів, висота куртин і стін бастіонів – біля 12 метрів. По периметру верх посиленої куртини утворив терасу шириною біля 20 метрів. Фасади казематів були зроблені у стилі ренесансу, що виявлялося у білокам’яному декорі вікон і дверей.

В’їзна вежа розміщена по одній просторовій осі з парадним входом палацу. Вона представляла собою продовгуватий будинок, споруджений з каменю і цегли. Башта прорізала своїм об’ємом куртину посередині між двома бастіонами, з яких обстрілювалася дорога до воріт.

Споруда палацу двоповерхова, має стриманий архітектурний декор у ренесансному стилі. Фасади прорізані двома рядами прямокутних вікон з білокам’яними нарамниками, підвіконним профілюваням і горизонтальними сандриками (надвіконними дашками). Фасади завершені розвинутим білокам’яним карнизом. Головний вхід акцентовано розміщеним над ним балконом на кам’яних цоколях. Центральна частина палацу – прямокутна в плані, с внутрішнім двориком, який був пізніше забудований і двоповерховими крилами. Палац згодом перебудовувався. У північно-східній частині замкового палацу був викопаний глибока криниця.

Із зовнішього боку кам’яні замкові куртини і бастіони були захищені земляним валом і ровом – це була друга лінія замкових укріплень. Вали замку вирізняють значною шириною – біля 23 метрів, загальна довжина зовнішьного полігону сягала 93 метрів. Із зовнішього боку вали і бастіони мали виг гладкого пологого нахилу (гласіаса). Між першою і другою лінією укріплень знаходилася ескарпована фоса, на дні якої був влаштований внутріфосовий рів (канава-жолоб), який був заповнений водою.

Війни 17 століття

У 1648 році – після поразки польських військ під Пилявцями козацькі війська Богдана Хмельницького під проводом Максима Кривоноса взяли замок без бою.

У 1649 році Збараж був в епіцентрі польсько-козацького протистояння.

2 липня біля 6000 польських вояків закріпилися у Збаражі.

9 липня – гарнізон Збаража поповнили три тисячі воїнів Яреми Вишневецького. Загальна чисельність гарнізону склала біля 9 тисяч чоловік воїнів та ще декілька тисяч озброєних обозних слуг. Їм протистояло величезне козацьке військо Богдана Хмельницького чисельністю до 80 тисяч чоловік із 70 гарматами. Союзниками козаків було численне татарське військо.

Брама10 липня – начало “збаразької війни”. В цей день козацько-татарська армія підійшла до стін укріплень і взяла місто і замок в кільце облоги. Так почалась знаменита облога укріплень, яка продовжувалася 42 дні, з 10 липня по 20 серпня. Практично кожен день під стінами фортеці відбувалися сутички та бої, практикувалися і нічні штурми. В один день захисники фортеці зуміли відбити 17 атак на укріплення.

13 липня фортеця пережила потужну атаку, в ході якої обидві армії зазнали значних втрат. Після цього 10 днів козаки практично безупинно штурмували укріплення, що призвело до сильного виснаження сил поляків, які перебували в облозі.

26 липня у відповідь на пропозицію мирних переговорів гетьман ще більше звузив кільце облоги.

27 липня – під час генерального наступу козаки успішно використовували гуля-городи – пересувні башти, які дозволяли практично впритул обстрілювати противника. Усього в облозі використовували від 16 до 24 гуляй-городів. У той же час атакуючі намагалися з допомогою виритих тунелів, які були підведені під стіни, взірвати укріплення. Так само відомо, що під Збараж були доставлені дві потужні гармати, які були спеціально вивезені з Тернополя для використання в облозі, однак надії, які на них покладали, не виправдалися.

Мужній опір захисників Збаража дав можливість королю Яну ІІ Казимиру зібрати військо, яке вирушило на допомогу обложеним.

4 – 5 серпня – Богдан Хмельницький, дізнавшись про наближення королівського війська, відправився назустріч ворожим з’єднання з більшою частиною свого війська. Гетьман намагався, щоб відходу військ не зауважили обложені: козацькі війська, що залишилися, продовжували штурмувати фортецю, а переодягнений старшина виїзджав під гетьманським знаком з двома прапорами – чорним і білим.

Стіни6 серпня – завершився етап активних дії проти поляків, які закріпилися у замку. В цей момент війська Казимира ІІ відволікли на себе основну увагу противника. Після відходу від стін замку основної частини козацько-татарського війська взяти твердиню шляхом прямих атак стало набагато складніше. Тому захисників фортеці тепер планували заморити голодом. Нова тактика могла принести перемогу – на останньому етапі облоги над захисниками замку нависла загроза голоду, гарнізон замку з’їв коней і собак.

15 – 18 серпня – у Зборівській битві вирішувалася доля Збаража. Зрада татар у битві під зборовом не залишило надій на успіх облоги.

19 серпня – козацьке військо припинило облогу і наступного дня відступило від стін Збаража. Татари припинили облогу після виплати їм контрибуції. В цілому під час облоги під стінами фортеці відбулося 27 зіткнень, 16 битв і 75 вилазок.

У 1651 році, незадовго до битви під Берестечком козацькі війська захопили і пограбували замок, забравши всі гармати.

У 1655 та 1666 роках на Збараж нападали татари. У 1675 році замок захопили турецькі війська під проводом Ібрагіма Шишмана. Вони зруйнували укріплення замку і спалили місто. Через декілька років укріплення були відновлені поляками.

Занепад

У 1734 році міщани Збаража допомогли полковнику Верлану, ватажку загону гайдамаків, захопити без бою місто і замок.

У середині XVIII століття замок переходить Потоцьким, які переробили другий замок надбрамної вежі у стилі бароко.

У 1840 році – нащадок Потоцьких генерал Бем влаштував у замку цукровий завод.

РеконструкціяУ 1899 році А.Чоловський, яки оглядав замок, відзначив, що північний і західний бастіони повністю зруйновані, східний – частково зруйнований, відносно вцілів лише південний бастіон. З північного заходу був грунтовно знищений ескарпований вал, з південного заходу ескарп валу зберігся добре, з двох інших сторін ескарп валів зруйнований частково.

В першій половині ХХ століття замок був відреставрований. Палацові приміщення планували пристосувати під гімназію, згодом в палаці планували відкрити музей.

В ІІ половині ХХ століття замок зберіг свою основну структуру, але оборонні споруди твердині перебували в руїнах. Від ескарпових галерей залишилися лишень фрагменти стін. Від внутрішніх укріплень – лишень південно-західна ескарпова стіна і фрагмент східного бастіона. Башта збереглася тільки на рівні першого ярусу, другий ярус був зруйнований.

Наші дні

На початку 1990-х років – у замкових приміщення працювали спортивні секції і дитячі гуртки. Замок занепав, але зберіг основу для повноцінного відновлення укріплень могутньої фортеці, оскільки територія замку не була забудована, а його головні споруди дійшли до наших днів в своїх основних рисах.

Музей8 лютого 1994 року – постановою кабінету Міністрів України у місті Збараж було створений Державний історико-архітектурний заповідник. Збаразький замок – головна архітектурна пам’ятка міста – стає першим і головним об’єктом реставраційно-відновлюваних робіт. У ході цих робіт була відреставрована більша частина палацу, встановлене газове опалення, проведені роботи по відновленню всіх замкових казематів, реставрується надбрамна вежа. Довкола замку поступово відновлюють парк. Каземати правого крила замку були пристосовані під ресторанний комплекс “Легенда”.

Збаразький замок увійшов до складу Національного заповідника “Замки Тернопілля”.

У 2002 році – обвалився північно-східний ескарп. Куртини і бастіони замку перебувають в аварійному стані. 

У 2010 році – Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження “Про підготовку та відзначення 800-річчя заснування міста Збаража Тернопільської області”. У рамках цієї програми, зокрема, планувалося провести ремонтні і реставраційні роботи у замку, а також упорядкувати прилеглу територію і замковий парк.