В Бердичівському районі Житомирської області городища були у селах Бистрик, Райгородок, Райки.
Місто Бердичів
Зміст
Черняхівське поселення – в урочищі Жмури, на південний схід від міста на мисовидному півострові лівого берега ріки, розмір – 550 на 200 метрів.
Черняхівське поселення та поселення ранніх слов’ян, давньоруського часу – на Бистрицькій вулиці біля консервного заводу, на надзаплаві лівого берега ріки (західна околиця міта, вулиця Дружба, розмір – 250 на 125 метрів).
Село Бистрик
Давньоруське городище та замчище ХVI – ХVIII столыть – за 150 метрів на південь від школи (в центрі села), на лівому березі ріки Гнилоп’ять, урочище Вал, розмір – 230 на 200 метрів.
Поселення черняхівської культури та давньоруського часу – на південній околиці села, вулиця Середня, розмір – 200 – 300 метрів на захід від греблі, на лівому брезезі ріки Клітенка, розмір – 50 на 20 метрів.
Село Велика П’ятигірка
Черняхівське поселення – на південний схід від села на правому березі пересохлого струмка в 15 – 20 метрах від шосе Бердичів – Янушпіль.
Село Гвоздава
Черняхівське поселення в 200 – 300 метрів на захід (або південний захід) від південної околиці села, на низинному лівому (або правому) березі Рудки, розмір – 30 на 20 метрів.
Село Житниці
Черняхівське поселення – на північний захід від села (в центрі села, на південь від сільської церкви), на обидвох берегах струмка, розмір – 500 на 100 метрів.
Черняхівське поселеня – у 200 – 300 метрах від південної околиці села, на лівому березі струмка (ріка Клітинка), південно-західний схил, тягнеться на 450 метрів.
Село Іванківці
Черняхівське поселеня – на північній околиці села, на лівій високій (біля десяти метрів) надзаплавній терасі струмка, який впадає в Гнилоп’ять на південь від міста Бердичева, розмір – 500 на 20 метрів.
Село Катеринівка
Черняхівське поселення – в околицях села.
Село Кикішівка
Черняхівське поселення – на північній околиці села, на надзаплавній терасі мису біля двох струмків, що зливаються і впадають в Гнилоп’ять (правий берег ріки Клітинка), розмір – 400 на 70 метрів.
Село Маркуші
Черняхівське поселення – між селами Маркуші і Житниці (800 – 1000 метрів від села Маркуші) уздовж лівого підвищеного берега притоки Гнилоп’яті.
Черняхівське поселення – за 1500 метрі на південний захід (або південь) від села, урочище Мадярщина, розмір – 600 на 90 метрів. З двох боків безіменного струмка, лівої притоки Гнилоп’яті.
Черняхівське поселення – за 150 – 200 метрів на південний захід від села, на лівому березі струмка, розмір – 400 на 120 метрів.
Село Мирославка
Трипільське поселення – за сто метрів на південний захід від села, на правому (під питанням, чи на правому) березі ріки Гнилоп’ятки, в урочищі «Біля птахоферми».
Черняхівське поселення – на південний схід від села Горолдки, в 100 метрах від заплави ріки Гнилоп’ятки, 20 – 30 метрів на північний захід ві дороги Бердичів – Чуднів.
Село Обухівка
Черняхівське поселення – за 100 – 150 метрів на південний захід від села, на лівому березі ріки Клітинка, в урочищі Штани, розмір – 2000 на 150 метрів.
Село Радянське
Черняхівське поселення та поселення ХVI – ХVIII століть – за 450 – 500 метрів на північний схід від магазину. Займає пологий схил правого берега струмка правої притоки ріки Уйва, площа – 280 на 80 метрів.
Черняхівське поселення тягнеться від греблі ставу на північ від села (в сторону села Кустин) на лівому березі ріки Гнилоп’ять. Частина поселення в 1957 році при розчищанні ставу була зруйнована.
Черняхівське поселеня – на північно-східній околиці села, на лівому березі ріки Уйва, розмір – 1500 на 150 метрів.
Село Райгородок
Городище ХVI – ХVIII століть – на південній околиці села, в урочищі Замок, розмір – 300 на 100 метрів, в ХІХ столітті – над ставом.
Село Райки
Поселення черняхівської культури, ранніх слов’ян та городище давньої Русі розміщене на північно-західній околиці села на мисі лівого берега ріки Гнилоп’ять біля злиття з нею струмка Рублянка. Майданчик – 0,3 гектари, близький до круга, обнесений валом. Поселення біля городища – 1,25 гектарів. Біля городища – поселення черняхівської культури (дивіться карту до урочища Запасіка).
Поселення VIII – ІХ століть та давньоруського часу розташоване безпосередньо за валами і ровами дитинця на північний захід в урочищі Запасіка і тяглося до стародавнього могильника, розташованого за 150 метрів на захід від дитинця. У північно-західному напрямі воно досягало ріки Рублянки і переходило на її правий берег в урочищі Вітряки (в урочищі Запасіка, за 250 метрів від городища в бік села Швайківка, лівий берег ріки Гнилоп’ять, розмір – 1500 на 200 метрів).
Давньоруське поселення – за 500 емтрів на захід від городища, в нижній частині південного схилу, лівий берег ріки Рублянки, розмір – 600 на 100 метрів.
Давньоруське поселення – на південний схід від колгоспного двору, лівий берег ріки Гнилоп’ять, розмір 400 на 100 метрів.
Давньоруське поселення в центрі села, біля школи та сільради, лівий берег ріки Гнилоп’ять, 1300 метрів на південь від городища.
Поселення трипільської культури, городище ранньозалізного віку VII – III століть до нашої ери, за 200 метрів на північний схід від села, правий берег ріки Гнилоп’ять. Урочище «Кругла гора», розмір – 36 на 27 метрів. Займає підвищення овальної форми, яке обмежене з південного заходу річкою (дивіться карту до урочища Запасіка).
Поселення черняхівської культури у східній частині села в урочищі Ренжерея – за 700 метрів на південний схід від колгоспного двору, лівий берег ріки Гнилоп’ять, урочище «Рожерня».
Поселення ранньозалізного віку VII – III століть до нашої ери – на північній околиці села, на правому березі ріки Гнилоп’ять, в урочищі Гора, розмір 100 на 50 метрів.
Поселення ранньозалізного віку та VI – ІХ століть – за один кілометр на північ від села (600 метрів на північний схід, азимут 30 від дитинця городища), правий берег ріки Гнилоп’ять, урочище Лука, розмір – 250 на 120 метрів (дивіться карту до урочища Запасіка).
Поселення ранньозалізного віку – на правому березі ріки Гнилоп’ять, біля висілка села Райків є височина, охоплена рікою півколом – урочище Горб
Поселення ранньозалізного віку – за 350 метрів на північний схід від височини, що має назву урочища Горб, на правому березі ріки Гнилоп’яті, між двома пересохлими річищами струмків, на височині, розмір – 70 на 80 метрів.
Черняхівське поселення – на південь від села на лівому березі Гнилоп’ятки.
Село Семенівка
Черняхівське поселення Семеніка І – на південний захід від села, довжина біля 200 метрів, на лівій надзаплавній терасі струмка, який впадає нижче Бердичева в Гнилоп’ять.
Черняхівське поселення Семенівка ІІ – за 400 – 500 метрів на південний схід від південної околиці села, на правому березі струмка, розмір – 350 на 100 метрів.
Село Скраглівка
Поселення доби бронзи, черняхівської культури Скраглівка І – в південно-східній частині села (за колгоспним садом) – за один кілометр на південний схід від села, на лівому березі ріки Гнилоп’ять, розмір – 300 на 50 метрів.
Давньоруське поселення – на східній околиці села, на лівому березі ріки Гнилоп’ять.
Село Слободище
Черняхівське поселення – в одному кілометрі на схід від хутора Риг по дорозі на Катеринівка (в 1,5 кілометрах на південний захід від Гвоздови), на лівому південно-східному схилі.
Серняхівське поселення – на південній околиці колишнього села Ріг, на лівому березі струмка Рудка, розмір – 30 на 25 метрів.
Черняхівське поселення – в урочищі Слобідка на правому березі ріки Гнилоп’ять, розмір 800 на 100 метрів. Поселення займає південний схил похилого мису, під городами.
Черняхівське поселення – на південному схилі кладовища, який полого спускається у неглибоку балку долини ріки.
Черняхівське поселення – уздовж берега Гнилоп’яті на південному сході від підвищення Горб.
Черняхівське поселення – на лівому березі Гнилоп’яті на північно-східному схилі корінного берега, за 100 метрів від околиці села Слободщина, на площі 20 на 15 метрів.
Трипілське поселення – на вулиці Закузьмина, на правому березі ріки Гнилоп’ять, урочище Скала, розмір – 300 на 100 метрів. Займає надзаплавне підвищення біля крутого повороту річки.
Поселення VI – VII століть.
Поселення V – VII століть та давньоруського часу – в центрі села, на правому березі ріки Гнилоп’ять, урочище Горка, розмір – 550 на 250 метрів.
Трипільське поселення, а також поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу – на південній околиці села, на правому березі ріки Гнилоп’ять, в урочищі Белько або Горб, розмір – 150 на 100 метрів.
Трипільське поселення – на території села, займає південний схил плато лівого берега ріки Гнилоп’ять, навпроти півострову, утвореному вигином річки, площа 25 на 10 метрів.
Поселення 15 – 16 століть – в урочищі Замок на півострові, який омивається рікою Гнилоп’ять.
Поселення ранньозалізного віку – в урочищі Займисько.
Село Швайківка
Черняхівське поселення, VIII – ІХ століть – на південній околиці села, на правому березі ріки Гнилоп’ять, розмір – 50 на 15 метрів.
Поселення доби бронзи – на південно-західній околиці села, на правому березі ріки Гнилоп’ять, розмір – 25 на 15 метрів.
Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, VIII – ІХ століть – за 150 метрів на захід від південно-західної околиці села, на правому березі ріки Гнилоп’ять на піщаній височині, в урочищі Окунево (один кілометр на північний схід від урочищі Лука), розмір – 300 на 170 метрів.
Черняхівське поселення – на північний захід від села, на лівому березі ріки Гнилопо’ять.