Городище та квадрифолій біля Побережжя

Краєвид біля Побережжя

Краєвид біля Побережжя

Біля села Побережжя є фундаменти кам’яного храму давньоруського часу. Храм має форму чотириконху (квадрифолію), розміщується на городищі ХІІІ століття (боярський замок або укріплений монастир). Це було крайнє укріплення стародавнього Галича, який тягнувся аж сюда, причому цікаво, що це укріплення було споруджено за Дністром. Це був один із найбільших храмів Європи серед храмів з фундаментом “квадрифолій”. 

Городище біля Побережжя

Городище біля Побережжя

Цим городищем закінчуються Вовчинецькі гори, на якому є заказник Козакова долина. Неподалік – скельний монастир на Стінці (інша назва Вовчинецьких гір).

Цікаво, що дорогою до Побережжя, якщо йти від Івано-Франківська, мало б бути ліщинове господарство в лісі (його добре видно із Google Earth), та насадження чорноплідної горобини.

Уточнене розміщення городища і квадрифолія

Уточнене розміщення городища і квадрифолія

Поблизу Побережжя на горі Малиновище в урочищі Мурованка є городище Борисо-Глібського монастиря ХІІІ століття із квадрифолієм, який був оборонним храмом. Під горою є поле “Київці”.

Городище та квадрифолій біля Побережжя

Городище та квадрифолій біля Побережжя

Урочище Мурованка розміщується у трьох кілометрах на захід від села Побережжя на високому дністровському мису. Сам пагорб, на якому розміщений монастир, зараз знаходиться поблизу ріки Бистриця. Однак під пагорбом у минулому текла ріка Дністер, на супутникових фотографіях можна побачити старе русло ріки. Зараз Дністер знаходиться на відстані два кілометра на північ від городища.

У 1935 році на березі ріки Дністер біля села Побережжя, на полі “Мурованка” археолог Ярослав Пастернак виявив фундаменти невідомого храму княжої доби. Дослідник припустив, що це залишки храму Борисо-Глібського монастиря, який був споруджений Данилом Галицьким у ХІІІ столітті). Я.Пастернак не зміг повністю розкрити фундаменти храму (йому не дозволяли власники земельних ділянок). 

Каплиця у місті Папока (Угорщина)

Каплиця у місті Папока (Угорщина)

Ярослав Пастернак виявив вапнякові плити розміром 70 на 70 сантиметрів, ними була вкрита підлога. Були знайдені архітектурні деталі: блок архівольта з порталу, багатокутна (гранчаста) невелика колона (колонка), камінь в основі дверей (можливо, поріг дверей), замковий камінь подвійного вікна (дифорій), фрагменти різьби в романському стилі. Знахідки були передані в музей Богословської академії у Львові, де вони знаходяться зараз, невідомо. Дах був вкритий свинцевими листами, які були знайдені при розкопках.

У 1959 році розкопки проводив М.Каргер, він повністю розкопав фундамент. Ширина фундаменту була 3,5 метра, він був закладений на глибину 1,5 метра. Діаметр по зовнішньому контуру – 22 метри, діаметр по внутрішньому контуру – 15,5 метра. Фундамент був зроблений з річкового каміння на вапняно-піщаному рожчині з домішками деревного вугілля. По контурах були великі тесані блоки.

Фундамент

Фундамент був схожим на фундамент квадрифолію “Полігон”, який був досліджений в урочищі “Карпів Гай” у Галичі Ю.Захарієвичем, він фрагментарно розкопав фундамент цього храму. Повторно квадрифолій “Полігон” розкопав О.Іоннісян у 1979 році. Пам’ятка виявилася не “полігоном” (багатокутником у формі кола), а ротондою-квадрифолієм. О.Іоаннісян вважав, що квадрифолій в урочищі “Карпів Гай” було споруджено відразу після спорудження галицького Успенського собору, в середині – другій половині ХІІ століття.

Реконструкція

Чотириконх (квадрифолій) із села Побережжя більший, ніж “Полігон” у Крилосі, має масивніший фундамент. М.Каргер, який досліджував квадрифолій у селі Побережжя, вказував, що схожі храми були поширені у Польщі, Чехії, Угорщині. Храм у Побережжі є одним із найбільших середньовічних квадрифоліїв.

План

ХрамО.Іоннісян вказував, що деякі угорські квадрифолії були двоповерховими (Храст, Як, Папоці). Найбільший квадрифолій в Угорщині знаходиться у Храсті (Словаччина), його зовнішній діаметр – 14 метрів, він був набагато менший ніж квадрифолій у Побережжі. Діаметр квадрифолія у Яку – 9 метрів, у Папоці – 10 метрів. Угорські храми були споруджені у ХІІІ столітті (набагато пізніше, ніж храм у Побережжі).

Можливо, храм заснував Роман Мстиславович (1152 – 1205), який біля 1200 року приєднав Галичину до Волині. Хресне ім’я Романа – Борис, можливо, храм був присвячений святим Борису і Глібу, а сам монастир, можливо, був Борисоглібським.

Храми

У французькому місті Етамп знаходиться оборонна споруда – донжон королівського замку, який був споруджений з 1130 по 1150 роки французьким королем Людовиком VII (1120 – 1180). Споруда у плані має форму чотириконха (квадрифолія). Донжон має чотири поверхи, вхід розміщувався на другому поверсі.

Реконструкція храму

Замок

Фортеця

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *