Археологія та стародавня історія Здолбунівського району

Свято-Троїцький жіночий монастир-фортеця у Дермані

Свято-Троїцький жіночий монастир-фортеця у Дермані

Здолбунівський район Рівненської області відомим селом Дермань – у ньому зберігся середньовічний монастир-фортеця та збереглося давньоруське городище, яке за розмірами було справжніми містом з дитинцем і посадом. Також є пам’ятки черняхівської, стжижовської, комарівської та інших археологічних культур.

Археологія та стародавня історія Здолбунівського району

Село Білашів

Між селами Білашів і Півче в урочищі Біля могили – давній курган діаметром близько 30 метрів і майже 1,7 метрів заввишки.

Село Борщівка

На території Борщівки у 1883 році виявлено давньоруський скарб срібних речей, до складу якого входило 42 срібні злитки, дві лунниці, вісім сережок, сім цілих і фрагментованих шийних гривни.

Село Будераж

Поблизу давньоруського гоордища в околицях Будеража – майстерня крем’яних знарядь, виявлена у 1897 році. На території давньоруського городища – поселення культур Зимне-Злота. трипільської і комарівської, виявлені розвідкою Р.Якимовича у 30-х роках. Пам’ятка була перевірена у 1977 році В.М.Коноплею, який там же виявив ще й залишки майстерні крем’яних виробів. За 0,6 кілометрів на південь від села на другій надзаплавній терасі лівого берега ріки Збитинки, н ависоті близько 50 метрів над рівнем заплави – двошарова пам’ятка “Будераж І” – пізньотрипільське поселення і давньоруське селище. На західній околиці села, в урочищі Залуки, н апершій надзаплавній терасі похилого лівого берега ріки Збитинки – двошарова пам’ятка Будераж ІІІ – пізньотрипільське поселення і давньоруське селище, виявлені В.М.Коноплею у 1977 році.

В околицях села знайдено три крем’яних наконечники списів стжижовської культури. Поблизу малого городища – поселення могилянськї групи ранньозалізного віку, виявлене І.П.Русановою. За 0,4 кілометри на північний схід від села на двох мисах лівого берега ріки Зонтянка, поблизу впадіння в неї безіменного потічка – давньоруське селище (пам’ятка Будераж IV), виявлене В.М.Коноплею у 1977 році.

На високій горі над заплавою ріки Збитинки у західному напрямку від села – давньоруське городище ХІ – ХІІІ століть, що природньо захищається заплавою річки, яке оточує його з трьох боків. Городище неправильно округлої форми, діаметром близько 300 метрів, оточене валом, а з напільного боку – двома валами і ровом. Городище відоме з кінця ХІХ століття. П.О.Раппопорт у 1961 році підтвердив тут існування культурних шарів трипільської і комарівськї культур. На північний схід від городища, на сусідньому горбі – невелике городище, розташоване на мисі горба, яке захищається з напільного боку валом і ровом. Діаметр майданчика городища – біля 20 метрів. І.П.Рубанова у 1967 році зарахувала цю пам’ятку до об’єктів ранньозалізного періоду. На південь від великого городища, на другому березі річки, в урочищі Церквище – городище напівокруглої форми діаметром біля 36 на 46 метрів, захищається з боку яром, а з напільного боку – валом і ровом  напівокруглої форми, виявлене у 1961 році. В околицях села – кілька давніх курганів.

Село Буща

За три кілометри на південний захід від бущі на північному уступі Подільської височини, в урочищі Турова Могила – пізньопалеолітична стоянка, виявлена у 1976 році. В околицях села – майстерня крем’яних знарядь, виявлена у 30-х роках.

Село Гільча

На східному березі колгоспного ставу, напроти джерела мінеральної води – давньоруське селище, виявлене І.К.Свєшніковим у 1963 році.

Село Глинськ

Посуд черняхівської культури

Посуд черняхівської культури

За 1,5 кілометра на південний захід від Глинська, в урочищі Коло Труби – грунтовий могильник городоцько-здовбицької культури. Досліджено два поховання з трупопокладеннями в кам’яних гробницях, покритих кам’яними плитами. В одній гробниці біля жіночого кістяка знайдено кістяні вироби (проколку і намистину). На лівому березі ріки Свити (лівобережна притока ріки Устя), вздовж дороги на село П’ятигори, поблизу млина – двошарове поселення черняхівської культури та Давньої Русі (VIII – IX століть), виявлене І.К.Свєшніковим у 1970 році. На території села – знахідка римської монети ІІ століття нашої ери.

На високому природньому горбі за два кілометри на південний схід від Глинська – давньоруське городище ХІ – ХІІ століть, відоме з кінця ХІХ сотліття, неправильно-овальної форми, розміром близько 60 на 120 метрів, оточене валом висотою до 1,5 метри, нижче по схилу – другим валом і ровом. Поверхня городища пошкоджена пізніми ямами і поростла густим чагарником. У 1970 році городище було обстежене розвідкою І.К.Свєшнікова, а в 1974 році – Р.М.Чайкою, який заклав на городищі кілька шурфів. Поблизу городища знаходився один курган, а в напрямку на село П’ятигори – давньоруський курганний могильник з 48 насипів, розташованих у двох групах. У 1850 році К.Веселовський розкопав п’ять курганів, а у 1862 році Стипулковський – один курган.

Село Дермань (раніше – Устецьке)

Подвір'я монастиря у Дермані

Подвір’я монастиря у Дермані

В урочищі Запілля – поселення городоцько-здовбицької культури, що займає декілька гектарів площі. На його поверхні помітні залишки майстерень крем’яних знарядь. Виявлене Я.Фіцке у 1938 році. На території колгоспної ферми в селі Устенське Друге – грунтовий могильник комарівської культури, що знаходився на поселенні цієї культури. Виявлений в 1973 році під час земляних робіт колгоспу і майже повністю знищений. Зі зруйнованих поховань походять чотири бронзових браслети, шпилька і горщик. Місце могильника було обстежене у 1973 році. Розкопом площею 4 на 8 метрі виявлено рештки зруйнованих трупопокладень та одну господарську яму розміром 0,6 на 1 метр, в заповненні якої знайдено уламок кам’яної сокири.

За один кілометр на північ від села Устенське друге в урочищі Круча – давньоруське городище, розташоване на високому мисі правого берега ріки Устя. Мис підноситься над рівнем долини майже на 20 метрів. Городище напівокруглої форми, розміром 90 на 125 метрів, захищається з напільного боку (зі сходу) дуговидним валом і широким та глибоким ровом, що вздовж інших боків городища переходить у горизонтальну терасу. З південного боку городища збереглися сліди другого валу вздовж краю глибокого яру. В’їзд на городище знаходиться в його північній частині. Поблизу в’їзду на площі городища помітне огругле заглиблення – слід колишнього колодязя. Посад міститься безпосередньо за валом на плато. Городище відоме з кінця ХІХ століття. Воно обстежене у 1961 році та в 1973 році Р.М.Чайкою та В.В.Зваричем; виявлено матеріал ХІ – ХІІІ століть. В Дермані є середньовічний монастир-фортеця.

Село Здовбиця

На західному схилі берега заболоченої низовини (колишнього озера), на території ферми місцевого колгоспу – поселення городоцько-здовбицької культури, досліджуване І.К.Свєшніковим у 1957 – 1958 роках. Розкрито 175 квадратних метрів, виявлено рештки двох наземних жител з заглибленнями коло вогнищ і сім господарських ям. На рівній площадці над західним схилом колишнього озера, безпосередньо на захід від поселення, на території колгоспної ферми – грунтовий могильник городоцько-здовбицької культури, виявлений під час прокопування силосних ям у 1955 році і досліджуваний розкопками археологічної експедиції Львівського історичного музхею у 1957 і 1958 роках. Могильник складався з основного чоловічого поховання та чотирьох інших, розташованих навколо нього півколом. Скорчені чоловічий і жіночий кістяки лежали у гробницях, побудованих з кусків каміння. Інші три скорченики були поховані у грунтових ямах. Знайдено один цілий горщик, крем’яний кинджал і кам’яну сокиру, мідне вискове кільце та дрібні крем’яні знаряддя. Там же – сліди слов’янського поселення VI – VII століть нашої ери. І.К.Свєшніков виявив тут вогнище.

Місто Здолбунів

Поблизу Здолбунова – залишки майстерні крем’яних знарядь. На території міста – хнахідка крем’яного вістря списа стжижовської культури.

Село Івачкове

На південно-західному схилі правого берега села Устя поблизу села – поселення городоцько-здовбицької культури, виявлене І.К.Свєшніковим у 1962 році.

Село Мала Мощаниця

В околицях Малої Мощаниці – майстерня крем’яних знарядь, виявлена наприкінці ХІХ століття і перевірена розвідкою О.Цинкаловського у 30-х роках. На території села – знахідка срібної римської монети ІІ століття нашої ери. Між селами Мала Мощаниця і Ступне, за три кілометра на північний захід від Ступного – давньоруське городище,  виявлене у 1961 році. Городище розташоване на мисі високого плато і підвищується над рівнем оточуючих його полів приблизно на 30 метрів. Воно овальне, розміром близько 45 на 60 метрів, оточене валом, що з напільного боку має висоту близько трьох метрів. З північно-східного боку городища вал не простежується. З напільного боку городище захищається ровом, що переходить у горизонтальну терасу, яка оточує з інших боків городище. В’їзд на городище знаходиться з його північно-західного боку. Шурфами, закладеними на площі городища, культурного шару не виявлено. На території пригороду, що знаходиться на північний схід від городища, зібрано кераміку Х – ХІ століть. Поблизу городища, близько за 100 метрів від нього розвідкою Г.М.Чайки у 1972 році було виявлено дуже розораний курган діаметром 7 метрів і висотою 3 – 4 метра.

Селище міського типу Мізоч

Трипільска мисочка у вигляді саней

Трипільска мисочка у вигляді саней

Поблизу селища – знахідка посудини періоду міді. В північно-східній околиці селища – поселення пізнього трипілля, виявлене В.М.Коноплею у 1977 році. В околицях селища – знахідка крем’яного вістря списа стжижовської культури. У 1927 році на території селища знайдено скарб римських срібних монет – динаріїв, з якого врятовано 102 монети, інші загублено. В ярі поблизу селища в 1934 році в горщику знайдено скарб: близько 200 римських монет, врятовано лише дві монети.

Село Мости

На невеликому піщаному пагорбку в заплаві лівого берега ріки Збитинки, за півкілометра від села Мости – поселення комарівської культури, виявлене О.І.Тереножкіним у 1959 році.

Село Новомильськ

На території замчища у селі знайдена посудина культури Зимне-Злота. В лісі на схід від Новомильська – давньоруське гоордище, обстежене Ю.М.Захаруком у 1952 році.

Село Орестів

В околиці Орестова знайдено кілька римських монет ІІ століття нашої ери.

Село Півче

На території Півчого поблизу сільської церкви – майстерня крем’яних знарядь, виявлена у 30-х роках. На лівому березі ріки Збитинки на західній околиці Півчого поблизу автобусної зупинки – пізньотрипільське поселення, виявлене В.М.Коноплею у 1977 році. На пісковій дюні поблизу села – поселення городоцько-здовбицької культури, виявлене у 1935 році.

Село Святе

За 0,5 кілометра на північ від села Святе на високому правому березі ріки Збитинки – пізньотрипільське поселення і давньоруське селище, виявлені В.П.Савичем у 1971 році. На піщаних дюнах поблизу села – поселення комарівської культури, виявлене О.І.Тереножкіним у 1959 році.

Село Стара Мощаниця

За 1,3 кілометра на північ від Старої Мощаниці, в урочищі Султанівка – двошарове поселення пізньотрипільської культури і давньоруського часу. За два кілометра на північний схід від Старої Мощаниці, на лівому березі ріки Чорна Лоза (правоберезна притока Збитинки) – поселення комарівської культури, виявлене В.М.Коноплею у 1977 році.

Село Старомильськ

В околицях Старомильська – багатошарова пам’ятка – поселення пізнього трипілля, культури кулястих амфор і стжижовської кульутри. Зібраний з поверхні матеріал у 1942 році був переданий на кафедру археології університету у Відні.

Село Стеблівка (раніше Стубло)

Давньоруський глиняний черпак

Давньоруський глиняний черпак

Поблизу села Волиця, об’єднаного з селом Стеблівкою – пізньопалеолітична стоянка, виявлена у 1960 році. На південно-західній околиці колишнього села Волиця поблизу давньоруського городища – пізньотрипільське поселення, виявлене В.М.Коноплею у 1977 році. На території колишньої поміщицької садиби в селі Стеблівка у 1927 році знайдено скарб бронзових речей стжижовської культури, що складався з двох сокир, підвіски, дев’яти браслетів та десяти високих кілець. Скарб зберігався у Варшавському археологічному музеї, але загинув під час Другої світової війни. На пологому східному схилі лівого берега ріки Стубли в урочищі Городи поблизу колишнього села Замлиння, тепер об’єднаного з селом Стеблівкою – поселення могилянської групи початку доби заліза, виявлене розвідкою І.К.Свєшнікова у 1963 році.

Поблизу колишнього села Замлиння в урочищі Замлиння на південно-західному схилі правого берега ріки Стубли – поселення черняхівської культури та сліди давньоруського селища, виявлені у 1963 році. На західному схилі правого берега ріки Стубли в урочищі Звіринець поблизу колишнього села Волиця – давньоруське селище, виявлене у 1963 році.

На південно-західній околиці Стеблівки, на високому мисі правого берега ріки Стубелки – давньоруське гоордище підтрикутної форми розміром 50 на 95 метрів, що підвищується над низиною близько на 25 – 30 метрів. З напільного боку городище захищалося валом до 7 метрів заввишки і 5 метрів завширшки біля основи. За валом проходить рів, який з боків городища переходить у горизонтальну терасу шириною від 5 до 12 метрів. Городище обстежене П.О.Раппопортом у 1961 році, а в 1973 році – Р.М.Чайкою та В.В.Зваричем.

Село Ступне

В околицях Ступного – майстерня крем’яних знарядь. Поблизу села на піщаній дюні – сліди поселення комарівської культури, виявлені у 30-х роках.

Село Суйми

На хуторі Посіч над ставком поблизу млина, на мису біля впадіння ріки Чорної Лози в ріку Збитинку та на правому березі ріки Збитинки поблизу хутора Залонки – два пізньотрипільських поселення, виявлені розвідкою В.П.Савича у 1972 році.

Село Уїздці

На території місцевої школи знайдено крем’яне вістря списа Стжижовської культури (збірка школи села Уїздці). За 300 метрів на південний схід від Уїздців і близько 150 метрів на північний захід тваринницької ферми колгоспу в урочищі Застав’я на південному березі давнього ставу – поселення черняхівської культури, виявлене І.К.Свєшніковим у 1962 році.

Дивіться також археологія Дубенського району, Зарічненського району.

 

1 коментар до “Археологія та стародавня історія Здолбунівського району

  1. Тетяна

    А чому нема інформації про с. Кунин. Адже в Кунині є два давньоруських городища, де знайдені рештки знарядь праці із кремнію, залишки житлового устрою часів розквіту трипільської культури, козацьку зброю та ін. Прошу внести корективи до статті.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *