Археологія та стародавня історія Здолбунівського району

Свято-Троїцький жіночий монастир-фортеця у Дермані

Свято-Троїцький жіночий монастир-фортеця у Дермані

Здолбунівський район Рівненської області відомим селом Дермань – у ньому зберігся середньовічний монастир-фортеця та збереглося давньоруське городище, яке за розмірами було справжніми містом з дитинцем і посадом. Також є пам’ятки черняхівської, стжижовської, комарівської та інших археологічних культур.

Археологія та стародавня історія Здолбунівського району

Село Білашів

Між селами Білашів і Півче в урочищі Біля могили – давній курган діаметром близько 30 метрів і майже 1,7 метрів заввишки.

Село Борщівка

На території Борщівки у 1883 році виявлено давньоруський скарб срібних речей, до складу якого входило 42 срібні злитки, дві лунниці, вісім сережок, сім цілих і фрагментованих шийних гривни.

Село Будераж

Поблизу давньоруського гоордища в околицях Будеража – майстерня крем’яних знарядь, виявлена у 1897 році. На території давньоруського городища – поселення культур Зимне-Злота. трипільської і комарівської, виявлені розвідкою Р.Якимовича у 30-х роках. Пам’ятка була перевірена у 1977 році В.М.Коноплею, який там же виявив ще й залишки майстерні крем’яних виробів. За 0,6 кілометрів на південь від села на другій надзаплавній терасі лівого берега ріки Збитинки, н ависоті близько 50 метрів над рівнем заплави – двошарова пам’ятка “Будераж І” – пізньотрипільське поселення і давньоруське селище. На західній околиці села, в урочищі Залуки, н апершій надзаплавній терасі похилого лівого берега ріки Збитинки – двошарова пам’ятка Будераж ІІІ – пізньотрипільське поселення і давньоруське селище, виявлені В.М.Коноплею у 1977 році.

В околицях села знайдено три крем’яних наконечники списів стжижовської культури. Поблизу малого городища – поселення могилянськї групи ранньозалізного віку, виявлене І.П.Русановою. За 0,4 кілометри на північний схід від села на двох мисах лівого берега ріки Зонтянка, поблизу впадіння в неї безіменного потічка – давньоруське селище (пам’ятка Будераж IV), виявлене В.М.Коноплею у 1977 році.

На високій горі над заплавою ріки Збитинки у західному напрямку від села – давньоруське городище ХІ – ХІІІ століть, що природньо захищається заплавою річки, яке оточує його з трьох боків. Городище неправильно округлої форми, діаметром близько 300 метрів, оточене валом, а з напільного боку – двома валами і ровом. Городище відоме з кінця ХІХ століття. П.О.Раппопорт у 1961 році підтвердив тут існування культурних шарів трипільської і комарівськї культур. На північний схід від городища, на сусідньому горбі – невелике городище, розташоване на мисі горба, яке захищається з напільного боку валом і ровом. Діаметр майданчика городища – біля 20 метрів. І.П.Рубанова у 1967 році зарахувала цю пам’ятку до об’єктів ранньозалізного періоду. На південь від великого городища, на другому березі річки, в урочищі Церквище – городище напівокруглої форми діаметром біля 36 на 46 метрів, захищається з боку яром, а з напільного боку – валом і ровом  напівокруглої форми, виявлене у 1961 році. В околицях села – кілька давніх курганів.

Село Буща

За три кілометри на південний захід від бущі на північному уступі Подільської височини, в урочищі Турова Могила – пізньопалеолітична стоянка, виявлена у 1976 році. В околицях села – майстерня крем’яних знарядь, виявлена у 30-х роках.

Село Гільча

На східному березі колгоспного ставу, напроти джерела мінеральної води – давньоруське селище, виявлене І.К.Свєшніковим у 1963 році.

Село Глинськ

Посуд черняхівської культури

Посуд черняхівської культури

За 1,5 кілометра на південний захід від Глинська, в урочищі Коло Труби – грунтовий могильник городоцько-здовбицької культури. Досліджено два поховання з трупопокладеннями в кам’яних гробницях, покритих кам’яними плитами. В одній гробниці біля жіночого кістяка знайдено кістяні вироби (проколку і намистину). На лівому березі ріки Свити (лівобережна притока ріки Устя), вздовж дороги на село П’ятигори, поблизу млина – двошарове поселення черняхівської культури та Давньої Русі (VIII – IX століть), виявлене І.К.Свєшніковим у 1970 році. На території села – знахідка римської монети ІІ століття нашої ери.

На високому природньому горбі за два кілометри на південний схід від Глинська – давньоруське городище ХІ – ХІІ століть, відоме з кінця ХІХ сотліття, неправильно-овальної форми, розміром близько 60 на 120 метрів, оточене валом висотою до 1,5 метри, нижче по схилу – другим валом і ровом. Поверхня городища пошкоджена пізніми ямами і поростла густим чагарником. У 1970 році городище було обстежене розвідкою І.К.Свєшнікова, а в 1974 році – Р.М.Чайкою, який заклав на городищі кілька шурфів. Поблизу городища знаходився один курган, а в напрямку на село П’ятигори – давньоруський курганний могильник з 48 насипів, розташованих у двох групах. У 1850 році К.Веселовський розкопав п’ять курганів, а у 1862 році Стипулковський – один курган.

Село Дермань (раніше – Устецьке)

Подвір'я монастиря у Дермані

Подвір’я монастиря у Дермані

В урочищі Запілля – поселення городоцько-здовбицької культури, що займає декілька гектарів площі. На його поверхні помітні залишки майстерень крем’яних знарядь. Виявлене Я.Фіцке у 1938 році. На території колгоспної ферми в селі Устенське Друге – грунтовий могильник комарівської культури, що знаходився на поселенні цієї культури. Виявлений в 1973 році під час земляних робіт колгоспу і майже повністю знищений. Зі зруйнованих поховань походять чотири бронзових браслети, шпилька і горщик. Місце могильника було обстежене у 1973 році. Розкопом площею 4 на 8 метрі виявлено рештки зруйнованих трупопокладень та одну господарську яму розміром 0,6 на 1 метр, в заповненні якої знайдено уламок кам’яної сокири.

За один кілометр на північ від села Устенське друге в урочищі Круча – давньоруське городище, розташоване на високому мисі правого берега ріки Устя. Мис підноситься над рівнем долини майже на 20 метрів. Городище напівокруглої форми, розміром 90 на 125 метрів, захищається з напільного боку (зі сходу) дуговидним валом і широким та глибоким ровом, що вздовж інших боків городища переходить у горизонтальну терасу. З південного боку городища збереглися сліди другого валу вздовж краю глибокого яру. В’їзд на городище знаходиться в його північній частині. Поблизу в’їзду на площі городища помітне огругле заглиблення – слід колишнього колодязя. Посад міститься безпосередньо за валом на плато. Городище відоме з кінця ХІХ століття. Воно обстежене у 1961 році та в 1973 році Р.М.Чайкою та В.В.Зваричем; виявлено матеріал ХІ – ХІІІ століть. В Дермані є середньовічний монастир-фортеця.

Село Здовбиця

На західному схилі берега заболоченої низовини (колишнього озера), на території ферми місцевого колгоспу – поселення городоцько-здовбицької культури, досліджуване І.К.Свєшніковим у 1957 – 1958 роках. Розкрито 175 квадратних метрів, виявлено рештки двох наземних жител з заглибленнями коло вогнищ і сім господарських ям. На рівній площадці над західним схилом колишнього озера, безпосередньо на захід від поселення, на території колгоспної ферми – грунтовий могильник городоцько-здовбицької культури, виявлений під час прокопування силосних ям у 1955 році і досліджуваний розкопками археологічної експедиції Львівського історичного музхею у 1957 і 1958 роках. Могильник складався з основного чоловічого поховання та чотирьох інших, розташованих навколо нього півколом. Скорчені чоловічий і жіночий кістяки лежали у гробницях, побудованих з кусків каміння. Інші три скорченики були поховані у грунтових ямах. Знайдено один цілий горщик, крем’яний кинджал і кам’яну сокиру, мідне вискове кільце та дрібні крем’яні знаряддя. Там же – сліди слов’янського поселення VI – VII століть нашої ери. І.К.Свєшніков виявив тут вогнище.

Місто Здолбунів

Поблизу Здолбунова – залишки майстерні крем’яних знарядь. На території міста – хнахідка крем’яного вістря списа стжижовської культури.

Село Івачкове

На південно-західному схилі правого берега села Устя поблизу села – поселення городоцько-здовбицької культури, виявлене І.К.Свєшніковим у 1962 році.

Село Мала Мощаниця

В околицях Малої Мощаниці – майстерня крем’яних знарядь, виявлена наприкінці ХІХ століття і перевірена розвідкою О.Цинкаловського у 30-х роках. На території села – знахідка срібної римської монети ІІ століття нашої ери. Між селами Мала Мощаниця і Ступне, за три кілометра на північний захід від Ступного – давньоруське городище,  виявлене у 1961 році. Городище розташоване на мисі високого плато і підвищується над рівнем оточуючих його полів приблизно на 30 метрів. Воно овальне, розміром близько 45 на 60 метрів, оточене валом, що з напільного боку має висоту близько трьох метрів. З північно-східного боку городища вал не простежується. З напільного боку городище захищається ровом, що переходить у горизонтальну терасу, яка оточує з інших боків городище. В’їзд на городище знаходиться з його північно-західного боку. Шурфами, закладеними на площі городища, культурного шару не виявлено. На території пригороду, що знаходиться на північний схід від городища, зібрано кераміку Х – ХІ століть. Поблизу городища, близько за 100 метрів від нього розвідкою Г.М.Чайки у 1972 році було виявлено дуже розораний курган діаметром 7 метрів і висотою 3 – 4 метра.

Селище міського типу Мізоч

Трипільска мисочка у вигляді саней

Трипільска мисочка у вигляді саней

Поблизу селища – знахідка посудини періоду міді. В північно-східній околиці селища – поселення пізнього трипілля, виявлене В.М.Коноплею у 1977 році. В околицях селища – знахідка крем’яного вістря списа стжижовської культури. У 1927 році на території селища знайдено скарб римських срібних монет – динаріїв, з якого врятовано 102 монети, інші загублено. В ярі поблизу селища в 1934 році в горщику знайдено скарб: близько 200 римських монет, врятовано лише дві монети.

Село Мости

На невеликому піщаному пагорбку в заплаві лівого берега ріки Збитинки, за півкілометра від села Мости – поселення комарівської культури, виявлене О.І.Тереножкіним у 1959 році.

Село Новомильськ

На території замчища у селі знайдена посудина культури Зимне-Злота. В лісі на схід від Новомильська – давньоруське гоордище, обстежене Ю.М.Захаруком у 1952 році.

Село Орестів

В околиці Орестова знайдено кілька римських монет ІІ століття нашої ери.

Село Півче

На території Півчого поблизу сільської церкви – майстерня крем’яних знарядь, виявлена у 30-х роках. На лівому березі ріки Збитинки на західній околиці Півчого поблизу автобусної зупинки – пізньотрипільське поселення, виявлене В.М.Коноплею у 1977 році. На пісковій дюні поблизу села – поселення городоцько-здовбицької культури, виявлене у 1935 році.

Село Святе

За 0,5 кілометра на північ від села Святе на високому правому березі ріки Збитинки – пізньотрипільське поселення і давньоруське селище, виявлені В.П.Савичем у 1971 році. На піщаних дюнах поблизу села – поселення комарівської культури, виявлене О.І.Тереножкіним у 1959 році.

Село Стара Мощаниця

За 1,3 кілометра на північ від Старої Мощаниці, в урочищі Султанівка – двошарове поселення пізньотрипільської культури і давньоруського часу. За два кілометра на північний схід від Старої Мощаниці, на лівому березі ріки Чорна Лоза (правоберезна притока Збитинки) – поселення комарівської культури, виявлене В.М.Коноплею у 1977 році.

Село Старомильськ

В околицях Старомильська – багатошарова пам’ятка – поселення пізнього трипілля, культури кулястих амфор і стжижовської кульутри. Зібраний з поверхні матеріал у 1942 році був переданий на кафедру археології університету у Відні.

Село Стеблівка (раніше Стубло)

Давньоруський глиняний черпак

Давньоруський глиняний черпак

Поблизу села Волиця, об’єднаного з селом Стеблівкою – пізньопалеолітична стоянка, виявлена у 1960 році. На південно-західній околиці колишнього села Волиця поблизу давньоруського городища – пізньотрипільське поселення, виявлене В.М.Коноплею у 1977 році. На території колишньої поміщицької садиби в селі Стеблівка у 1927 році знайдено скарб бронзових речей стжижовської культури, що складався з двох сокир, підвіски, дев’яти браслетів та десяти високих кілець. Скарб зберігався у Варшавському археологічному музеї, але загинув під час Другої світової війни. На пологому східному схилі лівого берега ріки Стубли в урочищі Городи поблизу колишнього села Замлиння, тепер об’єднаного з селом Стеблівкою – поселення могилянської групи початку доби заліза, виявлене розвідкою І.К.Свєшнікова у 1963 році.

Поблизу колишнього села Замлиння в урочищі Замлиння на південно-західному схилі правого берега ріки Стубли – поселення черняхівської культури та сліди давньоруського селища, виявлені у 1963 році. На західному схилі правого берега ріки Стубли в урочищі Звіринець поблизу колишнього села Волиця – давньоруське селище, виявлене у 1963 році.

На південно-західній околиці Стеблівки, на високому мисі правого берега ріки Стубелки – давньоруське гоордище підтрикутної форми розміром 50 на 95 метрів, що підвищується над низиною близько на 25 – 30 метрів. З напільного боку городище захищалося валом до 7 метрів заввишки і 5 метрів завширшки біля основи. За валом проходить рів, який з боків городища переходить у горизонтальну терасу шириною від 5 до 12 метрів. Городище обстежене П.О.Раппопортом у 1961 році, а в 1973 році – Р.М.Чайкою та В.В.Зваричем.

Село Ступне

В околицях Ступного – майстерня крем’яних знарядь. Поблизу села на піщаній дюні – сліди поселення комарівської культури, виявлені у 30-х роках.

Село Суйми

На хуторі Посіч над ставком поблизу млина, на мису біля впадіння ріки Чорної Лози в ріку Збитинку та на правому березі ріки Збитинки поблизу хутора Залонки – два пізньотрипільських поселення, виявлені розвідкою В.П.Савича у 1972 році.

Село Уїздці

На території місцевої школи знайдено крем’яне вістря списа Стжижовської культури (збірка школи села Уїздці). За 300 метрів на південний схід від Уїздців і близько 150 метрів на північний захід тваринницької ферми колгоспу в урочищі Застав’я на південному березі давнього ставу – поселення черняхівської культури, виявлене І.К.Свєшніковим у 1962 році.

Дивіться також археологія Дубенського району, Зарічненського району.

 

1 коментар до “Археологія та стародавня історія Здолбунівського району

  1. Тетяна

    А чому нема інформації про с. Кунин. Адже в Кунині є два давньоруських городища, де знайдені рештки знарядь праці із кремнію, залишки житлового устрою часів розквіту трипільської культури, козацьку зброю та ін. Прошу внести корективи до статті.

Залишити відповідь до Тетяна Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *