Тернопільський район Тернопільської області містить багато середньовічних замків, від яких в основному збереглися пусті замчища. Зі стародавніх поселень особливо багато черняхівських, однак є декілька трипільських та давньоруських. Район описаний у науковій літературі не дуже докладно, багато пам’яток ще чекають на дослідників.
Археологія та стародавня історія Тернопільського району
Село Баворів
Середньовічний баворівський замок.
Село Біла
Окрема знахідка – кружальний горщик черняхівської культури. Зберігається в Білівській школі.
Село Буцнів
Замчище замку.
Село Велика Березовиця
Римські монети.
Село Великий Глибочок
Поселення трипільської культури – в урочищі Попова Долина.
Село Великі Бірки
Колись був борецький замок.
Село Верхній Іванів (колишня назва – Іванів Горішній)
Черняхівське поселення ІІІ – ІV століть нашої ери в урочищі Коноплисько, за 500 метрів на схід від Верхнього Іванова, на пологому схилі першої надзаплавної тераси лівого берега ріки Серет. Відкрите у 1954 році В.П.Савичем.
Село Гніздичка (колишня назва Шляхтинці)
Черняхівське поселення на схилі мису, на лівому березі ріки Гнізна, між Гніздичкою і Лозовою. Відкрите в 1971 році. Знайдено уламок кістяного гребеня, зібрано уламки гончарного посуду. Сліди давньоруського поселення. Знайдено уламки кераміки і дві залізні сокирки, що відносяться до давньоруського часу. Відкрив пам’ятку Б.М.Остапів.
Село Дичків
Виявлено трипільську статуетку. Римські монети імператорів Адріана та Комода.
Село Довжанка
Римські монети імператора Нерона, зберігаються у музеї Польської академії наук у Кракові. Також виявлено римські монети інших імператорів.
Село Лучка
Пшеворське тілопальне поховання І століття нашої ери на території лісництва, досліджувалося Б.Янушем в 1925 році.
Місто Тернопіль
Динарій Комода, бронзові монети імператорів Авреліана, Діоклетіана, Константина і Кріспа, Траяна, Тіберія, Доміціана, Фаустіни Старшої, Фаустіни Молодшої, Люція Вера. Зберігся палац від тернопільського замку, залишки міських укріплень, в які входили Церква Різдва Христового та Воздвиженська церква.
Село Скоморохи
Давньоруський могильник – на околиці села, виявлено підплитове поховання.
Село Товстолуг (колишня назва Застінка)
Давньоруський могильник розміщений в урочищі “Могилки”. На могильнику наявні курганні та підплитові поховання. Кургани розкопав в 1877 році А.Кіркор. Антропологічні дослідження провів І.Коперницький.
Село Чернелів-Руський (колишня назва Човганщина, Чолганщина)
Черняхівське поселення – на схилі підвищеного правого берега ріки Гнізна, відкрите в 1974 році І.П.Геретою. Черняхівський могильник на північній околиці села (правий беріг Гнізни), досліджувався в 1973 – 1975 роках І.П.Геретою. Давньоруський курганний могильник під номером 1 розміщувався на території колишнього хутора Човганщина. Зараз слідів курганів не видно. У розкопаних курганах виявлено кістяки, орієнтовані головами на захід. Кургани розкопав в 1882 році А.Кіркор. Другий давньоруський могильник розміщений на узгір’ї, в урочищі “Могилки”, на правому березі ріки Гнізна. Розкопано 11 грунтових трупопокладень. Могильник відкритий в 1973 році І.П.Геретою.
Село Чистилів
Черняхівський могильник IV – V століть нашої ери на східній околиці села, на підвищеному лівому березі ріки Серет, на садибах Васика, Деревінського та Старинського. Відкритий і досліджувався в 1964 – 1967 роках І.П.Геретою та Е.А.Харитоновим. Давньоруське поселення в центрі села, на невисокому майдані, що віддалений на схід від сільської ради на сто метрів.
Читайте також Збаразький, Зборівський райони – їхня археологія та стародавня історія.