Археологія та стародавня історія Кам’янець-Подільського району

Башта в Кам'янці-Подільському

Башта в Кам’янці-Подільському

Кам’янець-Подільський район Хмельницької області містить головну пам’ятку – місто Кам’янець, столицю Поділля, у минулому воно було найбільшим містом України. Багато середньовічних замків, поселення трипільців, скіфів, черняхівців, русичів.

Археологія та стародавня історія Кам’янець-Подільського району

Село Абрикосівка (раніше – Безсніківці)

Сліди трипільського поселення. Виявлено залишки земляного валу городища.

Село Бабшин

Ідоли в Кам'янець-Подільському історичному музеї

Ідоли в Кам’янець-Подільському історичному музеї

На південній околиці Бабшина, за півкілометра від ріки Дністер, у відслоненнях тераси простежено рештки поселення трипільської епохи. На північній околиці села, на краю другої тераси – поселення скіфського часу. Відоме черняхівське поселення. За півкілометра від північної околиці села, накраю другої тераси висотою біляя 12 метрів – поселення часів Київської Русі.

Село Беговиця

На березі ріки Дністер – стоянка пізнього палеоліту. На городах, біля церкви – сліди поселень трипілського, скіфського та черняхівського часів. За два кілометри від Беговиці в долині невеликого струмка було розкопано частину кам’яної викладки з необроблених плит вапняка у вигляді кола. На полях – два кургани.

Село Бакота

Вхід в археологічний музей Кам'янця-Подільського

Вхід в археологічний музей Кам’янця-Подільського

У північно-західній частині плато .яке підіймається над селом, за 600 – 650 метрів на північ від Бакотських печер і на такій же віддалі від дороги, що веде до села Стара Ушиця – стоянка пізнього палеоліту. На плато – залишки неолітичного поселення. Виявлено сліди давніх крем’яних розробок. Трипільські поселеня – в урочищах Вертеп, Кушкарівка і Біла. На останньому відкрито залишки наземного житла з глинобитною пічкою., зібрано типовий поліхромно розписаний посуд, крем’яну сокиру, ножевидні пластини. В печері, на ріці Дністер, під час шурфовки в 1962 році простежено культурний шар бронзового віку, а навпроти цього місця, на березі Дністра, в ХІХ столітті відмічена наявність неолітичних пам’яток.

Два поселення скіфського часу: одне – за два кілометри на південний захід від Бакоти, уздовж Дністра, в урочищах Кушкарівка, де в 1970 році відкрито житло з двома печами. Друге – за один кілометр на північний захід від населеного пункту, на правому березі ріки Рудка, при дорозі на ріку Студениця. В урочищі Кушкарівка – черняхівське поселення, на якому в 1964 році розчищено місце жертовник ІІ – IV століття нашої ери з уламками кам’яного стовпа-ідола, перепаленого каміння, черняхівської кераміки з кістками тварин. Тут же виявлено поселення ранньослов’янського і давньоруського часів, а в 1970 році розкопано два ранньосередньовічних житла.

В 1979 році В.Д.Бараном тут проведено розкопки, які виявили ряд черняхівських жител-напівземлянок з печами-кам’янками та відкритими вогнищами, а також аналогічні напівземлянки VI – VII століть нашої ери. Указана пам’ятка, розташована на стику з Теранецькими полями, вводиться в археологічну літературу як поселення біля села Теремців. За два кілометри на південний схід від села, в урочищі На Клину, в 1969 – 1979 роках експедицією під керівництвом І.С.Винокура досліджувалося багатошарове селище, де відкрито залишки трьох жител скіфського часу, 35 напівземлянок і 15 наземних жител, а також чотири гончарних горна, залишки залізноробного виробництва черняхівської культури, ряд ранньослов’янських (VI – VII століть нашої ери) і давньоруських (ІХ – ХІІІ століть) наземних і напівземлянкових споруд, господарські будівлі і ями. Серед черняхівських об’єктів – рештки язичницького жертовника.

В урочищі Скалки, на мису другої надзаплавної тераси, при впадінні ріки Рудка в ріку Дністер – давньоруське городище. Перші польові роботи на укріпленні проведені в 1964 році. В 1974 році П.А.Горішнім виявлено залишки двох жител з печами-кам’янками ХІ – ХІІІ століть і 55 поховань ХІV – XV століть. В урочищі Двір досліджувалася двоповерхова палацова споруда ХІV – XVI століть, яка належала, очевидно, бакотському наміснику Немиру, ім’я якого збереглося в документах 1382 – 1392 роках. В кінці ХІХ століття в печері виявлено монастир ХІ – ХІІІ століття з давньоруськими написами, вибитими в скелі при вході. Над монастире, в урочищі Білянська Стінка, зберігся земляний вал і руїни кам’яної стіни, які є, можливо, залишками монастирського господарського двору. Тут же в 1883 році розкопано курган. Бакота – давня столиця Пониззя, вона зараз затоплена водами водосховища (крім скельного монастиря).

Село Боришківці

На території села – поселення трипільської культури. На південно-західному схилі до струмка виявлено черепки скіфського і черняхівського часів. На південь від села проходить Траянів вал. На полі, біля дороги, що веде до Кам’янця-Подільського, в ХІХ столітті знаходилася кам’яна башта (можливо тут було городище), на північних схід від якої був курган.

Село Брага

Відкрито пізньопалеолітичне місцезнаходження. На південно-східній околиці села, у відслоненнях лівобережної тераси ріки Дністер, простежено сліди ранньотрипільського і черняхівського поселень. На південь від села, в урочищі Чубишин Яр і на північ – на першій терасі – два поселення VI – VII століть нашої ери. Біля села – два городища: одне розташоване на рівному місці в напрямку села Руда, друге – на високому березі Дністра, між селами Брага і Жванець.

Село Великозалісся (раніше – Великі Вірмени)

В урочищі Біля Млина – знахідки доби міді (розвідка М.А.Задорожнього). В околицях села – рештки поселення черняхівської культури. В ХІХ столітті була печера.

Село Велика Слобідка

Поблизу села над рікою Дністер – сліди неолітичних стоянок. В 1926 році досліджено поховання культури кулястих амфор. В урочищі Хрещата – пізньотрипільське поселення. На півднній околиці села, в урочищі Кар’єри – поселення буго-дністровської культури. Два поселення скіфського часу, розташованих на віддалі біля півтори кілометра одне від одного, відкрито на південно-східній околиці села, де в стінці тераси простежено культурний шар протяжністю в 200 і 400 метрів. Поселення цього ж часу відоме в урочищі Плити. Експедицією під керівництвом Ю.М.Малєєва в 1978 році тут досліджено округлу в плані напівземлянку із пічкою-кам’янкою і залишки двох печей за межами житла. При розкопках знайдено уламки глиняного посуду, залізну шпильку тощо. За два з половиною кілометри від Великої Слобідки, біля водокачки, в урочищі Солонці – поселення перших століть нашої ери. Зафіксовано сліди поселень черняхівської культури – одне на другій терасі південно-східної околиці села, друге – за один кілометр від залізничного мосту, в урочищі Вузька Долина. За чотири кілометри від села, в урочищі Дубина, на низькій ділянці першої надзаплавної тераси – поселення часів Київської Русі. Давньоруське городище – при впадінні ріки Мукша в Дністер. Воно округле в плані, захищене з напільного боку валом.

Село Вербка

Знайдено велику трьохручну черняхівську миску.

Село Вихватинці

На території колгоспного кар’єру, який знаходиться за один кілометр від села, на правому березі ріки Студениця – палеолітичне місцезнаходженння. На околицях села – трипільське поселення.

Село Врублівці

За один кілометр на північних схід від села, в урочищі Монастирисько, на правому березі ріки Тернава – стоянка пізнього палеоліту. Дослідженнями, проведеними в 1978 – 1979 роках І.Кучугурою, тут виявлено залишки палеолітичних вогнищ, крем’яні знаряддя, кістки мамонта та інших тварин. Крім цього, культурний шар містить відклади мезолітичної доби, скіфського (розчищено поховання в кургані з кам’яним насипом), ранньослов’янського (відкрито залишки житла) і давньоруського часів. Біля села Мар’янівка (приєднане до села Врублівці) – черняхівське і слов’янське поселення VIII – IX століть нашої ери. На південь від села – два кургани, в урочищі Монастирисько – залишки монастиря ХІІІ століття.

Село Гаврилівці

В урочищі Стінка – трипільське послення.

Село Гелетина

Біля колишнього села Гуцули (приєднане до села Гелетина) – сліди поселення черняхівської культури.

Село Голосків

В селі виявлено поселення трипільської культури та поховання культури кулястих амфор. На правому березі ріки Смотрич при зачистці відслонення простежено культурний шар VI – VII століть нашої ери. Трипільське поселення та мегалітичне поховання відкрито біля колишнього села Кептище (приєднано до села Голосків). Тут в 1900 році при оранці на високому горбі було знайдено в кам’яному ящику два кістяки, глиняні горщики та крем’яні поліровані сокири. Траплялися також знахідки бронзових кельтів.

Село Гораївка

За півтори кілометри на захід від Гораївки, в урочищі Серлівка, на лівому мисовидному березі ріки Дністер, на полі між селами Бакота і Гораївка – сліди трипільського поселення. В 1963 році досліджувалися рештки жертовника пізнього бронзового віку у вигляді кургапоподібного насипу із спеціально викладеними кам’яними вимостками в основі. Нвпроти хат західної околиці село Наддністрянське (приєднане до села Гораївка), по лівій частині неглибокого яру – поселення скіфського часу. Біля цього ж населеного пункту, за 400 метрів від західної околиці села, виявлено поселення розвинутого трипілля і два поселення VI – VII cтоліть нашої ери і одне – на захід від крайніх хат, а друге – за 200 метрів на південний захід.

Село Гринчук

На території Села – поселення трипільської і черняхівської культур. Два поселення VI – VII  століть нашої ери відкрито за 0,5 км від західної околиці села, в урочищі Лука і 0,1 км від північно-східної. Над рікою Дністер в урочищі Городисько – давньоруське городище. Досліджувалося в 1974 – 1975 роках, у 1977 році – С.П.Пачковою, Є.В.Яковенко. Відкрито залишки заглиблених жител, печей, сліди ковальського виробництва, різні речі ХІІ – ХІІІ століть. Крім цього, на городищі виявлено залишки наземних заглиблених споруд трипільського часу і урнове поховання рубежу нашої ери. За чотири кілометри від крайніх сільських садиб в ХІХ столітті був помітний вал, який оточував село і кінцями виходив до Дністра. Сім розораних курганів – в околицях села. В 1888 році знайдено вісім срібних польських монет XVI – XVII ст.

Село Грушка

На території села виявлено знаряддя праці пізнього палеоліту та залишки поселення трипільськох культури. Трапляються знахідки римських монет. В селі знайдено печеру, а на схилі гори біля неї – сліди давнього селища.

Село Гуменці

Виявлено кілька трипільських поселень на березі ріки Мукша, в урочищах Бровар, Дільниця, Деренівка, Огруд та інші. Також є сліди поселення епохи бронзи, а в урочищі Денерівка поряз з речами доби бронзи трапляються і речі скіфського часу. В урочищах Бровар і Щовб – сліди поселень скіфського часу. На останньому, крім цього, виявлено кераміку черняхівського і ранньослов’янського (VI – VII століть нашої ери) часів. Біля села, на вершині Кармелюкової гори – городище (за літературою початку ХХ столітті віднесено до села Привороття), де простежено культурні шари скіфського і давньоруського періодів. В урочищі Огруд – залишки поселення черняхівської культури. На південь від села, вправо від дороги, що веде до міста Кам’янець-Подільськи – чотири кургани.

Село Гута-Чугорська

В урочищі За Яром – пізньопалеолітичне місцезнаходження. Є городище.

Село Демшин

Поселення трипільського і давньоруського часів.

Село Дерев’яне

Біля села – залишки кількох поселень трипільської культури і давньоруського часу. В уроищі Таки – чотирикутне городище, а в околицях – декілька печер.

Село Довжок

Біля села, а також близько хутора Козак в урочищі Липа – два черняхівські поселення. На території Довжка, в урочищі Долина Лісу, на правому березі безіменного струмка – давньоруське поселення. Відомі знахідки римських монет ІІ століття, візантійських та венеціанських монет ХІІІ – XIV століть. Недалеко від села, за лісом – сліди земляних валів городища.

Село Думанів

В урочищі Мазурівка, на верхній корінній терасі берага ріки Смотрич – трипільське поселення. В цьому ж урочищі, але вже в першій надзаплавній терасі – рештки черняхівського та давньоруського поселень. В 1975 році будівельниками в урочищі Курники виявлено бронзовий казанок провінційно-римської роботи, трапляються знахідки римських монет. В урочищі Над Скалами, на першій тераасі лівого берега ріки Смотрич – слов’янське селище VI – VII століть і сліди поселення скіфського часу. На узвишші західної околиці села, в урочищі На Містечку – черняхівський могильник, де експедицією під керівництвом В.В.Кропоткіна досліджено в 1978 – 1979 рока декілька десятків захоронень з бірітуальним обрядом поховання і характерним речовим інвентарем. В 1880 році відкрито гробницю давньоруського часу. В околицях трапляються знахідки римських монет.

Село Жванець

В околицях Жванця – сліди палеолітичного поселення. Трипільські поселенн і урочищі Лиса Гора досліджувалися Т.Г.Мовшею. Серед відкритих тут об’єктів. різних за призначенням особливо унікальним є гончарний центр, де виявлено ряд печей для випалювання посуду. Печі глинобитні, всі конструкції із глиняних деталей. В плані вони підковоподібні або близькі до прямокутних, двоярусні. В урочищах Гора і Майдашка – черняхівські поселення, де знайдено римські монети. На правому березі ріки Жванчик – давньоруське селище. Над річкою височать рештки пізньосередньовічної фортеці. В 1900 році трапився скарб 1500 срібних і мідних монет XVII ст.

Село Завалля

Пізньопалеолітичне місцезнаходження. На північ від Завалля, на мису лівого берега ріки Кізя (притока ріки Збруч) – трипільське поселення. В урочищі Боблівка простежено сліди черняхівського і ранньослов’янського VI – VII століть нашої ери поселень. На підвищеному місці біля села – курган, на березі Збруча – насип, яки називають Турецька гребля. Є городище.

Село Залісся Перше (раніше – село Фрідрівці)

В урочищах Повападдя і Запуст – поселення трипільської культури. В урочищі Нова Криниця, на схилі невисокого плато північно-західної околиці села і в урочищі Засади – залишки черняхівських поселень. На полях – сліди двох курганів.

Село Збруч (раніше – село Ляшковиця)

Вище гирла ріки Збруч, за два кілометри від села, в урочищі Явин – палеолітичне місцезнаходження і поселення черняхівської культури протяжністю до одного кілометра. Вище села, за течією річки, в центральній частині острова, виявлено фрагменти кераміки трипільського і скіфського часів.

Село Зіньківці

Є дані про городище. В 1880 році знайдено скарб угорських, пруський і литовських монет XVI століть.

Село Ісаківці

На лівому березі ріки Дністер, при впадінні в нього ріки Збруч, на площі розмірами 200 на 500 метрів – поселення VI – VII століть нашої ери. Є городище.

Село Каветчина

На першій надзаплавній терасі лівого берега ріки Дністер, на південь від села, в урочищі Лук – поселення черняхівського, ранньслов’янського (VI – VII століть нашої ери) та давньоруського (ХІІ – ХІІІ століть) часів. Досліджувалося в 1974 – 1977 рока О.М.Приходнюком. Знайдено глиняний посуд, залізна фібула IV – V століть нашої ери, ножі, наконечник списа, частина коси, кістяні речі тощо. За півкілометра на північний захід від села виявлено давньоруське поселення, яке займає сихл і підвищену ділянку першої тераси.

Село Кадиївці

Місцезнаходження пізнього палеоліту. В урочищі Бавки, на лівому березі ріки Жванець, М.Я.Рудинським в 1925 році було досліджено рештки глинобитних трипільських жител. Виявлено кам’яні зернотерки, крем’яні вироби і сокири, наконечники стріл, кістяні вироби, керамічний посуд з поліхромним розписом і антопоморфні статуетки. В урочищі Відій, на східному схилі струмка – черняхівське поселення, де зібрано уламки посуду і дві римські монети. На полях – три розораних кургани. В урочищі Буряківка – сліди городища і трипільського поселення.

Село Калачківці

На правому березі ріки Студениця, на схід від села і за один кілометр на південий схід, в урочищі Киплячка – дві пізньопалеолітичні соянки.

Село Калини

Знайдено римський динарій Адріана. На захід від села – Траянів вал, поряд з ним розташовується черняхівське поселення.

Місто Кам’янець-Подільський

Старовинна вуличка Кам'янця

Старовинна вуличка Кам’янця

В 1970 році в лісопарковому яру Кам’янця-Подільського, навпроти кінотеатру імені П.Л.Войкова, було виявлено пізньопалеолітичне місцезнаходження. Під час земляних робіт на території міста в кількох місцях – сліди поселень трипільської культури, зокрема на Центральній Площі. Трипільські поселення відомі також в урочищах Татариська, Руські фільварки та інші. Із міста походять скарб бронзових кельтів і кинджал, ще один кельт знайдено в урочищі Татариська. В районі друкарні (Старе місто) і біля урочища Гунські Криниці (нове місто) – сліди черняхівських поселень, траплилися знахідки римських монет Гордіана ІІІ, Марка Аврелія, Антоніна Пія, Антоніна Араба, Агріппи.

Рештки поселень IX – X століть простежено недалеко від Гончарної башти і поруч з вірменським торговим двором. В південно-західній частині кам’яної фортеці, як показали археологічні дослідження, було давньоруське городище, культурний шар ХІ – ХІІІ століть і більш пізнього часу виявлено на території Старого міста, фортеці та околиці. В місті зберігалося близько сотні архітектурних пам’яток пізньосередньочічних і нових часів.

Село Кам’янка

В селі зібрано черняхівську кераміку.

Село Китайгород

Три пізньопалеолітичні стоянки – на високому лівому березі ріки Тернава при впадінні в неї ріки Окунь, на ділянці Івасів горю, над лівим схилом каньйону ріки Окунь, за 250 кілометрів від попереднього місцезнаходження, на першій надзаплавній терасі ріки Окунь, поблизу Китайгорода. На лівому березі Тернави – трипільське поселення. Виявлено поселення скіфського і давньоруського часів. На високій горі над Терновою – сліди середньовічного замку.

Село Княгинин

Трипільське поселення. Біля західної околиці села, на мису над рікою Жванчик – городище, захищене з напільного боку трьома валами. На укріпленій площі зібрано окреме череп’я скіфського і давньоруського часів. На південний захід від Княгинина, в урочищі Футейка – печера.

Село Княжпіль

В околицях села відомі знахідки кісток мамонта. Залишки трипільського поселення. На південний схід від Княжполя, на високому мису при впадінні ріки Гниловодка в ріку Тернава, в урочищі Городисько – давньоруське городище. На північний схід від Княжполя над Гниловодкою – печера.

Село Колибаївка

В селі – залишки поселення трипільської культури.

Село Колубаївці

Знайдено кам’яні знаряддя праці, сліди трипільського і черняхівського поселення. На північний схід від села, в урочищі Городисько, на високій горі – давньоруське городище.

Село Конилівка

В урочищі Пулі, на першій надзаплавній терасі ріки Дністер – залишки черняхівського поселення. Розкопками 1977 року під керівництвом І.С.Винокура відкрито три житла з печами та вогнищами, господарські ями. В житлах і за їх межами виявлено ліпний та гончарний посуд, кістки тварин, залізний ніж, фрагменти глиняних пряслиць тощо. В західній частині села на першій терасі – ранньослов’янське селище, з півночі до нього прилягає велике поселення черняхівської культури.

Село Кривчани

Кераміка різних епох Хмельниччини

Кераміка різних епох Хмельниччини

В північно-східному напрямку від колгоспного двору, на правому березі струмка, що впадає в ріку Кривчанка (притока ріки Ушиця) – залишки селищ трипільського, скіфського та черняхівського часів. Трипільське поселення відкрито також в урочищі Гниличка (східна околиця села Нижні Кривчани та стику з селом Стара Ушиця). На території колишнього села Конилівка (тепер приєднане до села Кривчани) в районі тваринницьких ферм – трипільське поселення. В урочищі Під Чабарою – поселення епохи бронзи, північніше, уздовж правого берега струмка, в урочищі Татарська Криниця – поселення черняхівської культури.

Село Крушанівка

За півкілометра від південо-західного краю села, в місцевості “На Горбах” – три малопомітні кургани. Тут же знайдено кам’яні відщепи і різці. За три кілометри від села, над рікою Студениця, в урочищі Молочний Камінь – високий горб і печера.

Село Кудринці

В околицях Кудринців – трипільське поселення, біля села – сліди розораного кургану. В урочищі Сіножать – рештки черняхівського поселення.

Село Кульчіївці

Поблизу села виявлено поховання ранньобронзової доби в кам’яному ящику. На захід від села – Траянів вал, на схід і на південь – по одному розораному кургану.

Село Ластівці

В селі – трипільське і черняхівське поселення. За один кілометр від села, по дорозі на село Жванець, на підвищеній місцевості – городище. Знайдено золотий червінець міста Франкфурт XVII століття.

Село Лисківці

Трапляються знахідки доби міді.

Село Лісківці

Відомі знахідки крем’яних знарядь праці епохи міді і римських монет.

Село Лука-Врублевецька

На березі ріки Дністер (поруч з відомим трипільським поселенням) відкрито сліди стоянки раннього палеоліту (шельський час), яка є найдавнішої на Україні пам’яткою людської культури. Залишки ще двох ранньопалеолітичних стійбищ простежено за один кілометр нижче від Луки-Врублевецької і на плато біля населеного пункту. Два пізньопалеолітичних місцезнаходжень – за триста метрів нижче від села, за течією Дністра, в урочищі Дунайок та на схилі плато і на березі ріки між селами Лука-Врублевецька і колишнім селом Мар’янівка. На місці трипільського поселення – пізньопалеолітичні знахідки

Трипільське поселення розрашоване на крутому згині лівого берега Дністра, на першій надзаплавній терасі. Досліджувалося в 1945 – 1950 роках С.М.Бібіковим. Розкопано решкти заглиблених жител і пов’язаних з ними господарських комплексів. Житлові приміщення різних розмірів і конструкцій. Одне з них, довжиною 45 метрів і шириною 3 – 5 метрів, мало 11 вогнищ, розташованих по довгій осі. Знайдено різноманітні кам’яні і кістяні знаряддя праці, найдавніші на території нашої крани металеві вироби (мідні рибальські гачки, шило та дрібні прикраси), багатий набір глиняного посуду, оздобленого криволінійним орнаментом, понад 250 керамічних антропоморфних фігурок тощо.

В околицях села – поселення пізнього трипілля. В урочищі Плити в кінці 40-х років І.Г.Шовкоплясом досліджено курганний могильник із восьми насипів кінця VIIІ – початку VII століть до нашої ери. Виявлено групові і одиничні скорчені поховання на рівні горизонту або в неглибоких грунотвих ямах та ямах, вимощених камінням, а також урнове трупоспалення. В могилах і біля них знайдено уламки глиняного посуду, точильні бруски, металеві вироби. На південний схід від села, в урочищі Дунайок, в 1951 році на поселенні передскіфського часу було розчищено залишки житлових і господарських споруд. Зібрано речовий матеріал, ідентичний інвентарю із могильника.

Два поселення черняхівської культури – на першій надзаплавній терасі біля села і за три – чотири кілометри на північ від населеного пункту над дністровським берегом. Перше селище розкопувалося в кінці 40 – 50-х роках експедицією під керівництвом М.О.Тиханової. Вдалося натрапити на решкти десяти наземних і п’яти заглиблених будівель, чотирьох гончарних печей, господарських ям. Крім черняхівського посуду, окремі об’єкти (ями) з поселення дали ліпний керамічний матеріал типу Пойнешти-Лукашівки з елементами зарубинецької культури. За 200 метрів на схід від крайніх хат на першій терасі і за два кілометри на північний схід від села – два поселення VI – VII століть нашої ери. На трипільському пункті було виявлено також печі-кам’янки ранньослов’янського та гончарну піч давньоруського часів.

Село Малинівці

Відомі пізньопалеолітичне місцезнаходження і трипільське поселення. За вісімсот метрів від крайніх хат південної околиці, між урочищем Поповий Яр і колгоспним садом – поселення скіфського часу. На схід від села, по берегах струмка, відкрито черняхівське поселення, а в урощі Мунчиків Яр в 1975 році – 19 поховань цього ж часу. Безпосередньо на східній околиці села, на першій надзаплавній терасі ріки Дністер – поселення VI – VII століть нашої ери. На території села – сліди давньоруського поселення. За чотириста метрів від села, на високому скелястому березі ріки Дністер – сліди давньоруського городища. В околицях – два кургани.

Село Малозалісся (раніше – Малі Вірмени)

Пізньотрипільське поселення.

Село Межигір

В селі – сліди трьох курганів.

Село Нагоряни

В урочищах Селище, процес і Біля Виноградника – три поселення черняхівської культури. Відома знахідка срібної монети Антоніна Пія. В урочищях Глибока Долина -сліди давньоруського поселеня, а в урочищі Застахом – група курганів.

Село Нігин

В скелястому березі ріки Смотрич, на захід від села – три печери, в районі яких виявлено знаряддя праці часів пізнього палеоліту, мезоліту і неоліту, а також залишки трипільського поселення. В урочищі Рудка – поселення черняхівської культури.

Село Оленівка

Черняхівське поселення на південь від Оленівки, на похилому березі струмка.

Село Ольховець

Виявлено кам’яний ідол. Тринадцять курганів на східній околиці і один в центрі Ольховця. Трапився скарб срібних литовських монет.

Селище міського типу Оринин

За два кілометра на північний схід від Оринина, на равому березі безіменного струмка, який впадає в ріку Жванчик, вліво від польової дороги, що веде до села Красноставці, виявлено поселення скіфського і черняхівського часів. В околицях селища – сліди трипільського, черняхівського і ранньослов’янського поселень. В селі, на підвищеному місці, в урочищі Батарея або Шанець – давньоруське чотирикутне в плані городище. Ще одне городище (трикутної форми) розміщено поблизу Оринина, в урочищі Шанець (інше урочище).

Село Острівчани

На території колгоспної другої бригади знайдено крем’яні знаряддя трипільської культури. Відома знахідка енколпіона, прикрашеного емаллю. На полях – три розораних кургани.

Село Панівці (раніше – Верхні і Нижні Панівці)

В урочищі Мочар – поселення трипільського, скіфського і черняхівського часі, на правому березі ріки Смотрич, за 200 метрів від крайніх хат Верхніх Панвців – сліди поселення скіфського періоду. В 1961 році розкопано курган V століття до нашої ери, де знайдено уламки бронзового литого дзеркала, бронзові тригранні наконечники стріл, амулет із щелепи леопарда, окутий срібною платівкою тощо. В селі – знахідки кераміки ХІ – ХІІІ століть та рештки замку кінця ХVI століть. На полях – чотири кургани.

Село Параївка

На полі – курган

Село Патринці

Біля села, у відслоненнях лівого берега ріки Студениця – палеодітичне місцезнаходження. Відомі рештки неолітичного поселення. Зібрано фрагменти кераміки слов’янського типу. В урочищах Цаплі та Вогнен – трипільські поселення.

Село Підпилип’я

Поблизу села, на крутому мисі лівого берега ріки Збруч, в районі урочищ Веретінка і Звіринець – рештки пізньотрипільського поселення (розвідка М.А.Задорожнього). На південний схід від села – два кургани.

Село Подільське (раніше – Привороття)

На високому корінному плато – городище, що в літературі початку ХХ століття було віднесено до села Гута Чугорська, відокремлене з напільного боку двова валами і ровами. При обстеженні зібрано уламки трипільської кераміки та давньоруський наконечник стріли із заліза.

Село Подоляни

Знайдено крем’яну сокиру часів бронзи

Село Попівці

В селі в 1960 році у складі скарбу знайдено 39 монет XVI – XIX століть.

Село Привороття

Поблизу села трапляються знаряддя праці неолітичної доби

Село Пудлівці

За два кілометри на південний схід від села, за 800 метрів від дороги Кам’янець-Подільський – Оринин, на лівому березі струмка – трипільське та черняхівське поселення.

Село Рихта

Трипільське поселення. Залишки пізньосередньовічного замку.

Село Ріпинці

В урочищі Кринички, за два кілометри на південь від Ріпинців – залишки трипільського поселення. В лісі, поблизу вказаного урочища, в 1938 році місцеві жителі натрапили на мегалітичне захоронення. Два трипільські поселення виявлено в урочищі Солонці, за 1 кілометр на схід від Ріпинців та на полі, що прилягає до колгоспного господарства уздовж правого берега ріки Жванчик. На останньому пункті зібрано уламки черняхівського посуду. В урочищі Межируддя на схід від села – трипільське, черняхівське, ранньослов’янське та давньоруське поселення. Сліди пам’яток черняхівського і ранньослов’янського часів зафіксовано також в урочищі Ухаби. Відомі знахідки римських монет. На полі в ХІХ столітті був курган.

Село Рогізна

Біля села Вільямівка (приєднане до села Рогізна) знайдено знаряддя праці епохи палеоліту. В околицях села Рогізна – місця давніх розробок кременю. Над Дністром в урочищі Крутий Яр знайдено мідну сокиру.

Село Руда

Відома група курганів.

Село Слобідка-Кульчієвецька

Поблизу Слобідки-Кульчієвецької – залишки черняхівського поселення.

Село Слобідка-Малиновецька

В західному напрямку від Слобідки-Малиновецької, на мисовидному лівого берега ріки Дністер – сліди давньоруського поселення. В ХІХ столітті був курган.

Село Сокіл

Знахідка мусьтьєрських крем’яних виробів в урочищі Над Стіною. Пізньопалеолітичні стоянки Сокіл І (в урочищах Над Стіною) та Сокіл ІІ (в районі кладовища). В північно-західній частині села, на лівому березі безіменного струмка – трипільське поселення і два – скіфського часу. Два поселення скіфського часу ідкрито також на східній околиці, в урочищі Плантація та за 5 кілометрів на південь від краю села. За 1,5 кілометри в південному напрямку від Сокола, в урочищі Острови виявлено культурні шари скіфського, рубежу нової ери, черняхівського, ранньослов’янського і давньоруського періодів. Експедицією під керівництвом Л.В.Вакуленко в 1974 – 1979 роках досліджено різночасові об’єкти житлового та господарського призначення, з яких походять різноманітний речовий інвентар. При селі – шість курганів.

Село Станіславівка

В урочищах Біля Кодуба і Виноградник – рештки трипільських поселень, в урочищі Під Горбом – сліди поселення скіфського часу, в урочищі Біла Криничка – черняхівське та давньоруське селища.

Село Стара Ушиця

На північному схилі Пиживської гори – стоянка пізнього палеоліту. Відомі рештки неолітичного і трипільського поселень. При впадінні ріки Ушиця в ріку Дністер, на підвищеній ділянці другої надзаплавної тераси зібрано череп’я раннього залізного віку, черняхівської культури, слов’ян другої половини І тисячоліття нашої ери і давньоруське ХІ – ХІІ століть. На захід від Старої Ушиці, в урочищі Гуки, на першій дністровській терасі – ранньослов’янське поселення (VI – VII століть нашої ери) і давньоруське. На лівому березі ріки Дністер, на південний захід від села, поблизу цегельного заводу – давньоруське городище літописного міста Ушиця. Дослідженнями 1975 – 1977 років, які були проведені П.А.Горішнього і А.П.Кучери, відкрито залишки дерев’яно-земляних фортифікацій та окремих жител. Речовий матеріал (уламки амфор, скляних браслетів, металевих виробів) датує памятку ХІІ – ХІІІ століттями.

Село Студениця

Пізньопалеолітичні стоянки та ранньонеолітичне місцезнаходження в урочищах Біла Гора і Горошкова Гора. На південному схилі Білої Гори – трипільське поселення. С.М.Бібіковим досліджено кілька печер із слідами видобування кременю в неолітичні і більш пізні часи. В 1954 році при розвідкових роботах недалеко від колгоспного подвір’я відкрето два поховання (одне – в кам’яному ящику) культури шнурової кераміки, знайдено уламки посуду, крем’яні наконечники стріл, мідний браслет. На березі ріки Дністер – черняхівське поселення. В урочищі Рогодянка в околицях села – два поселення VI століть до нашої ери. В 1889 році розкопано чотири кургани, в кожному з яких знаходилилося два скелети, обкладені дубовими обаполами, дротяні персні, кремінь тощо. На першій надзаплавній терасі лівого берега ріки Дністер – черняхівське поселення. В урочищі Підмет – ранньослов’янське поселення, де досліджено напівземлянку з піччю-кам’янкою. В селі – решкти кам’яної фортеці XVII століття.

Село Субіч

За один кілометр на північний захід від Субічі, на невисокій терасі – поселення VI – VII століть нашої ери.

Село Супрунківці

Поселення трипільської культури. На високій горі на схід від Супрунківців, в місцевості Городисько – залишки городища.

Село Суржинці

На першій надзаплавній терасі лівого берега ріки Тернава, вправо від дороги Кам’янець-Подільський – Стара Ушиця виявлено кам’яний ідол. Тут же зафіксовано залишки поселень черняхівського часу, VI – VII і ХІ – ХІІІ століть. На підвищеній ділянці тераси простежено сліди трипільського поселення.

Село Тарасівка

На полях Тарасівки – три кургани.

Село Теремці

На території Теремців – пізньопалеолітичне місцезнаходження. Сліди давніх розробок кременю. На схилах Теремецької гори, звернутих до струмка – трипільське поселення. В урочищі Веприк, що на південному сході від Теремців, знайдено бронзові вудила передсскіфського періоду першої половини VII століття до нашої ери.

Село Тернавка

Поселення трипільської культури

Село Устя

Сліди пізнього палеоліту. Трипільське поселення – при впаіднні ріки Смотрич в ріку Дністер. За 0,5 кілометри на схід від села простежено залишки поселення раннього залізного віку. В 1967 – 1968 роках на черняхівському могильнику досліджено чотири захоронення (з них два тілоспалення). Відкрито три черняхівські поселення – біля згаданого трипільського пункту, на березі Дністра за 300 метрів від гирла ріки Смотрич, за три кілометри на схід від села, в урочищі Лука. Недалеко від впадіння ріки Смотрив в ріку Дністер в 1967 – 1968 роках розкопувалися слов’янське селище середини І тисячоліття нашої ери, де відкрито сім напівземлянок з печами-кам’янками. На мисовидному виступі при з’єднанні берегів лівого дністровськго з правим смотрицьким – городище з культурними шарами скіфського, ранньслов’янського, давньоруського часів. Поблизу села ні підвищеному березі ріки Смотрич – курган Остапова Могила. За два кілометри від села – група розораних курганів. Неподалік від Устя – Траянів вал.

Село Фурманівка

Поселення трипільської культури – на правому березі ріки Тернава, в напрямку до села Боговиці. На полях – два кургани.

Село Ходорівці

На південь від Ходорівців, в урочищі Паюк – кілька трипільських поселень. На території села – сліди поселення скіфського часу. На полях – два розорані кургани.

Село Цвіклівці

Трипільське поселення – на малодоступному останці правого берега ріки Смотрич. В урочищі Гряда дослідженнями, проведеними в 60-х роках ХХ століття під керівництвом Т.Г.Мовші, відкрито напівземлянку з двома вогнищами, вісім ям різного призначення, трупоспалювальне поховання. В 1959 році тут було знайдено скарб прикрас, в складі якого були мідні пластинчаті браслети, мідні, кістяні і вапнякові буси та пронизки, всього збереглося 822 вироби. Зафіксовано сліди поселення скіфського часу. Два черняхівських поселення – перше в урочище Бесаги на західній околиці Цвіклівців, друге – в урочищі Оботуха, яке знаходиться на захід від населеного пункту, поблизу колгоспного ставу. Знайдено римську монету. В урочищі Щовб зібрано фрагменти давньоруської кераміки. Поблизу села – 11 курганів.

Село Цибулівка

На полях Цибулівки – два розораних кургани.

Село Чабанівка

В урочищі Вишневе, що на схилі гори, в напрямку до ріки Ушиця – вісім курганів з кам’яною окладкою схилів. Простежено сліди трипільського поселення.

Село Чорнокозинці

Поселення трипільської культури в урочищі Замкова Гора, над рікою Збруч. Біля села – залишки пізньосередньовічного замку і п’ять курганів.

Село Чугор

На схилах долини ріки Ушиця, на території села – трипільське поселення. Розвідковими роботами в 1975 році тут досліджено рештки житлової будівці і хрестовидного в плані жертовника, зібрано уламки кількох посудин, глиняну антропоморфну статуетку. В скелі, над річкою, знаходяться кілька печер, де простежено сліди культурного шару.

Село Шустівці

Поблизу села трапляються кам’яні знаряддя праці доби неоліту та бронзи. На підвищенні – курган.

Село Шутнівці

Черняхівське поселення в урочищі Панівецькі поля, в районі районі кар’єру. На полях п’ять розораних курганів.

Сусідній район – Дунаєвецький.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *